про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/2464/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратура Закарпатської області (вул. Коцюбинського, буд. 2-а,м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв'язку зі звільненням в сумі 16 545 грн. та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01.05.2020 року по день постановляння судового рішення.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), виходячи з аналізу норм законодавства, дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Поряд з цим, суд зауважує, що за приписами пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Таким чином, оскільки вихідна допомога, на переконання суду, не є складовою частиною заробітної плати, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", також не поширюється і на вимогу позивачів про стягнення вихідної допомоги.
Так, згідно з частиною першою статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Так, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру (про стягнення вихідної допомоги та про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги).
Так, розмір необхідної до сплати позивачем - суб'єктом владних повноважень суми судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру щодо нарахування та виплатити вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням в сумі 16 545 грн. складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 840,80 грн.
Однак, позивачем у прохальній частині позову не зазначено розмір суми, яку позивач просить стягнути з відповідача на його, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, як і не надано до позовної заяви документів, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з метою отримання документів для встановлення розмірів такої сум чи відмови останнім в наданні таких документів.
З огляду на це, у суду відсутня можливість встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної вимоги майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За викладених обставин, судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачеві слід: 1) сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. за позовну вимогу щодо нарахування та виплатити вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням; 2) сплатити 1 відсоток від суми позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Ухвала суду постановлена та підписана суддею 21.07.2020 року, з огляду на перебування судді у нарадчій кімнаті та на лікарняному.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратура Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2.Надати позивачеві строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Копію ухвали надіслати позивачеві.
4.Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя М.М. Луцович