21 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1367/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
секретар: Рябчич А.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шеремета М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковника Трачука Сергія Петровича, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковник Трачука С.П., Військової частини НОМЕР_1 відповідно до якого просить наступне:
1. Визнати дії начальника Південного ТУ ВСП щодо видання пунктів 3, 6 наказу від 07.04.2020 № 157 “Про результати проведення службового розслідування” протиправними.
2. Пункт 6 наказу начальника Південного ТУ ВСП від 07.04.2020 №157 “Про результати проведення службового розслідування” - відмінити повністю.
3. Зобов'язати начальника Південного ТУ ВСП про вчинення дій та спростування наведеної в наказі від 07.04.2020 № 157 “Про результати проведення службового розслідування” інформації стосовно ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю і пояснив, що наказом начальника Херсонського ЗВ ВСП від 18.11.2019 № 284 “Про призначення службового розслідування” був включений до комісії по проведенню службового розслідування щодо вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_2 . За результатами службового розслідування був складений акт та виданий наказ від 21.01.2020 №3, відповідно якого капітан ОСОБА_2 була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Наказом від 07.04.2020 № 157 “Про результати проведення службового розслідування” скасовано наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 , зазначено про неналежне виконання службових обов'язків членами комісії, що проводили службове розслідування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та нагадано про обов'язки служби. Висновки викладені в зазначеному наказі не відповідають дійсності, не порушують права, не впливають на обов'язки та проходження служби, не потягли за собою жодних наслідків, але можуть бути враховані в разі допущення в майбутньому дисциплінарного проступку.
На питання головуючого ОСОБА_1 пояснив, що цей позов не є позовом про захист честі, гідності та ділової репутації і що йому відомо про підсудність справ такої категорії суду загальної юрисдикції.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не належним чином провів службове розслідування, що потягло за собою безпідставне притягнення до відповідальності ОСОБА_2 .
Судом встановлені такі обставини по справі.
Наказом Начальника Херсонського ЗВ ВСП від 18.11.2019 №284 “Про призначення службового розслідування” вважаючи, що капітан ОСОБА_2 вчинила дисциплінарний проступок, призначено проведення службового розслідування комісією у складі голови комісії підполковника ОСОБА_4 та члена комісії підполковника ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування та виданий наказ від 21.01.2020 №3, відповідно якого капітан ОСОБА_2 , як військовослужбовець ЗС України була притягнута до дисциплінарної відповідальності
За скаргою ОСОБА_2 наказом начальника Південного ТУ ВСП від 07.04.2020 № 157 скасовано наказ начальника Херсонського ЗВ ВСП від 21.01.2020 № 3 щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Цим же наказом, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 нагадано про обов'язки служби відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі та приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 від 15.08.2019 року у справі 1340/4630/18.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено виключний перелік дисциплінарних стягнень, серед яких відсутнє нагадування про обов'язки служби.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що жодних правових наслідків в результаті нагадування про обов'язки служби стосовно нього не наступило, але він не згодний з висновками викладеними в наказі та оцінкою його роботи в складі комісії.
Оскільки відсутнє порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду то в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування п. 3, 6 наказу від 07.04.2020 р. та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 липня 2020 р.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 106020000