65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2086/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201) про забезпечення позову вх. ГСОО №2-3180/20 від 20.07.2020 року подану по справі №916/2086/20:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Біолог" (65066, м. Одеса, вул. 37-а Лінія, буд. 45);
про стягнення 850816,71 грн.
Суть спору: 20.07.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" вх. ГСОО №2159/20 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Біолог", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 850816,71 грн., з яких 820958,56 грн. - сума основної заборгованості а договором, 2462,88 грн. - інфляційні, 4723,32 грн. - 3% річних, 22671,95 грн. - пеня, а також покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №27/3 від 27.03.2020 року, в частині поставки товару.
Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-168/20), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позовних вимог у розмірі 850816,71 грн., які знаходяться або можуть знаходитися на розрахункових рахунках відповідача.
Водночас, 21.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову вх. ГСОО №19268/20, в якій заявник просить суд накласти арешт на належне відповідачу на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі, але не виключно, на поточному рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ „Приватбанк" у межах суми позовних вимог, а саме у межах 850816,71 грн.
Так, з приводу заяви позивача щодо доповнення заяви про забезпечення позову суд зазначає таке:
Згідно ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, положення ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України визначають, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами чинного Господарського процесуального кодексу України питання щодо доповнення заяви про забезпечення позову (зміни предмету її розгляду) не врегульовано, суд вважає, що в даному випадку слід керуватися нормами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача про забезпечення позову в редакції заяви вх. ГСОО №19268/20 від 21.07.2020 року.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положеннями ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що за його думкою існує потреба забезпечення позовних вимог у зв'язку з наявністю ризику невиконання рішення суду. При цьому, позивач повідомляє суд, що відповідач зухвало ухиляється від виконання своїх зобов'язань, керівництво компанії за місцезнаходженням не знаходиться, на телефонні дзвінки не відповідає, а претензію залишено без задоволення. За таких обставин, заявник наполягає, що з метою забезпечення фактичного виконання судового рішення є необхідним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову у розмірі 850816,71 грн.
Водночас, суд зазначає що в підтвердження вимог про накладення арешту на належне відповідачу на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно, позивачем не наведено жодних обґрунтувань та не надано будь яких доказів.
Так, суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вище зазначено судом, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
За таких обставин суд зазначає, що визначені заявником обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, як то залишення претензії без задоволення, відсутність керівництва компанії за місцезнаходженням та відсутність відповіді на телефонні дзвінки позивача не можуть свідчити про зменшення кількості майна у боржника та вчинення ним дій направлених на витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником та не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, тоді як викладені в заяві про забезпечення позову обставини не вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення. При цьому, суд зазначає, що заявником до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу в підтвердження обставин викладених у заяві про забезпечення позову.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відтак, заява позивача в частині накладення арешту на майно відповідача таким вимогам не відповідає, оскільки позивач просить суд накласти арешт на не визначене індивідуально майно.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та рухоме і нерухоме майно відповідача, оскільки вказана заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр газ ресурс" за вх. ГСОО №2-3180/20 від 20.07.2020 року та вх. 19268/20 від 21.07.2020р. про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Невінгловська