Справа № 183/2493/20
№ 2-а/183/164/20
21 липня 2020 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Олійника А.В., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішина Олексія Вячеславовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
07.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішина Олексія Вячеславовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 03.11.2019 року інспектором ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішиним Олексієм Вячеславовичем відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1702213, відповідно до якої позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові, водій не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив ПДР, тому на нього було накладено штраф у розмірі 425 грн.
Між тим, вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що єдиним доказом, що підтверджує вказані обставини є оскаржувана постанова. Оскільки як вказує ОСОБА_1 03.11.2019 року о 11.36 годині він знаходився на своєму власному автомобілі «КІА» д/н НОМЕР_1 у м. Дніпрі в районі Бульвару Європейського 48, при цьому у нього при собі були всі необхідні документи, які надають право керувати транспортним засобом, у тому числі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вказує, що в той день до нього не звертався інспектор Клішини О. В. з будь-якою вимогою надати документи для перевірки. Документи про притягнення його до адміністративної відповідальності при ньому не складалися і відповідно він не знайомився з ними та не підписував їх.
Про наявність постанови про притягнення до відповідальності серії ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року він дізнався лише 29.04.2020 року, а саме коли отримав виклик державного виконавця про примусове виконання вказаної постанови.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає дій інспектора поліції протиправними, а факти викладені в постанові такими, що не відповідають дійсності, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12 травня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, з надання строку для усунення її недоліків, 21 травня 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви. Ухвалою суду від 21 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, цією ж ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вимоги позивача є безпідставними. При цьому вказав, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою та відповідає вимогам закону, та підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху та відеозаписами з відеореєстраторів поліцейських, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити, а справу розглянути без участі відповідача.
Третя особа належним чином повідомлена про розгляд справи, надіслала до суду пояснення у яких заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вимоги позивача є безпідставними, просить відмовити ОСОБА_1 , в задоволенні позову, а справу розглянути без участі третьої особи. Також направили клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору.
На виконання ухвали суду від 23.06.2020 року ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 03.11. 2019 року інспектором ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішиним Олексієм Вячеславовичем. складена постанова серії ЕАК № 1702213 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 гривень (а.с. 9).
Відповідно до змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 03.11.2019 року о 11.46 годині, за адресою: м. Дніпро, Бульвар Європейський 48, водій керуючи ТЗ не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим ПДР.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, аналогічні норми містяться в ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію».
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу крім іншого, повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (пп. «а»).
Відповідно до пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», поліцейському надано право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у разі, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем самого факту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, як і не надано доказів, на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «КІА К7» номерний знак НОМЕР_1 вчинив або мав намір вчинити правопорушення.
Поряд з цим, статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Аналіз назначених норм закону свідчить про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року відсутні дані про наявність додатків до неї, відсутній пункт Правил дорожнього руху, який був порушений особою, відсутні відомості про відібрання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП, відібрання пояснень від свідків, відсутній підпис особи, яка винесла постанову, відсутні відомості про отримання постанови ОСОБА_1 , так само як і відсутній запис про відмову від підписання постанови та отримання її ОСОБА_1 , або направлення копії постанови особі поштою.
Крім того, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, за яке настає відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17, провадження № К/9901/32368/18).
Таким чином, фактично матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху, факт правопорушення зафіксовано лише в оскаржуваній постанові, яка не може бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
З огляду на вищевикладені норми закону та фактичні обставини справи, суд приходить висновку про те, що постанова серії ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідач інспектор ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішин Олексій Вячеславович виносив оскаржувану постанову в порядку ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органу Національної поліції.
Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань цього управління Національної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 120, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст.126, 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора ТОР управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Клішина Олексія Вячеславовича серії ЕАК № 1702213 від 03.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Олійник