20 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1864/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Щасливцевського сільського голови Прохушка Віктора Олександровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Щасливцевської сільської ради та сільського голови Плохушко В.О. в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними і незаконними;
- визнати рішення Щасливцевської сільської ради № 2376 від 25.06.2020 протиправними та незаконними;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду та сільського голови Плохушка В.О. надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою по раніше наданій ним заяві (С/32-01.01. від 24.01.2020) на вказані земельні ділянки;
- стягнути з Щасливцевської сільської ради та Щасливцевського сільського голови Плохушка В.О ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 750 000 грн.
Відповідно до положень ст.170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Предметом спору у даній справі є рішення Щасливцевської сільської ради, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, згідно позначень в графічних матеріалах за №№1-7 із відповідними розмірами та бажаним місцем розташуванням, доданих до заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 року №С/32-01.01.
Разом з тим, судом встановлено, що 20.03.2020 року позивач вже звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Щасливцевської сільської ради, в якому просив:
- визнати дії Щасливцівської сільської ради в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними;
- зобов'язати Щасливцівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою по раніше наданій ним заяві (С/32-01.01. від 24.01.2020) на вказану земельну ділянку;
- стягнути з Щасливцівської сільської ради та Щасливцевського сільського голови ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 750 000 грн.
Тобто з позовними вимогами, які за своєю метою - зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є аналогічними вимогам даного позову.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року у справі №540/734/20 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Щасливцевської сільської ради від 19.02.2020 року №2118, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 21.01.2020 року (вх. №С/32-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального житлового будівництва, розташованих на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, які детально позначені в графічних матеріалах за №№ 1-7 із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 року.
Зобов'язано Щасливцевську сільську раду Херсонської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2020 року (вх. №С/32-01.01) у встановленому законодавством порядку та прийняти рішення, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правових висновків суду.
Обґрунтовуючи даний позов, позивач посилається на протиправні дії відповідача щодо виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20. Зазначає про повторну відмову в задоволенні його заяви від 21.01.2020 року (вх. №С/32-01.01) та прийняття рішення з підстав, які були визнані протиправним в рамках справи №540/734/20.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивача виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20.
Фактично при розгляді даного позову суд має повторно дослідити і встановити наявність/відсутність протиправності в рішенні відповідача при розгляді тієї самої заяви з тими ж документами, що і при відмові, яка була предметом розгляду в справі №540/734/20, повторно перевіряти правомірність відмови, вчиненої відповідачем з тієї ж підстави, що в рішенні, яке досліджено в справі №540/734/20.
При цьому, позивач у позовній заяві безпосередньо зазначає, що передумовою виникнення даного позову є неналежне виконання відповідачем рішення суду у справі №540/734/20.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що нормами ст. 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З аналізу норм статті 383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому зокрема ст. 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Дослідивши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення, а саме рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20.
Спір у даній справі є тотожним спору у справі №540/734/20, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет (рішення відповідача про відмову в задоволенні тієї ж заяви позивача) і з тих самих підстав (підстави для відмови в задоволені заяви позивача ідентичні), але на стадії виконання судового рішення, що убачається із обґрунтування позову, а також з оскарженого рішення, в якому відповідачем самостійно визначено, що воно прийнято на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20.
Обраний позивачем спосіб захисту - подання позову про визнання протиправним рішення відповідача, яким відмовлено в задоволенні його заяви від 21.01.2020 року (вх. №С/32-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, відмова за якими вже була визнана протиправним рішенням суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20, по суті є способом виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року в справі №540/734/20.
Однак, суд зазначає, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 686/23317/13-а.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (у порядку ст.383 КАС України).
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення ч.5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21.11.2019 року у справі № 802/1933/18-а, від 17 квітня 2018 р. у справі № 819/1430/17, від 12 листопада 2018 р. у справі № 806/3099/17.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Суд також приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, зроблені у справі Зубац проти Хорватії (ZUBAC v. CROATIA) від 05 квітня 2018 року (заява № 40160/12), за якими формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Саме із цих міркувань і на цих підставах суд застосовує правові наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 статті 170 КАС України.
Суд зауважує на тому, що позивач вправі обирати на власний розсуд спосіб правового захисту, в той же час право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини"), зокрема діюче законодавство, яке є доступним та передбачуваним, виключає можливість повторного розгляду тотожних позовних вимог.
Аналогічні висновки суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Щасливцевського сільського голови Прохушко Віктора Олександровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу право на звернення до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою у порядку ст.383 КАС України.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 109040000