Справа №204/3755/20
Провадження №3/204/2747/20
іменем України
22 липня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173? КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 03 червня 2020 року близько 11 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насилля по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що дитина перебувала в стресовому стані, плакала та просила, щоб його забрали від батька, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173? КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав та пояснив, що іноді лише був жорстокий із сином через те, що останній не бажав вчити уроки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173? КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , не зазначено в чому саме полягало психологічне насилля, вчинене ОСОБА_1 по відношенню до малолітнього сина, через що останній перебував в стресовому стані, плакав та просив, щоб його забрали від батька.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на вищезазначене, справа не містить належних та допустимих достатніх доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173? КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: