Справа № 428/62/20
Провадження № 2/428/15/2020
17 липня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 звернулася до Сєвєродонецького міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_3 зазначила, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від даного шлюбу у них є донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виповнилось 18 років та стягнення аліментів по виконавчому листу № 2-998 від 26 січня 2005 року з відповідача на її утримання припинилось.
ОСОБА_4 з 01 вересня 2019 року навчається на першому курсі медичного факультету за спеціальністю медицина в Державному закладі «Луганський державний медичний університет» на денній формі навчання на бюджетній основі. Саме у зв'язку з навчанням їх спільна з відповідачем донька потребує матеріальної допомоги на харчування, придбання матеріалів для навчання, плату за гуртожиток, проїзд до університету та додому, одяг, придбання навчальної літератури, канцелярії та інше. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, вона позбавлена можливості влаштуватись на роботу та отримувати заробітну плату з підстав постійного перебування в навчальному закладі з метою отримання освіти. Відповідач працює, є працездатною особою, отримує постійну заробітну плату, тобто спроможний сплачувати аліменти, а саме допомогти своїй рідній донці отримати достойну освіту. Однак добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки, яка продовжує навчання, відповідач не надає.
У зв'язку з цим позивач змушена звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її - ОСОБА_3 користь на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від всіх його доходів від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше як досягнення нею 23 років.
На виконання ухвали суду від 27.02.2020 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги він не визнає у повному обсязі з наступних підстав. Оскільки при настанні повноліття доньки - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) аліменти перестали відраховуватися з його заробітної плати, то ним 03.02.2020 була запропонована добровільна виплата аліментів. Донька погодилася, але для виплати аліментів надіслала номер банківської картки своєї матері - ОСОБА_3 . Відповідач заявив, що бажає нараховувати аліменти не колишній дружині, а безпосередньо їй - своїй доньці. На що донька відмовилася від отримання аліментів. Пізніше йому стало відомо, що позивачем до нього було подано позов про утримання дитини. Позивач зауважує, що обов'язок щодо допомоги і утримання повнолітніх дітей повинен бути пропорційним і справедливим та його несуть двоє батьків. Проте, позивач при зверненні до суду з позовними вимогами не вказала місця її роботи та/або який вона має щомісячний дохід, так як фактично утримання дітей здійснюється обома батьками спільно, а не лише одним із них. Позивачем не надано жодних доказів, що вона утримує повнолітню дитину, а не дитина змушена існувати за стипендію та підзаробіток поза навчальний клас. Оскільки позивачем не обґрунтовані підстави, на які вона посилається та не надано доказів, на підставі яких, на думку позивача, необхідно стягнути аліменти у заявленому розмірі, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Крім того, відповідачем 22.09.2018 було укладено шлюб із ОСОБА_5 , від шлюбу з якою у них є донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дружина відповідача на даний час не працює та доглядає малолітню дитину. Ні відповідач, ні його дружина, особистої жилої площі у м. Сєвєродонецьку не мають, тому проживають з батьками відповідача. З огляду на вищевказане, обставини свідчать про те, що у зв'язку з народженням дитини у новому шлюбі, відповідач зобов'язаний забезпечувати відповідальне матеріальне становище для всіх своїх дітей та дружини, що не працює, що унеможливлює встановлення аліментів в розмірі 1/4 частки від всіх його доходів тільки для однієї дитини.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що вважає аргументи відповідача ОСОБА_2 необґрунтованими і непереконливими. Зазначила, що вона не заперечує проти винесення рішення щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 2750,00 грн. щомісяця.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив не брати до уваги відповідь ОСОБА_3 на його відзив.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 2750,00 грн. щомісяця від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше як досягнення нею 23 років.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_3 просила задовольнити.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами по справі, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 23.03.2005 року . Від даного шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою № 1628-ст від 11.11.2019, виданою Державним закладом «Луганський державний медичний університет», ОСОБА_4 навчається на 1 курсі медичного факультету за спеціальністю «Медицина», денної форми навчання, на бюджетній основі.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 28.11.2018 Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 22.09.2018 зареєстрували шлюб, актовий запис № 79. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_5 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.2020 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 169. В графі батько зазначений - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 .
Згідно з довідкою про доходи № 522/14/22-2020 від 01.07.2020, виданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області, ОСОБА_2 працює в ГУНП в Луганській області на посаді інспектора та його загальна сума доходу за період з 1 січня 2020 року по 30 червня 2020 року за винятком аліментів становить 82 980, 74 грн.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання від відповідача матеріальної допомоги на утримання їх повнолітньої доньки, у зв'язку з продовженням навчання. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Задовольняючи позов частково та визначаючи частку заробітку від доходу, яку потрібно стягувати з відповідача на користь позивача в якості аліментів, суд виходить з того, що відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, він має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дружину - ОСОБА_5 , яка не працює, адже перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ураховуючи такі обставини, доводи відповідача про те, що коштів, які він заробляє, не вистачить на своє утримання, утримання своєї малолітньої дитини та дружини, а також на сплату аліментів на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини щомісячно, заслуговують на увагу, оскільки в такому разі розподіл грошових коштів, зароблених відповідачем, між ним та його утриманцями буде несправедливий.
Зважаючи на розмір заробітної плати відповідача та відомості внесені ним до електронної декларації про доходи за 2019 рік, згідно з якими ОСОБА_2 має у власності нерухоме майно та готівкові кошти, а також на те, що він утримує свою малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд вважає, що у разі стягнення з його доходу ще 1/6 частки на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, залишок доходу відповідача, який залишиться йому на власні потреби, становитиме більш ніж встановлений Кабінетом Міністрів України прожитковий мінімум для працездатних осіб, а тому суд доходить висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
За таких обставин, ураховуючи, що повнолітня дочка відповідача потребує від нього матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, а також матеріальне становище сторін, згідно з яким, на думку суду, відповідач має достатній заробіток і може надавати таку допомогу, але не надає її у добровільному порядку, з урахуванням інших утриманців та доводів відповідача, суд вважає, що справедливим буде стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 грудня 2019 року і до досягнення дитиною 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 . Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_4 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 22.07.2020.
Суддя І. С. Посохов