Справа № 199/1896/20
Провадження № 2/202/1375/2020
20 липня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бєсєди Г.В.
за участю секретаря Голобородько О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування франшизи та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування про відшкодування франшизи та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень, в результаті чого останньому було заподіяно матеріальну шкоду. Страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування у сумі 38 869, 74 грн. У зв'язку з несплатою франшизи та різниці між виплаченої страховою сумою та сумою відновлюваного ремонту, просить суд стягнути з відповідача 8 195, 47 грн. з яких: 2 000 грн. - франшиза; 6 195, 47 грн. - різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно з постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2019 року 17 липня 2019 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_2 на 348 км + 600 м автомобільної дороги «Харків-Сімферополь», керував автомобілем «TOYOTA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши вимоги п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Транспортний засіб Chevrolet, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить позивачу на праві власності.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальності водія ОСОБА_2 була застрахована полісом № НОМЕР_4 обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Окрім того, відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Оскільки, суми страхового відшкодування, яка була сплачена ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес», недостатньо для повного відшкодування позивачу матеріальної шкоди, обов'язок з відшкодування різниці між розміром завданої шкоди і страховою виплатою у розмірі 2 000 грн. (розмір франшизи), згідно вищевказаних положень чинного законодавства, покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Цивільно-правова відповідальності водія ОСОБА_2 була застрахована полісом № НОМЕР_4 обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду становить 100 000 грн.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов'язаний сплатити потерпілому розмір завданої шкоди, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування різниці між фактичними розміром шкоди та страховою виплатою у сумі 6 195, 47 грн. не підлягають задоволенню.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 205, 15 грн. (24, 4 %).
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 273, 274, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування франшизи та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) розмір франшизи у сумі 2 000 (двох тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судові витрат у сумі 205 (двісті п'ять) грн. 15 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: Г.В. Бєсєда