Справа № 215/1558/19
1-кп/215/192/20
22 липня 2020 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,
Ухвалою від 16.06.2020 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 14.08.2020р..
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в зв'язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії.
Обвинувачений ОСОБА_6 , заперечував проти клопотання прокурора, надав текст клопотання, в якому просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, так як його мати та малолітній брат є інвалідами 3-ї групи, він має неповнолітню дитину, а також потребує медичного лікування.
Захисник ОСОБА_9 , надав текст клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, так як будь-які ризики відсутні, він має хронічні захворювання, постійне місце проживання, не переховувався та не має наміру переховуватися від суду, а також не має наміру впливати на свідків.
Суд заслухавши учасників процесу вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не працює, не одружений, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, враховуючи положення ст. 178 КПК України, суд вважає, що під час підготовчого провадження, інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - він, обвинувачується у тому, що маючи не погашену судимість, повторно вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які підлягають допиту в суді, продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні під час підготовчого провадження, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.
Наявність житла, неповнолітньої дитини, інвалідність у матері та брата, самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м'який, а належних доказів про наявність захворювань, для оцінки їх судом, не було надано, тому, суд вважає, що враховуючи також положення ст. 178 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_6 ,слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 19.09.2020р., а відповідно в задоволенні клопотань поданих обвинуваченим ОСОБА_6 та захисником ОСОБА_9 - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.09.2020р..
Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя: