Єдиний унікальний номер 185/1033/16-к
1-кп/185/13/20
17 липня 2020 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у
складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015040000000961 від 03 жовтня 2015 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця села Богданівка, Павлоградського району,
Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера,
з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні
неповнолітню доньку - ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за
адресою:
АДРЕСА_1 , та проживаючого за
адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
1.ОСОБА_3 , 03.10.2015 року, приблизно о 09.20 год., знаходячись під впливом психотропної речовини - амфетаміну, керуючи технічно справним автомобілем марки "Chery В11 Eastar" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зі швидкістю близько 150 км/год. рухався по правій смузі автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку міста Дніпропетровськ, перевозячи на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_9 , а на задньому сидінні пасажира ОСОБА_10 . У ході руху на 277 км. вказаної автодороги ОСОБА_3 , виконуючи випередження, змінив напрямок руху, виїхавши на праве асфальтоване узбіччя, та рухаючись з тією ж швидкістю по правому узбіччю не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, з урахуванням дорожньої обстановки не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, з якою він мав би можливість виконувати всі необхідні дії по керуванню автомобілем, які б забезпечували безпеку всіх учасників дорожнього руху, на 277 км. + 150 м. вказаної автодороги не впорався з керуванням, внаслідок чого сталося занесення керованого ним автомобіля вліво, у процесі якого він перетнув дві полоси проїжджої частини в напрямку міста Дніпропетровськ, виїхав на ліве узбіччя, де сталося зіткнення з колесо відбійним брусом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_9 був смертельно травмований, пасажиру ОСОБА_10 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
2.Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 Правил дорожнього руху України, в яких вказано:
3.п.1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно вічливими».
4.п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
5.п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі».
6.п.2.9. «Водієві забороняється:
7.а.) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин».
8.п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
9.Порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, що настали.
10.Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого пасажирам автомобіля:
11.ОСОБА_9 заподіяно наступні тілесні ушкодження: сумісна тупа травма тіла; перелом грудного відділу хребта, переломи 2,3,4,5,6,7 ребер по середньо-ключичній лінії праворуч, без пошкодження пристінкової плеври, переломи ребер 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 ребер по середньо-пахвовій лінії праворуч, з пошкодженням пристінкової плеври на рівні 3,4,5,6,7,8 ребер, переломи ребер 2,3,4 по середньо - ключичній лінії праворуч, без пошкодження пристінкової плеври, розрив тканини правої легені, скупчення крові у плевральних порожнинах у кількості 1200 мл. в правій, 800 мл. в лівій, розрив стінки лівого шлуночка з крововиливом у серцеву сорочку, розрив аорти у грудному відділі, розриви діафрагмальної поверхні правої та лівої частки печінки, скупчення крові у черевній порожнині у кількості біля 500мл., садна на голові, та забійна рана правого плеча, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії з великою силою (великою швидкістю дії), тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля. Смерть його настала від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася переломами кісток скелету, з пошкодженням внутрішніх органів, внутрішньою кровотечею та ускладнилася розвитком травматичного шоку. Виявлені при дослідженні трупа тілесні пошкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті, від дії з великою силою (великою швидкістю дії), тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля, можливо за обставин, що зазначені у письмовому відношенні слідчого, тобто за умов дорожньо-транспортної пригоди 03 жовтня 2015р, внаслідок наїзду на колесо відбійний брус. За своїм характером виявлені при дослідженні тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких, що призвели до настання смерті потерпілого.
12.ОСОБА_10 заподіяно наступні тілесні ушкодження: відкритий уламковий перелом правого стегна на рівні середньої третини зі зміщенням уламків; обширна рвано-скальпована рана правого стегна з пошкодженням 4-главого м'язу, приходящих м'язів, а також забійної рани правого колінного та правого ліктьового суглобів. Пошкодження утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, можливо при обставинах та в термін вказані в постанові, тобто 03 жовтня 2015 року. Такого характеру травма за ознакою небезпеки для життя відноситься до ступеню тяжких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 03.10.2015 року, приблизно о 10--00 год. він рухався на автомобілі марки "Сhery B11", який належить йому на праві власності з м. Павлоград в напрямку м. Новомосковськ разом з ОСОБА_9 , який сидів на пасажирському сидінні поруч, та ОСОБА_10 , який сидів на пасажирському задньому сидінні. Погода була хороша. Швидкість руху автомобіля була 120 км/год. Спочатку автомобіль марки "Сенс", який рухався по правій смузі руху обігнав мікроавтобус, який рухався попереду. Він в свою чергу також, перестроївшись вправо надав звуковий сигнал, але водій мікроавтобуса не звернув з його шляху, та не надав можливості йому здійснити маневр. Він намагався випередити мікроавтобус справа, коли той був вже наполовину з автомобілем під його керуванням, але водій мікроавтобусу почав маневр вправо, тому він, гальмуючи виїхав на праве узбіччя, та за вказаною причиною автомобіль вдарився в брус, в результаті чого відбулося ДТП. Пасажир який сидів поруч втратив свідомість, пасажир який сидів позаду отримав тілесні ушкодження. Після цього повезли його на медичний огляд, де відбирали аналізи. Визнає свою провину тільки в тім, що перевищив швидкість руху керованого ним автомобіля. Вважає, що ДТП сталося з причин дій водія мікроавтобуса, який не дав йому можливості здійснити випередження з правої сторони. З приводу ДТП розкаюється. Він вживає ліки, так як у нього хронічний бронхіт за дорученням лікаря, прізвища якого не пам'ятає. Назву ліків він також не пам'ятає. Вживав ліки до дня, коли трапилася ДТП, потім не вживав. Наркотичні засоби він не приймав. Просить суд не позбавляти його волі, та застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з тим, що на момент вчинення кримінального правопорушення він мав неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які були надані ним в ході судового розгляду, щодо не визнання вини в частині того, що ДТП сталося з причин дій водія мікроавтобуса який не дав йому можливості здійснити випередження з правої сторони, суд визнає їх недостовірними, а доводи обвинуваченого надуманими, заявленими як спосіб захисту з метою зменшення суспільної небезпечності вчиненого правопорушення. Твердження обвинуваченого на думку суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами, прямо суперечать показам свідків, експерта, та матеріалам провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 03.10.2015 року о 12.15 год. він дізнався про ДТП в наслідок якого помер його батько - ОСОБА_9 , який з обвинуваченим був у дружніх відносинах. Самі обставини ДТП йому не відомі. Просить суд призначити обвинуваченому не суворе покарання, та претензій до останнього він не має.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим він не перебуває у відносинах. 03.10.2015 року о 08.00-09.00 год. він, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на автомобілі останнього поїхали на зліт у м. Новомосковськ. Сам він сидів на задньому пасажирському сидінні автомобіля за ОСОБА_6 , який перебував поруч з обвинуваченим на пасажирському сидінні. Автомобіль під керуванням обвинуваченого рухався зі швидкістю приблизно 120 км./год., по правій смузі автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку міста Дніпропетровськ. Покриття дороги було сухе. Мікроавтобус знаходився на крайній лівій полосі автодороги, та перед ДТП був на відстані 2-3 метри від автомобіля під керуванням обвинуваченого. Коли обвинувачений розпочав випередження мікроавтобуса з правої сторони, то останній його не пропускав, та став їхати на їх полосу. Обвинувачений став гальмувати та автомобіль в'їхав у дорожнє огородження. Сигналів звукових він не чув, щоб ОСОБА_3 подавав, стосовно світових сигналів не може сказати, так як не бачив. ОСОБА_3 надавав йому матеріальну допомогу на лікування. На даний час він претензій до обвинуваченого не має, та просить суд призначити останньому не сурове покарання.
Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_7 щодо того, що мікроавтобус перед ДТП був на відстані 2-3 метрів від автомобіля під керуванням обвинуваченого коли той розпочав випередження мікроавтобуса з правої сторони, що водій мікроавтобуса не пропускав автомобіль під керуванням обвинуваченого, та став їхати на їх полосу, суд визнає їх недостовірними, а доводи потерпілого надуманими, заявленими з метою зменшення суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим правопорушення. Твердження потерпілого ОСОБА_7 на думку суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами, прямо суперечать показам свідків, експерта, та матеріалам провадження.Крім того, потерпілий ОСОБА_7 знайомий із обвинуваченим, та їхав з останнім на раніше запланований зліт у м. Новомосковськ, тобто на думку суду є зацікавленою особою на стороні обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не має стосунків. У жовтні 2015 року, більш точної дати він не пам'ятає, він на автомобілі їхав по правій смузі автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку м. Дніпропетровськ зі швидкістю 90 км/год. Перед поворотом в с. Межиріч, є роз'їзд, та у цьому районі його по лівій полосі об'їхала легкова машина темного кольору зі швидкістю приблизно 120 км/год. Мікроавтобус також їхав по лівій полосі. Перед поворотом на с. Межиріч він побачив пошкоджений автомобіль темного кольору, та як трапилася ДТП, йому не відомо.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими він не має стосунків. 03.10.2015 року, приблизно о 10.00 год., він був свідком ДТП в районі с. Межиріч Павлоградського району, а саме він їхав транспортним засобом марки "Фіат" по правій смузі автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку м. Дніпропетровськ зі швидкістю приблизно 80 км./год. В цей час його обігнав автомобіль марки "Сhery B11", який рухався по розширювальної смузі, приблизно зі швидкість 150 км/год., та після обгону, автомобіль почало заносити у праву сторону, а потім він виїхав на ліве узбіччя, де сталося зіткнення з колесо відбійним брусом. Він надавав медичну допомогу людині, яка сиділа позаду на пасажирському сидінні автомобіля. та викликав швидку медичну допомогу. На пасажирському сидінні поруч з водієм перебувала померла людина.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не має стосунків. 03.10.2015 року, приблизно 10 - 00 год. він в якості пасажира їхав транспортним засобом марки "Фіат" під керуванням водія ОСОБА_12 по правій смузі автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку м. Дніпропетровськ зі швидкістю приблизно 80 км./год. За зупинкою після повороту на с. Межиріч їх обігнав автомобіль марки "Сhery B11" темно - чорного кольору по розширювальної смузі руху зі швидкістю приблизно 150 км/год. Інших транспортних засобів, які б рухалися в попутному напрямку він не бачив. Після обгону автомобіль марки "Сhery B11" почало заносити, та той вдарився об відбійник. Пасажир зазначеного автомобіля, який сидів на задньому сидінні, був з пораненнями ноги, та ним йому було надано медичну допомогу. Пасажир який сидів на передньому сидінні не подавав знаків життя. З ним був проведений слідчий експеримент, під час якого він відтворив події вказаної ДТП.
Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює експертом в науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центрі МВС України, та проводив експертизу № 70/27-67 від 22.01.2016 року. Згідно його висновку з боку обвинуваченого було порушено саме п. 12.1 ПДД, та дане порушення є причинною ДТП. Був контакт автомобіля керованого обвинуваченим з відбійником, та перед цим автомобіль заносило, тобто була втрата водієм контролю над управлінням автомобіля, що може призвести до порушення контролю швидкості руху. Так, як була денна пора доби, то обвинувачений міг бачити перешкоди на своєму руху, та знизити швидкість. Інший фактор, який би міг вплинути на ДТП залежить від якості управління водієм автомобіля. Сама швидкість руху автомобіля не так важлива, важливо які були дії водія спрямовані та механізм руху. Транспортний засіб, який зі слів обвинуваченого рухався по крайній лівій полосі, не може бути причиною порушенням обвинуваченим п. 12.1 ПДД. У даній ситуації обвинувачений повинен був зменшити швидкість руху автомобіля, перейти на праву смугу, та потім здійснити обгін. Якщо ширина дороги складає 10,80 м., то не можливо було здійснити дані маневри. Також ним була проведена додаткова експертиза, згідно якої було встановлено, що водій ОСОБА_3 втратив контроль над управлінням транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюр. У водія ОСОБА_3 була перешкода у виді мікроавтобуса, який з'їхав з лівої смуги на його смугу, внаслідок чого він застосував маневр праворуч. Тобто перешкода була у обвинуваченого, яку можливо було уникнути, зменшивши швидкість або здійснити безпечний об'їзд. Але обвинувачений втратив контроль над керуванням автомобіля не внаслідок маневру мікроавтобуса, а свого маневру ліворуч. Навіть якщо і була перешкода для обвинуваченого, то він вже до цього втратив контроль у керуванні автомобілем. Покази обвинуваченого технічно неспроможні. З його пояснень повинен був відбутися контакт його автомобіля з мікроавтобусом, а контакт був відсутній. Такий занос автомобіля під керуванням обвинуваченого міг бути при різкому маневру. Автомобіль під керуванням обвинуваченого вже рухався по правому узбіччю, після чого він виконував маневр ліворуч, тільки тоді втратив контроль над управлінням. Гальма не було застосовано обвинуваченим відповідно до його висновку. Вихідних даних було достатньо, щоб було зробити висновки по експертизам. Покриття дороги не було причиною ДТП, воно було ідеальне для здійснення відповідних маневр відповідно до ПДР. Швидкість руху водія ОСОБА_3 не можливо встановити, але вона була велика, тобто понад 100 км./год. та він міг на даному автомобілі рухатися з такою великою швидкістю, та йому нічого не заважало.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим та потерпілими не має стосунків. На даний час вона працює лікарем-лаборантом у наркологічному диспансері м. Дніпро, та проводила з обвинуваченим ОСОБА_3 медичне обстеження у відділенні №3. Її робота полягає в установленні у аналізах найменування або відсутність алкоголю чи наркотичних засобів. 03.10.2015 року було зібрано аналізи сечі обвинуваченого, які були передані у лабораторію. Вся речовина доставляється у флаконах, під підпис, запечатується, ставиться дата початку та закінчення обслідування, ПІБ того хто обстежується. Фіксується це у журналі лікарем. Було встановлено, що у сечі обвинуваченого є наркотичні речовини у кількості 5 різних речовин. Це були речовини, які являються психостимуляторами, забороненими у вживання, тобто забороненими наркотичними речовинами. Для того, що б їх отримати, необхідно мати рецепт, так як дані препарати не є у вільному використанні. Дана речовина впливає на психоемоційний стан, викликає ейфорію, наркотичне сп'яніння, пізніше наступає апатія, та спадок. Тривання речовини залежить від кількості її приймання. Хто вживає одноразово, тривалість може бути 1 сутки.
Аналіз показань потерпілих, свідків, експерта, викладених вище, які попереджалися про кримінальну відповідальність, на думку суду є допустимими та об'єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій обвинуваченого та підтверджують його вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Окрім показань, допитаних в судовому засіданні потерпілих, свідків та експерта, вина обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця ДТП та фототаблиці до них від 03.10.2015 року, складеного спеціалістами, в присутності понятих щодо ДТП від 03.10.2015 року о 10.15 год. (Том №1 а. с. № 66-83);
- протоколом огляду трупа від 03.10.2015 року, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю судово-медичного експерта, проведено огляд трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого в автомобілі марки "Сhery B11» на пасажирському сидінні спереду, біля с. Межиріч Павлоградського району. (Том №1 а. с. № 84-85);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 491 від 03.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 о 11.35 год. 03.10.2015 року перебував у стані амфетамінового сп'яніння. (Том №1 а. с. № 86);
- лікарським свідоцтвом про смерть № 613 від 05.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув на автодорозі поблизу с. Межиріч, від травматичного шоку, травм із залученням декількох ділянок тіла, сумісної тупої травми тіла, внаслідок зіткнення, як такого, який перебував у легковому автомобілі з стаціонарним об'єктом. (Том №1 а. с. № 87);
- висновком експерта № 613 від 05.10.2015 року, відповідно до якого зроблено висновки на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , 1961 року народження, з огляду на відомі обставини випадку і дані додаткових методів дослідження, а саме на питання: 1. "Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_9 , їх характер, локалізація і механізм утворення?" Відповідь: "При дослідженні трупа виявлено: сумісна тупа травма тіла, перелом грудного відділу хребта, переломи 2,3,4,5,6,7 ребер по середньо-ключичній лінії праворуч, без пошкодження пристінкової плеври, переломи 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 ребер по середньо-пахвовій лінії праворуч, з пошкодженням пристінкової плеври на рівні 3,4,5,6,7,8 ребер, переломи ребер 2,3,4 по середньо-ключичній лінії праворуч, без пошкодження пристінкової плеври, розрив тканини правої легені, скупчення крові у плевральних порожнинах у кількості 1200 мл. в правій, 800 мл. в лівій, розрив стінки лівого шлуночка з крововиливом у серцеву сорочку, розрив аорти у грудному відділі, розриви діафрагмальної поверхні правої та лівої частки печінки, скупчення крові у черевній порожнині у кількості біля 500 мл., садна на голові, та забійна рана правого плеча, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії з великою силою (великою швидкістю дії), тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля". 2. "Яка давність заподіяних тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , яка дата та час його смерті?" 3. "Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 .?" 4. "Яка причина смерті ОСОБА_9 , які тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв'язку з його смертю?" Відповідь: " Смерть ОСОБА_9 настала від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася переломами кісток скелету, з пошкодженням внутрішніх органів, внутрішньою кровотечею та ускладнилася розвитком травматичного шоку, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупу. Виявлені при дослідженні трупа тілесні пошкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті, від дії з великою силою (великою швидкістю дії), тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля, можливо за обставин, що зазначені у письмовому відношенні слідчого, тобто за умов дорожньо-транспортної пригоди 03 жовтня 2015 року, внаслідок наїзду на колесо відбійний брус. За своїм характером виявлені при дослідженні тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких, що призвели до настання смерті потерпілого." 5. "Чи мались у крові, сечі ОСОБА_9 , на момент ДТП, сліди алкоголю або наркотичних речовин? Відповідь: "При судово-токсиколочічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_9 , 1961 року народження, не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти. (Том №1 а. с. № 91-96);
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 , 03.10.2015 року за № 38, затвердженого керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану. (Том №1 а. с. № 97);
- довідкою КЗ «Павлоградської міської лікарні №4» за вих. № 2349 від 08.10.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_7 , 1988 року народження поступив до травматичного відділення КЗ «ПМЛ№4»ДОР» 03.10.2015 року о 10.00 год. з діагнозом: відкритий уламковий перелом правої стегнової кістки, обширної рвано-скальпованої раии правого стегна, рани правого колінного суглобу, правого ліктьового суглобу. (Том №1 а. с. № 88);
- висновком експерта № 5/2 від 08.01.2016 року, відповідно до якого, на основі даних медичної документації на ОСОБА_7 , 1988 року народження, експерт прийшов до таких висновків: "Потерпілому ОСОБА_7 були спричинені наступні механічні тілесні ушкодження: відкритий уламковий перелом правого стегна на рівні середньої третини зі зміщенням уламків; обширна рвано-скальпована рана правого стегна з пошкодженням 4 м'язу, приходящих м'язів, а також забійної рани правого колінного та правого ліктьового суглобів. Пошкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, можливо при обставинах та в термін вказані в постанові - 03.10.2015 року. Такого характеру травма за ознаками небезпеки для життя відноситься до ступеню ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Згідно хіміко-токсикологічного аналізу крові на вміст алкоголю № 12427 від 03.12.2015 року - 0,40 проміле, що орієнтовано відповідає незначному впливу алкоголю. Група крові потерпілого 0(I)Rh. (Том №1 а. с. № 112-113);
- висновком експерта № 70/27-67 від 22.01.2016 року, відповідно до якого експерт дійшов до такого висновку: 1. "В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Chery B11 Eastar» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 та 12.6 «г» Правил. У даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «FiatDucato» держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_12 повинен був діяти згідно до вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти ДТП в даній дорожній обстановці для водія автомобіля марки «Chery B11 Eastar» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних технічна можливість запобігти ДТП не визначається діями водія автомобіля марки «FiatDucato» державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_12 з причин вказаних в дослідницькій частині. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля марки «Chery B11 Eastar» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля марки «Chery B11 Eastar» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.6«ґ» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. При заданому механізмові події, в діях водія автомобіля марки «FiatDucato» державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_12 не вбачається невідповідностей вимогам п. 1.5 Правил дорожнього руху України. (Том №1 а. с. № 115-116);
- копією наказу МОЗ(зі змінами до них від 01.08.2000 №188), відповідно до якого до невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу належить «амфетамін». (Том №1 а. с. № 117-123);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2017 року та схемою до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_14 , було проведено слідчий експеримент з метою встановлення даних необхідних для проведення додаткової авто технічної експертизи, де ОСОБА_3 виїхав на місце ДТП, показав положення автомобіля марки «FiatDucato» відносно елементів проїзної частини в момент, коли він рухався по лівій смузі, та положення автомобіля марки «Chery B11 Eastar» відносно елементів проїзної частини в момент, коли він виявив автомобіль марки «FiatDucato», який рухався по лівій смузі, крім того вказав відстань яку подолав автомобіль марки «FiatDucato» з моменту зміни напрямку руху праворуч, та час, за який він це виконав, та показав положення автомобіля марки «Chery B11 Eastar» відносно елементів проїзної частини, та автомобіля марки «FiatDucato» в той момент, коли автомобіль марки «FiatDucato» почав змінювати напрямок руху праворуч. (Том №1 а. с. № 207-211);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.05.2018 року та схемою до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, потерпілого ОСОБА_7 , за участю експерта ОСОБА_14 , в присутності обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_8 , було проведено слідчий експеримент на місці ДТП, де ОСОБА_3 розповів як все сталося, та показав положення автомобіля марки «FiatDucato» відносно елементів проїзної частини в момент, коли він рухався по лівій смузі, положення автомобіля марки «Chery B11 Eastar» відносно елементів проїзної частини в момент, коли він виявив автомобіль марки «FiatDucato», який рухався по лівій смузі, відстань яку подолав автомобіль марки «FiatDucato», з моменту зміни напрямку руху праворуч, та час за який він це виконав, положення автомобіля марки «Chery B11 Eastar» відносно елементів проїзної частини, та автомобіля марки «FiatDucato» в той момент, коли автомобіль марки «FiatDucato» почав змінювати напрямок руху праворуч. (Том №2 а. с. № 18-20);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2015 року, схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, свідок ОСОБА_12 виїхав на місце ДТП, а саме виїзд на 277 км. + 150 м. автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області, і там розповів про обставини ДТП і показав, як вона сталася.. (Том №1 а. с. № 100-105);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2015 року, схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, свідок ОСОБА_13 виїхав на місце ДТП, а саме виїзд на 277 км. + 150 м. автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізваріне у Павлоградському районі Дніпропетровської області, і там розповів про обставини ДТП і показав, як вона сталася. (Том №1 а. с. № 106-111);
- висновком експерта № 5/10.1/871 від 20.02.2019 року, відповідно до якого вихідні дані, які задані на дослідження згідно варіанту розвитку події згідно показів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - технічно неспроможні. Неспроможні з технічної точки зору вихідні дані не можуть бути прийняті експертом для дослідження, у зв'язку з чим дослідження по даним варіантам не проводилися. Визначити швидкість руху автомобіля марки «Chery B11 Eastar» з причин зазначених в дослідницькій частині - не надалось можливим. (Том №2 а. с. № 43-49).
Відтак, суд ретельно дослідив докази по справі та всі інші обставин, що мали відношення до справи.
З огляду на вище наведене можна зробити висновок, що ДТП було скоєно у світлий час доби, без опадів, при сухій проїзній частині, але обвинувачений не був уважним, перебував в стані наркотичного сп'яніння, не стежив за дорожньою обстановкою, не вжив заходів для призупинення керованого ним транспортного засобу, та здійснення безпечного маневру.
Сторона захисту звернулась з клопотанням про визнання недопустимим висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 491 від 03.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 о 11.35 год. 03.10.2015 року перебував у стані амфетамінового сп'яніння, так як даний висновок не відповідає Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України 09.09.2009 року за № 400/666, а саме п. 3.20 Інструкції, яка передбачає, що перший екземпляр цього висновку повинен був бути вручений уповноваженій особі МВС, другий оглянутій особі. Тобто, ОСОБА_3 не був ознайомлений з даним висновком, та не знав про існування такого висновку.
Зазначене клопотання спростовується, тим, що під час досудового слідства ОСОБА_3 було надано матеріали даного кримінального провадження на ознайомлення, в тому числі і висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 491 від 03.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 о 11.35 год. 03.10.2015 року перебував у стані амфетамінового сп'яніння. (Том №1 а. с. № 86), про що свідчить підпис ОСОБА_3 про надання доступу для ознайомлення, та підпис про те, що клопотань та заперечень у останнього щодо даних матеріалів не має. Також даний документ стороною обвинувачення був відкритий стороні захисту під час судового розгляду даної справи.
Також, сторона захисту зазначила, що обвинувачений ОСОБА_3 не вживав наркотичні засоби, так як має хронічне захворювання, та вживав відповідні ліки, доказом чого є довідка СМЕК про втрату працездатності на 40%, та про вживання таких ліків. Дане твердження спростовується наступним. Наданий суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 491 від 03.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 о 11.35 год. 03.10.2015 року перебував у стані амфетамінового сп'яніння визнаний судом як допустимий доказ, так як зазначений документ в даному випадку було отримано у визначеному законом порядку. Сторона захисту на досудовому слідстві не клопотала щодо визнання такого документу неналежним та не наводила заперечення проти визнання доказу недопустимим. При проведені вищевказаного висновку суд не може ставити під сумнів достовірність та об'єктивність зазначеного висновку, який завірений підписом лікаря, та печаткою КЗ «Дніпропетровського наркологічного диспансера» Дніпропетровської обласної ради». В підтвердження чого є покази свідка ОСОБА_15 , яка працює лікарем-лаборантом у наркологічному диспансері, та проводила медичне обслідування у відділенні 3, аналізу сечі ОСОБА_3 . Суд не ставить під сумнів її роботу щодо встановлення у аналізах, а саме у сечі останнього наркотичних речовин у кількості 5 різних речовин, які являються психостимуляторами, забороненими у вживання, тобто забороненими наркотичними речовинами. Судом не встановлено, що даний доказ отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Крім того, сторона захисту вважає недопустимим доказом по справі протокол огляду місця події та слідчі експерименти, так як під час проведення таких не здійснювалась фотографування, що судом спростовується, в зв'язку з тим, що в матеріалах справи присутні такі фотознімки, які долучені до протоколу огляду місця події та слідчих експериментів.
Сторона захисту клопотала щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ЗУ «Про амністію у 2016 році», дія якого поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно, та який набрав законної сили 07.09.2016 року, в зв'язку з тим, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 мав неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході судового розгляду кримінального провадження судом встановлено обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбаченого п. 13 ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину особою у стані наркотичного сп'яніння, що є обмеженням щодо у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбаченої ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», де зазначено, що амністія не застосовується до осіб, які порушили правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Отже, ОСОБА_3 не є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2016 р.».
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.
Наведені вище докази, на думку суду, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.
Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.
Матеріали досудового розслідування у відношенні ОСОБА_3 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія протии СполученогоКоролівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинуваченого, потерпілих, свідків, експерта, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , та заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_10 .
Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 286 КК України.
Під час визначення покарання суд враховує крім зазначеного, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Що стосується щирого каяття обвинуваченого про яке ним було заявлено, суд вважає зазначити наступне.
Щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила злочин. Каяття передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття - це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Для цього щире каяття, як внутрішнє переживання особи, повинно віднайти свій зовнішній прояв. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі, їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує фактичні обставини вчиненого злочину, визнає свою вину частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
В даному випадку суд не вбачає в діях обвинуваченого щирого, справжнього каяття, так як останній не усвідомлює своєї провини в повному обсязі, та як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду, правдиво не розповів про фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення для уникнення справедливого покарання.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є скоєння злочину у стані наркотичного сп'яніння.
Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, вину не визнав, раніше не судимий, є пенсіонером за віком, хворіє на хронічний бронхіт, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характерезується позитивно, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має на утриманні неповнолітню доньку.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Суд враховує те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась через грубе порушення Правил дорожнього руху, ОСОБА_3 , діянням обвинуваченого заподіяно наслідки у вигляді завдання фізичної шкоди потерпілому ОСОБА_10 у виді тяжкого ступеня, та завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , що призвели до настання смерті останнього. Суд також враховує позицію потерпілих, які просили не позбавляти обвинуваченого волі, претензій до якого не мають, та дійшов висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засовами в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.
Розглядаючи питання про призначення покарання з позбавленням права керування транспортними засобами обвинуваченого, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При цьому суд враховує ставлення обвинуваченного до скоєного, а саме не визнання своєї вини у скоєні данного кримінального правопорушення, грубе порушення ним ПДР України в результаті якогобула завдана фізична шкода потерпілому ОСОБА_10 у виді тяжкого ступеня, та завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , що призвели до настання смерті останнього, та обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, а саме скоєння кримінального правопорушенняу стані наркотичного сп'яніння.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , та попередження вчинення ним злочинів, оскільки виправити останнього та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 9193 (дев'ять тисяч сто дев'яносто три) грн. 80 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази слід розподілити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з часу звернення вироку до виконання.
В клопотанні захисника про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 дії Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль марки "Chery В11 Eastar" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка за вказаною адресою обліковується на балансі ліквідаційної комісії Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, та який належить ОСОБА_3 - повернути останнього на праві власності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 9193 (дев'ять тисяч сто дев'яносто три) грн. 80 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту не продовжувався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1 .