справа № 274/3537/20
провадження № 2/0274/1365/20
Іменем України
22.07.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,077 га кадастровий № 1810400000:01:004:0328, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , а саме, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку становлять по 1/4 ідеальних часток.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зазначена земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Позивач, як єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину, отримав Свідоцтво про право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 . Постановою приватного нотаріуса від 06.12.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що не визначена частка померлої ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Оскільки позивач позбавлений можливості здійснити своє право на спадкування та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, в зв'язку з наведеними у постанові нотаріуса підставами, то таке право підлягає відновленню в судовому порядку.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання також не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №167977621 від 24.05.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються власниками земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:004:0328, площа 0,077 га. Зазначена земельна ділянка належить співвласникам на праві спільної сумісної власності (а.с. 10).
Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.02.2020 року № 97-6-0.16-885/172-20, земельна ділянка кадастровий номер кадастровий 1810400000:01:004:0328, цільове призначення6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площа - 0,077 га, розташована по АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка - 96181,00 грн. (а.с. 11).
23.05.2019 року співвласник земельної ділянки - ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Позивач отримав Свідоцтво про право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.13).
Постановою приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу від 06.12.2019 року № 1165/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що не визначена частка померлої ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку (а.с. 10).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Як зазначено в пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», розглядаючи спори, пов'язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасники спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не укладала з іншими співвласниками земельної ділянки договір щодо поділу часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, або виділу частки такого майна. За таких обставин частки співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку є рівними. Відповідачі визнали вимоги.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 368, 370, 372, 1226 ЦК України, керуючись ст. ст. 12-13,76-81,206, 258, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,077 га кадастровий № 1810400000:01:004:0328, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 становлять по 1/4 ідеальній частці за кожним.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий: Т.М. Вдовиченко