Справа №425/2958/19
Провадження №2/431/76/20
(повний текст)
14 липня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кудрявцева І.В.
при секретарі Дубініній О.О.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_10
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про усунення від права на спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_10 про усунення від права на спадкування, визнання спадкоємця негідним. В обґрунтування свого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , батько був дуже тяжкий, коли він працював на хімкомбінаті то отруївся хлором, прожив років три і помер з тяжкими внутрішніми болями. Їх мати залишилась жити, але також в тяжкому стані, дітей у батьків двоє, позивач є донькою та її брат відповідач ОСОБА_10 . Відповідач ОСОБА_10 залишився жити у м.Старобільськ, до батьків приїздив дуже рідко, один - два рази на рік, з батьком та матір'ю стосунки були холодними через те, що відповідач пиячив, бився, дружина була змушена з ним розлучитись, після розлучення відповідач зовсім перестав приїздити, раз на два роки заїжджав, провідував зо дві години і їхав, але і тоді завжди був напідпитку, з його розмов вона дізналась що він живе і працює у м.Москва, у двохтисячних роках у телефонній розмові відповідач почав тиснути на батьків, щоб вони купили йому квартиру, були сварки з батьками, через те що батьки відмовили йому, відповідач зовсім їх забув. Батько останні два роки до смерті не міг самостійно себе обслуговувати та потребував постійної сторонньої допомоги, не міг вільно самостійно пересуватись, постійно лежав, не міг ковтати, годували через трубку. Також у той період безпорадною була і мати, вона не могла пересуватись без сторонньої допомоги, були дуже пухлі ноги і боліли, був дуже великий тиск. Батьки потребували лікарської допомоги, але до лікарні їх не забирали, говорили що їм вже нічим не допоможеш. Позивач жила з ними, опікувалась ними, забезпечувала їх ліками, продуктами та побутовим обслуговуванням, разом з донькою доглядали батьків, чергували. про безпорадний стан батьків відповідачу було відомо, проте жодного разу не приїхав до батьків і не мав наміру надавати їм будь-яку матеріальну чи іншу допомогу. Коли помер батько відповідач не приїздив на поховання, мати вже майже не ходила без сторонньої допомоги, мала великі проблеми з кишечником, через два місці приблизно у травні - червні 2013 року після похорон батька матері зробили операцію, вивели трубку через живіт, вона була дуже тяжко хвора. У серпні 2013 року приїхав відповідач, як було сказано приїхав з Росії, був у матері цілий день, сказав що побуде з матір'ю і доньку не треба присилати до матері, переночував і вранці виїхав, з того часу вона жодного разу його не бачила, більше жодного разу не дзвонив матері. Про тяжкий стан матері відповідачу було відомо, бо він бачив у якому вона стані, але відповідач не привіз матері нічого, не дав коштів на ліки, харчування. Квартира, яку вона купила з донькою, знаходиться в одному будинку з матір'ю і там проживає її донька з її сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_4 померла, поховання здійснювала позивач разом зі своєю донькою, через рік позивач отримала кредит і поставила пам'ятники на могилах батькові і матері. Після смерті батька позивач подала заяву про вступ у спадщину на його частку, 26.12.2014р. вона оформила свідоцтво про право на спадщину за законом на батькову частку 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Коли пішла писати заяву про вступ у спадщину після смерті матері, то у нотаріуса дізналась що на материну частку існує заповіт, але не надали відповіді кого він стосується, заяву про вступ у спадщину у неї не приймають. Відповідача ніколи не було, він за батьками не піклувався, не надавав допомоги, за весь час коли приїздив з армії і до серпня 2013 року можна порахувати на пальцях коли він був у батьків, жодного разу не купив батькам хліба, ліків, за весь період був разів п'ять - шість. Вона на теперішній час так і продовжує жити у квартирі батьків, всі зароблені нею кошти були спрямовані на їх утримання, у батьків пенсія була мінімальна, операцію оплачувала вона, купувала ліки за свої кошти, за життя батьки жодного разу не говорили, що хтось з них напише заповіт, відповідач батьками не піклувався, не надавав допомоги, злісно ухилявся від піклування за ними, допомогу відповідач надавати міг, сім'ї у нього не було. Вважала, що відповідач не гідний спадщини після батьків, їх батьки були похилого віку, протягом останніх років перед смертю хворіли, обидва були за рік-два до смерті у тяжкому стані, потребували сторонньої допомоги та піклування, а їх доглядом і утриманням відповідач не займався і не бажав цього робити, хоча і мав таку можливість, вважала що відповідач має бути усунений від права на спадкування за законом після смерті матері. Вона проживала з батьками однією сім'єю з часу народження. У зв'язку з чим просила усунути відповідача ОСОБА_1 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті батьків ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати спадкоємця негідним.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що відповідач до батьків не приїздив, не доглядав батьків і не допомагав їм, вона постійно допомагала батькам грошовими коштами, постійно купувала ліки, коли мати лежала, то постійно вона ходила допомагати, переодягала, готувала їжу, міняла її, проживала з нею. Просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що він приїздив до батьків, добре до них ставився, не бив, привозив молоко, яйця, кролів, батько просив перекрити дах і він їхав робити, батькам він допомагав матеріально, фізично і морально, фінансової допомоги батьки не потребували, квартиру у батьків він не вимагав, батько до останнього ходив і не був лежачим, на похорон батька він приїздив, у червні він приїхав у м.Рубіжне і матері стало зле, він з матір'ю поїхав у лікарню, де їй зробили операцію, після операції він два тижні у квартирі доглядав матір. У матері був мікроінсульт і вона стала погано ходити. Коли мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 він був у м.Мінськ, до цього він 8-го чи 9-го числа розмовляв з матір'ю телефоном і мати нормально розмовляла, а потім 12 червня йому дзвонила його ОСОБА_1 . Квартиру у матері він ніколи не вимагав. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши позивачку ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_10 , представника відповідача ОСОБА_2 , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Свідок ОСОБА_6 показала у судовому засіданні, що вона проживає у будинку АДРЕСА_1 13 років , позивачка ОСОБА_1 є її сусідкою, вона бачила, що позивачка ОСОБА_1 доглядала за матір'ю, відповідача ОСОБА_10 вона жодного разу не бачила за ці роки, вона думала що окрім позивачки та її доньки більше немає родичів, весь час за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доглядала позивачка ОСОБА_1 та її донька. ОСОБА_4 померла у 2014 році, стан її був не дуже, вона ходила погано, мала проблеми з кишечником, останні півроку взагалі не виходила на вулицю. Вона заходила до ОСОБА_4 і бачила там позивачку ОСОБА_1 , яка там постійно проживала.
Свідок ОСОБА_8 показала у судовому засіданні, що вона є сусідкою позивачки ОСОБА_1 , знає що позивачка ОСОБА_1 сама доглядала матір, ховала її. Відповідача ОСОБА_1 вона бачила у 2013 році на похованні батька і влітку, коли ще бабуся була жива, сестру бабусі вона бачила лише на похованні. Зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона бачилась щодня, вона заходила до них у квартиру, останнім часом у ОСОБА_3 було погано з серцем. Коли матір ще не поховали, то позивачка ОСОБА_1 намагались додзвонитись відповідачу ОСОБА_1 , де він перебував позивачка ОСОБА_1 сказала що не знає.
Свідок ОСОБА_11 показала у судовому засіданні, що вона є донькою позивачки ОСОБА_1 , знає що відповідач ОСОБА_10 не приїздив, не допомагав, вона з позивачкою ОСОБА_1 доглядали за бабусею, позивачка ОСОБА_1 жила там, а вона приходила, вони прали, прибирали, піднімали її, вона не вставала, бабуся дуже хотіла бачити відповідача ОСОБА_10 , йому дзвонила, але він не хотів їхати допомагати, бабуся дуже хворіла, ніяких родичів не було, відповідач ОСОБА_10 не приїздив на поховання, йому дзвонили щоб повідомити про смерть бабусі, але у нього телефон був поза зоною досяжності, а інших контактів вони не знали. Чи спілкувалась ОСОБА_4 з відповідачем ОСОБА_10 по телефону їй не відомо.
Свідок ОСОБА_12 показала у судовому засіданні, що вона є однокласницею позивачки ОСОБА_1 , знає що позивачка ОСОБА_1 доглядала за своєю матір'ю ОСОБА_4 , яка перенесла операцію і у якої був поганий стан, вона була лежачою і їй потрібно було багато уваги, цим займалась позивачка ОСОБА_1 зі своєю донькою ОСОБА_13 , позивачка ОСОБА_1 жила там, купувала що було потрібно, привозила лікарів. Чи спілкувались у цей період ОСОБА_4 з відповідачем ОСОБА_10 їй не відомо, з приводу складання заповіту їй нічого не відомо, їй відомо що намагались повідомити відповідача ОСОБА_10 про смерть матері, оскільки він не приїздив то значить не вдалось повідомити.
Свідок ОСОБА_15 показала у судовому засіданні, що вона є сестрою ОСОБА_4 та тіткою позивачки ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_10 , знає що стосунки у ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_10 були нормальні як у матері з сином, він хоча і проживав у с.Лиман, але приїздив до неї, наглядав за нею. ОСОБА_4 розповідала їй, що після операції ОСОБА_10 доглядав за нею у 2013 році, ніколи не скаржилась що ОСОБА_10 не дає допомоги, з сестрою вона спілкувалась через день по телефону, сестра розповідала що погано ходить, що продукти їй купує якась подружка, що коли вона вийде на вулицю з другого поверху то назад ледве доходить. Щодо складання заповіту їй не відомо. Відповідач ОСОБА_10 розповідав їй, що після операції їздив до ОСОБА_4 , няньчив її, доглядав. Відповідачу ОСОБА_10 повідомили про смерть матері, хто їй невідомо, він потім був на похороні, їй повідомила інша сестра, вона була на похованні.
Свідок ОСОБА_17 показала у судовому засіданні, що вона є сусідкою ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знає що вони були трудягами, нарікань від ОСОБА_3 на дітей не було, відповідач ОСОБА_1 був на похованні. Після смерті ОСОБА_3 вона бачила відповідача ОСОБА_10 у м.Рубіжне як він проходив по вулиці. ОСОБА_4 вона бачила на лавці, вона не скаржилась, вона була практично одна, рідня приходила настільки постільки, можливо останні дні діти від ОСОБА_4 не відходили але їй про це невідомо, наскільки ОСОБА_4 було забезпечено догляд вона не може сказати. Їй особисто ОСОБА_4 на сина ніколи не скаржилась.
Свідок ОСОБА_19 показала у судовому засіданні, що вона проживає з відповідачем ОСОБА_10 у шлюбних відносинах, знає що стосунки у відповідача ОСОБА_10 з його батьками були відмінними, як між люблячими батьками і сином, вони допомагали батькам продуктами, мати душі не чаяла у ОСОБА_10 , вона його чекала, не могла ОСОБА_1 нічого сказати і чекала ОСОБА_10 щоб йому розповісти, вона дотягнула до того що їй зробили операцію. Відповідач ОСОБА_10 приїхав з заробітків і мати подзвонила йому щоб він терміново приїхав, він поїхав наступного дня і ввечері він подзвонив їй і повідомив, що мати нічого не їсть і що у неї болить живіт. Їй зробили операцію і відповідач ОСОБА_1 залишився з матір'ю доглядати і був з нею два чи три тижні, приїздив до неї зробити воду і знову поїхав у м.Рубіжне до матері. Приблизно через місяць чи півтора йому запропонували роботу і він не міг відмовитись і у березні 2019 року він поїхав на заробітки за межі України, був відсутній три місяці. Про смерть матері відповідача вона дізналась через три дні, їй подзвонила ОСОБА_15 і запитала чи вона поїде, вона не мала можливості їхати і вже на четвертий день вона повідомила відповідача ОСОБА_10 про смерть його матері, на похованні матері відповідача ОСОБА_10 не було, бо йому ніхто не повідомив.
Відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с.76зворот) ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 та її батьком є ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с.96зворот) ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьком є ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва НОМЕР_2 від 14.11.1994р. про право власності на житло (а.с.81) квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у рівних частках.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть (а.с.76) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії заяви від 22.04.2013р. (а.с.74) ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, приймає спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до копії інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 22.04.2013р. (а.с.77) інформація про заповіти \ спадкові договори складені ОСОБА_3 , у Спадковому реєстрі відсутня.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2014р., виданого державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори (а.с.85) ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається з 1/2 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку квартири видано ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку квартири ще не видано.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть (а.с.80) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії заяви від 19.06.2014р. (а.с.87) ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, приймає спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до копії інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 19.06.2014р. (а.с.88) у Спадковому реєстрі наявна інформація про заповіт номер у реєстрі НОМЕР_1 посвідчений 10.01.2014р. номер в реєстрі нотаріальних дій 17 приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В., заповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно копії заяви від 12.11.2014р. (а.с.92) ОСОБА_10 , як спадкоємець за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. 10.01.2014р. під реєстром №17, приймає спадщину, яка вказана у заповіті ОСОБА_4 .
Відповідно до копії заповіту, посвідченого 10.01.2014р. приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. зареєстрованого в реєстрі за №17 (а.с.97), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все, на що вона за законом буде мати право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до копій накладних кафе «Люкс» виданих позивачці ОСОБА_1 , вартість обіду 19.03.2014р. становить 1387,50грн. (а.с.14), 10.06.2015р. - 308,75грн. (а.с.14), 19.03.2014р. - 1 745грн. (а.с.15), 11.06.2014р. - 1225грн. (а.с.16), 21.03.2013р. - 1485грн. (а.с.16).
Відповідно до копії додатку до договору-замовлення від 19.03.2013р. на поховання ОСОБА_3 (а.с.17) вартість поховання становить 2430грн., замовник - ОСОБА_1 .
Відповідно до копії додатку до договору-замовлення від 10.06.2014р. на поховання ОСОБА_4 (а.с.18) вартість поховання становить 2506грн., замовник - ОСОБА_1 .
Відповідно до копії акту від 23.07.2019р. про встановлення фактичного місця проживання (а.с.21) ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з дня народження 1970р. разом з батьками по день їх смерті та продовжує проживати по теперішній час.
Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
При вирішенні спору про усунення особи від права на спадкування встановленню підлягає як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Лише при одночасній наявності ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані і потреби спадкодавця в допомозі саме цієї особи спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Такий висновок щодо застосування положень ч.5 ст.1224 ЦК України узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №404/2163/16-ц провадження №61-15926св18.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи та даних у судовому засіданні показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 не встановлено, що спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потребували допомоги саме відповідача ОСОБА_1 і що відповідач ОСОБА_10 ухилявся від надання такої допомоги спадкодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та не встановлено доказів для застосування такого способу захисту як визнання спадкоємця негідним, а відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 про усунення відповідача ОСОБА_10 від права на спадкування після смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнання спадкоємця негідним слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.ст.16,1224 ЦК України, ст.ст.263-265,268 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про усунення ОСОБА_10 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті батьків ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання спадкоємця негідним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 21.07.2020р.
Суддя І.В. Кудрявцев