22 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № ЗП-19/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
встановив:
21.07.2020р. до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про забезпечення позову, згідно прохальної частини якої, заявник просить суд заборонити Лазурненській селищній раді Скадовського району Херсонської області та її виконавчим органам, а також будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж тимчасової споруди на пляжі Комунального підприємства «Лазурне» біля «Sunrise» по вул.. Південна №2 в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.
Заяву мотивовано тим, що заявником на пляжі Комунального підприємства «Лазурне» біля «Sunrise» по вул. Південна №2 в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області встановлено літній майданчик розміром 10,7х2,0 близько 30 кв.м. 17.07.2020р. ОСОБА_1 отриманий лист-повідомлення від Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, в якому вказується на самовільне встановлення заявником означеного майданчику. За наведених обставин ОСОБА_1 зобов'язано демонтувати до 22.07.2020р. та вивезти літній майданчик з території Лазурненської селищної ради; територію пляжної зони привести в належний стан. Крім того, попереджено, що тимчасові споруди будуть демонтовані відповідно до рішення сесії Лазурненської селищної ради від 15.05.2018р. №509, яким затверджено «Положення про демонтаж незаконно встановлених тимчасових споруд на території Лазурненської селищної ради». Заявник зазначає, що в подальшому оскаржуватиме наведене рішення у судовому порядку. Вказує, що до завершення процедури оскарження права заявника можуть бути порушені, шляхом незаконного демонтажу на підставі рішення селищної ради.
З поданої заяви вбачається, що мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на безумовну незаконність спірного рішення.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову, оскільки вважає рішення селищної ради очевидно незаконним.
Однак, вказуючи на протиправність рішення, заявником у заяві про забезпечення позову не вказано, чому невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона планує звернутись до суду буде не можливий.
Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, заявником не доведено існування реальної можливості завдання шкоди її правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також суд звертає увагу заявника на те, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, тобто згода суду із доводами заявника щодо очевидної незаконності рішення органу місцевого самоврядування, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд не вбачає наявності підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Гомельчук