Справа № 339/196/20 307
3/339/70/20
22 липня 2020 року м. Болехів Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С., розглянувши матеріали, які надійшли від Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу вбачається, що 20 червня 2020 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинила сімейний скандал із своєю мамою ОСОБА_2 , а саме висловлювалася нецензурними словами, голосно викрикала, принижувала, вчинила насильство в сім'ї.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
А як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особо, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, якав чинила насильство в сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В силу ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Під психологічним насильством в сім"ї слід розуміти насильство, пов"язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім"ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров"ю.
Слід звернути увагу на те, що розгляд справи у суді відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто особі, яка притягається до адміністративної відповідальності і суд не має права виходити за межі обвинувачення, яке сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що відносно своєї матері ОСОБА_2 вчинила насильство, що проявилось у вигляді сімейного скандалу: висловлювалася нецензурними словами, голосно викрикала, принижувала.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не вказані наслідки до яких призвело або могли призвести правопорушення, вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та не зазначено про те, що психологічне насильство у виді нецензурних виражень могло завдати шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Тобто, фабула правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП за якою кваліфіковано правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Окрім того, не долучено документи, що підтверджують факт родинних відносин між особою, яка притягається до відповідальності та потерпілою.
З урахуванням вищенаведеного, суддя позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по даній адміністративній справі, що обумовлює повернення даного адміністративного матеріалу на доопрацювання.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 280, 283 КУпАП,
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП повернути до Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франкіській області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Головенко О.С.