Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 липня 2020 р. № 520/3954/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - Бондаренка Я.О.,
представника відповідача - Юсупової М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27.11.2019 року №00000690511.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» та їх правомірне відображення підприємством у бухгалтерському та податковому обліку. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що зважаючи на наявність матеріалів кримінального провадження щодо контрагента позивача, у тому числі, протоколу допиту свідка стосовно непричетності до створення та діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», та за відсутності товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують навантаження-розвантаження реалізованої продукції, не підтверджено реальне здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У свою чергу, у відповіді на відзив, позивач посилався на документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» та на відсутність у нього відповідальності за порушення вчинені іншим контрагентом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (далі - ТОВ "Славянка") з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» за квітень-вересень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності та їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складений акт № 600/20-40-05-11-10/31341503 від 31.10.2019 року (т. 1 а.с. 13-44).
Відповідно до висновків акту перевірки № 600/20-40-05-11-10/31341503 від 31.10.2019 року, зокрема, встановлені наступні порушення ТОВ "Славянка": п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 П(С)БО 15 «Дохід», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 983161 грн., у тому числі за 2 квартал 2018 року у сумі 664993 грн., за 3 квартал 2018 року у сумі 318168 грн.
27.11.2019 року на підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення №00000690511, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями на суму 983161 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) на суму 491580,50 грн., всього на загальну суму 1474741,50 грн. (т. 1 а.с. 12).
Вказане рішення позивачем оскаржено, за результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 28.02.2020 №7650/6/55-00-08-05-02-06 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т. 1 а.с. 45-47).
Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до суду за його оскарженням.
По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки про заниження ТОВ "Славянка" доходів на суму отриманих коштів, не пов'язаних з реалізацією товарів, на загальну суму 5462004 грн., у тому числі за 2 квартал 2018 року на суму 3694404 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 1767600 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», з яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій, у періоді, що перевірявся.
Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).
З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724 VIII від 03.11.2016).
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 5, п. 7 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що визначення суми доходів платником податку відбувається лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з продажу товарів з метою отримання прибутку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідає економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
З огляду на викладене, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на предмет його відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарської операції позивача та його контрагента у періоді, що перевірявся, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Славянка" та ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» укладено договір поставки №29.03.18 від 29.03.2018р. (далі за текстом - Договір) (т. 1 а.с. 48-49), за умовами якого ТОВ "Славянка" (Постачальник) передає, а ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» (Покупець) купує олійно-жирову продукцію (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 1.2. Договору сума договору: сума всіх поставок протягом терміну дії договору. Сума, що підлягає оплаті за товар, вказана з урахуванням ПДВ - 20%. Пунктом 6.1. Договору визначено, що договір укладено до 31 грудня 2018.
Відповідно до умов Договору протягом квітня-вересня 2018р. ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» придбало у ТОВ "Славянка" олійно-жирову продукцію, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000084 від 12.04.2018р., №РН-0000094 від 20.04.2018р., №РН-0000109 від 04.06.2018р., №РН-0000114 від 05.06.2018р., №РН-0000117 від 06.06.2018р., №РН-0000118 від 07.06.2018р., №РН-0000120 від 14.06.2018р., №РН-0000125 від 19.06.2018р., №РН-0000129 від 05.06.2018р., №РН-0000132 від 06.07.2018р., №РН-0000146 від 02.08.2018р., №РН-0000177 від 18.09.2018р., №РН-0000179 від 21.09.2018р., №РН-0000084 від 12.04.2018р., №РН-0000186 від 25.09.2018р., №РН-0000188 від 28.09.2018р. (т. 1 а.с. 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82).
Факт приймання-передачі товару за довіреністю від 29.03.2018р. (т. 1 а.с. 50) підтверджується актами приймання-передачі товару від 12.04.2018р., від 20.04.2018р., від 05.06.2018р., від 06.06.2018р., від 02.08.2018р., від 18.09.2018р., від 21.09.2018р., від 25.09.2018р., від 28.09.2018р., (т. 1 а.с. 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83).
На підставі здійснених господарських операцій були видані податкові накладні, а саме: від 03.04.2018р. №6 на загальну суму 253692,00 грн. (в тому числі ПДВ - 42282,00 грн.); від 02.04.2018р. №1 на загальну суму 206712,00 грн. (в тому числі ПДВ - 34452,00 грн.); від 11.04.2018р. №9 на загальну суму 315000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 52500,00 грн.); від 13.06.2018р. №12 на загальну суму 282000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 47000,00 грн.); від 21.05.2018р. №13 на загальну суму 240000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 40000,00 грн.); від 23.05.2018р. №18 на загальну суму 195000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 32500,00 грн.); від 23.05.2018р. №17 на загальну суму 216000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 36000,00 грн.); від 30.05.2018р. №22 на загальну суму 189000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 31500,00 грн.); від 30.05.2018р. №21 на загальну суму 216000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 36000,00 грн.); від 05.06.2018р. №6 на загальну суму 195000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 32500,00 грн.); від 05.06.2018р. №2 на загальну суму 18000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 30000,00 грн.); від 05.06.2018р. №3 на загальну суму 204000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 34000,00 грн.); від 05.06.2018р. №4 на загальну суму 165000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 27500,00 грн.); від 13.06.2018р. №13 на загальну суму 165000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 27500,00 грн.); від 19.06.2018р. №19 на загальну суму 174000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 29000,00 грн.); від 26.06.2018р. №28 на загальну суму 108000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 18000,00 грн.); від 26.06.2018р. №23 на загальну суму 90000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 15000,00 грн.); від 26.06.2018р. №24 на загальну суму 96000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 16000,00 грн.); від 26.06.2018р. №25 на загальну суму 99000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 16500,00 грн.); від 26.06.2018р. №27 на загальну суму 105000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 17500,00 грн.); від 02.07.2018р. №1 на загальну суму 210000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 35000,00 грн.); від 01.08.2018р. №5 на загальну суму 150000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 25000,00 грн.); від 14.09.2018р. №30 на загальну суму 107100,00 грн. (в тому числі ПДВ - 17850,00 грн.); від 14.09.2018р. №31 на загальну суму 122000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20400,00 грн.); від 17.09.2018р. №32 на загальну суму 153000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 25500,00 грн.); від 18.09.2018р. №33 на загальну суму 134640,00 грн. (в тому числі ПДВ - 22440,00 грн.); від 19.09.2018р. №35 на загальну суму 156060,00 грн. (в тому числі ПДВ - 26010,00 грн.); від 19.09.2018р. №36 на загальну суму 70000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 11666,67,00 грн.); від 21.09.2018р. №43 на загальну суму 140760,00 грн. (в тому числі ПДВ - 23460,00 грн.); від 21.09.2018р. №42 на загальну суму 83000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 13833,00 грн.); від 25.09.2018р. №47 на загальну суму 134640,00 грн. (в тому числі ПДВ - 22440,00 грн.); від 26.09.2018р. №53 на загальну суму 168300,00 грн. (в тому числі ПДВ - 28050,00 грн.); від 26.09.2018р. №52 на загальну суму 137700,00 грн. (в тому числі ПДВ - 22950,00 грн.) (т. 1 а.с. 84-146).
Оплата ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» придбаного товару, підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ "Славянка" (т. 1 а.с. 147-152).
Списання у бухгалтерському обліку реалізованого товару по виписаним видатковим накладним підтверджено відомістю по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» (т. 1 а.с. 153).
Господарська операція з реалізації товару по контрагенту ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» та отримання оплати безготівковими коштами на розрахунковий рахунок позивача за реалізований товар підприємством проведено в бухгалтерському обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», що підтверджується журналом-ордером і відомістю по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (т. 1 а.с. 155).
Матеріалами справи підтверджено, що реалізований за вищезазначеним договором товар було придбано у наступного контрагента.
01.02.2018р. між ТОВ «ПІДВОЛОЧИСЬК ЗЕРНО» та ТОВ "Славянка" укладено Договір №10218 (т. 1 а.с. 157-159), за умовами якого ТОВ «ПІДВОЛОЧИСЬК ЗЕРНО» (Постачальник) зобов'язується поставляти, а ТОВ "Славянка" зобов'язується прийняти й сплати в строк та на умовах, передбачених цим договором і в термін його дії товар: олійно-жирова та маргаринова продукція, вироблена на виробничих потужностях ПАТ «Вінницький ОЖК».
У квітні 2018 року в рамках договору №10218 від 01.02.2018 року ТОВ "Славянка" було придбано олійно-жирова та маргаринова продукція, що підтверджується видатковими накладними: №448 від 11.04.2018р.; №481 від 19.04.2018р. та товарно-транспортними накладними: №54 від 11.04.2018р.; №99 від 19.04.2018р. (т. 1 а.с. 160-166). Крім цього, якість придбаного товару підтверджується також посвідченнями про якість (т. 1 а.с. 160, 164, 167).
Також, у травні-вересні 2018 року в рамках договору №260418 від 26.04.2018р. між ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» та ТОВ "Славянка", ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» поставив ТОВ "Славянка" товар: олійно-жирову та маргаринову продукцію, вироблену на виробничих потужностях ПАТ «Вінницький ОЖК», що підтверджується видатковими накладними: №1045 від 29.05.2018р.; №1083 від 01.06.2018р.; 1089 від 04.06.2018р.; № 1142 від 07.06.2018р.; № 1908 від 17.09.2018р.; від 1969 від 20.09.2018р.; № 2014 від 24.09.2018р. та товарно-транспортними накладними: №92 від 29.05.2018р.; №2 від 01.06.2018р.; №26 від 07.06.2018р.; № 71 від 17.09.2018р.; №79 від 20.09.2018р.; №92 від 24.09.2018р.; якість придбаного товару підтверджується також посвідченнями про якість (т. 1 а.с. 168-185).
Перевезення придбаного товару здійснено перевізником ФОП ОСОБА_1 , з яким позивачем укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 05.09.2017р. (т. 1 а.с. 186-189). Виконання вказаних послуг з перевезення підтверджено актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №70 від 20.04.2018р., №113 від 30.05.2018р., №11 від 02.06.2018р., №14 від 05.06.2018р., №30 від 08.06.2018р., №68 від 18.09.2018р., №84 від 21.09.2018р., №97 від 25.09.2018р. (т. 1 а.с. 190-197).
Оцінивши спірний правочин за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такий укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Отже, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.
Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за отриманий товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню (зарахуванню) коштів з (на) банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.
На час укладання договору, що не спростовується контролюючим органом та підтверджується відомостями з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 51-53), контрагент позивача - ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірної угоди.
Оглянуті судом первинні документи не мають таких дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Вказані документи позивачем надавались контролюючому органу на його запит, що не заперечується відповідачем та підтверджується запитом від 16.07.2019р. №35506/10/20-40-14-11-16 та листом від 06.08.2019р. №06/08/19 (т. 2 а.с. 16-21). Жодних претензій стосовно оформлення вказаних первинних документів з боку відповідача не пред'являлось.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Отже, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.
Стосовно посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують навантаження-розвантаження реалізованої продукції контрагенту - ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», суд зазначає, що відповідно до умов спірного договору, що не заперечується відповідачем, покупець забирає товар зі складу сам шляхом самовивозу.
У судовому засіданні представником позивача надані пояснення, що ТОВ "Славянка" товарно-транспортні накладні не складались, оскільки поставка товару відбувалась шляхом самовивозу ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» зі складу ТОВ "Славянка", який належить ТОВ "Славянка" на праві користування, що підтверджується наступним договором оренди.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2018р. було укладено договір оренди №09/К-10-01/18 (т. 1 а.с. 198-202) з ПАТ «ГОНГ», за яким ТОВ "Славянка" є орендарем нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31, будівля літ. В-2, загальною площею 199,26 кв.м., з метою використання його як складське приміщення.
Крім того, 01.12.2017р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення №6 (т. 1 а.с. 203-210) від з ТОВ «Харків-Агробуд», за яким ТОВ "Славянка" є орендарем нежитлового приміщення на першому поверсі, кабінети № 1-23, 1-24, 1-25, 1-26, за адресою: 61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, загальною площею 50,2 кв.м., для використання його товариством з метою розміщення офісу.
Наявність у позивача необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення його господарської діяльності підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 «Необоротні активи» та штатним розписом (т. 1 а.с. 154, 156).
Посилання відповідача на податкову інформацію відносно ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ» щодо відсутності у нього необхідних транспортних засобів та трудових ресурсів для здійснення спірної господарської операції, в підтвердження нереальності господарської операції, суд не може брати до уваги, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагента позивача та його постачальників/покупців, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваної господарської операції.
Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та його контрагент є окремими платниками податку.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених спірних операцій, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №826/4571/16.
Окрім цього, відсутність необхідних трудових ресурсів у контрагента позивача не виключає можливості реального виконання позивачем господарської операції та не свідчить про одержання ним необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16. транспортних засобів та
Крім того, контрагент позивача не позбавлений можливості залучати в якості підрядників до зазначених робіт (транспортних послуг та робіт з навантаження-розвантаження) інших юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.
Отже, суд не може покласти в основу судового рішення обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.
Щодо посилань відповідача на протокол допиту свідка від 21.06.2019р. (т. 2 а.с. 9-15), складений в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018220000000169, відносно громадянина ОСОБА_2 про непричетність до створення та діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», суд зазначає наступне.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Отже, чинним законодавством України визначено документ, на підставі якого встановлюється вина особи та виникає можливість встановити ті чи інші факти, які впливають на відносини між суб'єктами господарювання, а також на податкові зобов'язання платника податку в розрізі ведення господарської діяльності з контрагентом, посадову особу якого притягнуто до кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону від процесу доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.
Тобто, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, зокрема, протоколи допиту свідків, не мають преюдиційного значення та правової сили та підлягають доказуванню на рівні з іншими обставинами справи та не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до частини 6 статті 78 КАС України.
Під час судового розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагента позивача, згідно якого можливо було б прослідкувати причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими кримінальними правопорушеннями контрагента та діяльністю позивача в частині виконання вимог податкового законодавства України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №808/2524/17, наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд вже висловлював правову позицію, зокрема у справі №802/2231/17-а від 18.09.2018.
При цьому, матеріали справи не містять доказів оспорювання спірного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», або наявності рішень суду щодо визнання цього договору недійсним (нікчемним) правочином, недійсність цього договору прямо не передбачена законом.
Отже, посилання відповідача на наявність кримінального провадження стосовно контрагента позивача не є підставою для встановлення відсутності факту реального здійснення спірних господарських операцій.
Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарської операції платника податку ТОВ "Славянка" та його контрагента, на підставі яких позивачем було визначено суму доходів.
Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки про заниження ТОВ "Славянка" доходів на суму отриманих коштів, не пов'язаних з реалізацією товарів, на загальну суму 5462004 грн., у тому числі за 2 квартал 2018 року на суму 3694404 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 1767600 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ», за відсутності факту реального здійснення цієї господарської операції, є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, - протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ "Славянка" податкового повідомлення - рішення від 27.11.2019 року №00000690511.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (вул. Полтавський шлях, буд. 123, к. 9,м. Харків,61064, код ЄДРПОУ 31341503 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) від 27.11.2019 року № 00000690511 на суму 1474741,5 грн., яке складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (вул. Полтавський шлях, буд. 123, к. 9,м. Харків,61064, код ЄДРПОУ 31341503 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 21020 грн. ( двадцять одна тисяча двадцять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 22 липня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.