79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.07.2020 справа № 914/2298/19
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕН-Сервіс», м.Вишневе Києво-Святошинський район Київська область
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м.Львів
про стягнення 392 309,02 грн заборгованості, з яких 383 325,52 грн основний борг, 8 983,50 грн пеня.
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕН-Сервіс», м.Вишневе Києво-Святошинський район Київська область
про стягнення штрафу в сумі 222 000,00 грн.
За участю представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Світлична Ж.В. - адвокат (ордер серія АР №1008688 від 20.01.2020 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001156 від 29.06.2016 р.);
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дунас О.М. - адвокат (ордер серія ЛВ №171650 від 25.11.2019 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000911 від 27.03.2018 р.).
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕН-Сервіс» до Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» про стягнення 392 309,02 грн заборгованості, з яких 383 325,52 грн основний борг, 8 983,50 грн пеня.
Ухвалою від 24.12.2019 р. суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ПрАТ «Львівський холодокомбінат» до спільного розгляду із первісним позовом, об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 914/2298/19, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, задовольнив клопотання ТзОВ «ШЕН-Сервіс» про витребування доказів, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, до 17.02.2020 р. включно та відклав підготовче засідання на 21.01.2020 р.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
В судовому засіданні від 11.03.2020 р. судом оголошено перерву до 01.04.2020 р. до 14:50 год. для продовження розгляду справи по суті.
Ухвалою від 01.04.2020 р. судове засідання по розгляду справи по суті було відкладено у зв'язку із запровадженням постановою Кабінету міністрів України «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» від 11.03.2020 року № 211 карантинних заходів, враховуючи клопотання подані представниками сторін.
07.04.2020 р. до суду надійшла заява (вх.№15442/20) відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), в якій ТОВ «Львівський холодокомбінат» на підставі ст.90 ГПК України поставив ТОВ «Шен Сервіс» запитання учаснику справи.
17.04.2020 р. до суду надійшло клопотання (вх.№16063/20) позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про відхилення запиту з питання надання відповідей в порядку письмового опитування.
05.05.2020 р. на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання (вх.№17174/20) про витребування доказів.
Ухвалою від 01.06.2020 р. суд призначив розгляд справи по суті на 01.07.2020 р.
01.07.2020 р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав через канцелярію суду відповідь-заперечення на клопотання про витребування доказів, а також пояснення у справі від 30.06.2020 р. вих. №2045 (вх.№20849/20).
Ухвалою від 01.07.2020 р. суд залишив без розгляду заяву ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про опитування ТОВ «Шен-Сервіс» та клопотання ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про витребування доказів.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 01.07.2020 р. позовні вимоги по первісному позову підтримав, просив первісний позов задовольнити повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первісного позову. Зустрічний позов підтримав, просив задовольнити повністю.
Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 01.07.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача за первісним позовом.
На підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг від 06.03.2019 р. №926 позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом послуги з комплексного прибирання приміщень ПрАТ «Львівський холодокомбінат» у червні та липні 2019 року, за фактом надання позивачем послуг було складено акти №175 від 30.06.2019 р. на суму 360 254,76 грн та № 939 від 16.07.2019 р. на суму 91 100,62 грн.
Вказані акти відповідач за первісним позовом відмовився підписувати, про що зазначив у запереченнях від 05.07.2019 р. №1920 та від 16.08.2019 р. № 2451.
Позивач за первісним позовом врахував зауваження відповідача за первісним позовом до акту №175 від 30.06.2019 р. та здійснив корегування ціни склавши акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №195 від 20.08.2019 р. зменшивши суму акту за червень на 68 029,86 грн.
Відповідач за первісним позовом подав заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 951 від 20.08.2019 р. (коригування ціни до акту № 715 від 30.06.2019 р.) з підстав нарахування відповідачем 117 000,00 грн. штрафу згідно положень п. 7.12 договору. Нарахування 117 000,00 грн. штрафу відповідач за первісним позовом обґрунтовував невиходом персоналу позивача за первісним позовом робочу зміну у кількості, погодженій сторонами.
В порушення умов договору відповідач за первісним позовом не оплатив позивачу за первісним позовом 292 224,90 грн за послуги надані у червні 2019 р. та 91 100,62 грн за послуги надані у липні 2019 р.
У зв'язку з цим позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовом про стягнення 383 325,52 грн. основного боргу, а також пені в сумі 8 983,50 грн.
Позиція відповідача за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом заперечив проти первісного позову з підстав викладених у відзиві (вх.№ 52878/19 від 1.12.2019 р.).
Зокрема зазначив, що послуги згідно договору укладеного між сторонами повинні бути надані належним чином, посилаючись на положення п.п.1.1, 1.2, 1.3, 3.1.3, 3.1.10, 3.2, 3.2.6, 6.1 договору.
Договором встановлено, що послуги надаються на підставі чек-листів з конкретно визначеними обсягами, строками та вимогами до надання послуг з прибирання. Протягом червня 2019 року у чек-листах зафіксовано відсутність персоналу позивача за первісним позовом на дільницях, і як наслідок відсутність послуг з прибирання.
Щодо кількості працівників, які мали бути присутні на дільниці, відповідач за первісним позовом за основу для накладення штрафу взяв ту кількість працівників, яка була задіяна самим відповідачем для прибирання цього об'єкту через відсутність працівників позивача.
Відповідач за первісним позовом зазначив, що діяльність відповідача - ПрАТ «Львівський холодокомбінат» - це постійне безперебійне виробництво харчової продукції, а відтак для підтримання відповідних санітарних норм потрібне підтримання відповідних, однакових умов в т.ч. і чистоти (що і було обумовлене сторонами в договорі), а отже, для надання відповідних послуг прибирання потрібна одна і та ж кількість працівників на кожен конкретно визначений об'єкт.
Щодо акту приймання-передачі за червень 2019 року відповідач за первісним позовом зазначив наступне.
Між позивачем і відповідачем постійно здійснювалась електронна переписка, де позивач чітко зазначав конкретну кількість працівників на окремо визначених дільницях, яка не змінювалась.
Тому, враховуючи вищенаведеие та беручи до уваги ту кількість працівників по кожному об'єкту, яка була зазначена позивачем в електронній переписці з відповідачем та яка була необхідна для прибирання обумовлених приміщень, відповідач за результатами підписаних з позивачем чек-листів за червень 2019 року нарахував штраф в сумі 117000.00 грн.
Посилаючись на положення п. 4.6. договору відповідач за первісним позовом зазначає, що враховуючи те, що замовник (відповідач) у своєму запереченні на акт № 715 від 30.06.2019 р. повідомив позивачу про зауваження щодо якості наданих послуг та їх ненадання в окремі дні взагалі (хоча позивач підписав відповідні чек-листи і відмовляється визнавати порушення його умов та сплачувати штраф на суму 117 000,00 грн. та не усунув зауважень відповідача) через це відповідач і відхилив підписання акту-приймання передачі за червень 2019 р.
Тому, зважаючи на вищенаведене, нарахування позивачем штрафних санкцій, заявлених ним в позовній заяві за період червень 2019 рік є безпідставним.
Щодо акту приймання-передачі за липень 2019 р. відповідач за первісним позовом зазначив наступне.
Протягом липня 2019 року відповідачем зафіксовано у чек-листах відсутність персоналу позивача на дільницях і як наслідок відсутність послуг з прибирання. У відповідача є зауваження щодо якості послуг у зв'язку з невиходом персоналу позивача для надання послуг, у зв'язку з чим і виставлено штраф згідно претензії № 2450 від 16.08.2019р.
Штрафні санкції за вищенаведені порушення згідно п. 7.12 договору становлять 105 000,00 грн.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув обґрунтованих зауважень відповідача, зазначених ним у претензії № 2450 від 16.08.2019р., відповідач не підписав акту приймання -передачі з позивачем за липень 2019 року, а відтак, підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача у позивача не має.
Щодо твердження позивача про те, що відповідач необгрунтовано відмовляється підписувати акти за червень та липень 2019 року на виконання умов договору , то такі судження позивача є оціночним поняттям, оскільки останній у відповідях на претензії відповідача не обґрунтував чому був відсутній обслуговуючий персонал на об'єктах, згідно договору, та не усунув зауважень відповідача ( не надав персонал та відповідно не виконав обумовлені роботи, що призвело до залучення для виконання цих робіт працівників відповідача).
Листом від 04.07.2019 року за вих. № 1907 ПрАТ «Львівський холодокомбінат» у зв'язку із тим, що позивачем не надавались послуги по цеху морозива скеровано примірник додаткової угоди до договору про зменшення вартості послуг. Однак позивач жодним чином не відреагував на цей лист відповідача. А тому це на думку відповідача за первісним позовом є додатковою підставою для відмови підписання актів приймання-передачі за червень та липень 2019 року.
У відповідності до вищевказаного відповідач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі.
Позиція позивача за зустрічним позовом.
У ТОВ «Шен-Сервіс» перед ПрАТ «Львівський холодокомбінат» існують грошові зобов'язання, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору про надання послуг від 06.03.2019 р. № 926.
Умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг від 06.03.2019 р. № 926 було передбачено обов'язок ПрАТ «Львівський холодокомбінат» приймати саме належним чином надані послуги, а ТОВ «Шен-Сервіс» надавати такі послуги.
Посилаючись на положення п.п. 1.2,1.3, 3.1.3, 6.1 договору, позивач за зустрічним позовом зазначає, що договором встановлено, що послуги надаються виконавцем і перевіряються замовником у визначеному порядку із обов'язковим використанням чек-листів з конкретно визначеними обсягами, строками та вимогами до надання послуг комплексного прибирання.
Позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що протягом червня місяця 2019 року та липня місяця 2019 року працівники ПрАТ «Львівський холодокомбінат» фактично щоденно фіксували відсутність персоналу ТОВ «Шен-Сервіс» на дільницях, визначених для прибирання додатком № 1 до договору й відображали таку інформацію у чек-листах.
Щоденна відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом у приміщеннях, які підлягали прибиранню, призвела до того, що ПрАТ «Львівський Холодокомбінат» вимушено було забезпечувати прибирання цих приміщень за рахунок власних працівників, оскільки, з огляду на специфіку виробництва продукції останнього, більшість приміщень потребують постійного дотримання чистоти та санітарним умовам.
Позивач за зустрічним позовом, зазначає, що він користуючись правом наданим йому п.7.12 договору, ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 ГК України, направив відповідачу за зустрічним позовом заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №715 від 30 червня 2019 року за вих.№ 1920 від 05.07.2019 р., до якого долучив розрахунок штрафу на суму 170 000,00 грн за відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом на об'єктах позивача за зустрічним позовом, копії чек-листів за відповідний період та заперечення щодо розміру наданих послуг.
За розрахунками позивача за зустрічним позовом, через те, що ТОВ «Шен-Сервіс» не надавало взагалі послуг з прибирання транспортної дільниці, відтак необхідно зменшити суму наданих послуг і вартість таких послуг має становити 295 408, 90 гри, а з врахуванням штрафних санкції - 174 525,97 грн (за порушення умов договору).
Подаючи заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 939 від 16.07.2019 р. за вих.№ 2450 від 16.08.2019р., позивач за зустрічним позовом долучив розрахунок штрафу в сумі 105 000,00 грн за відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом на відповідних об'єктах позивача та копії чек-листів за відповідний період.
На переконання ПрАТ «Львівський холодокомбінат», наведені відповідачем за зустрічним позовом доводи відмови у задоволенні вимог позивача за зустрічним позовом про сплату штрафу не спростовують фактів відсутності персоналу на дільницях, які підлягали прибиранню, зафіксованих у чек-листах за червень-липень місяці 2019 року, що призвело до порушення умов договору, й виникнення можливості застосування штрафних санкцій, з умовами настання яких при підписанні правочину погодився ТОВ «Шен-Сервіс».
Позивач за зустрічним позовом зауважує, що застосування штрафних санкцій у випадку відсутності на дільницях персоналу ТОВ «Шен-Сервіс» не ставилося у залежність від кількості осіб, які були відсутні, а відтак положення п. 7,12. договору можуть застосовуватися до кожного виявленого випадку відсутності працівника персоналу на визначеній для прибирання дільниці відповідача за зустрічним позовом.
На думку позивача за зустрічним позовом, мотиви відмови відповідача за зустрічним позором у задоволенні претензій, свідчать виключно про наміри уникнути відповідальності, яка у даному випадку настає виключно через неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф за порушення умов договору в сумі 117 000,00 грн за червень 2019 р. та 105 000,00 грн за липень 2019 р., всього 222 000,00 грн.
Позиція відповідача за зустрічним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти зустрічного позову з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов вих. № 1500 від 27.01.2020р. (вх.№ 5630/20 від 30.01.2020 р.), поясненні на зустрічний позов (вих. № 1566 від 04.02.2020) вх. №9069/20 від 20.02.2020р.
Зокрема зазначив, що згідно укладеного між сторонами договору №969 про надання послуг від 06.03.2019 р. по кожній ділянці об'єкта замовника виконавець зобов'язаний був надавати послуги прибирання, самостійно визначаючи кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного прибирання (п.3.1.7 договору). Відповідно, зобов'язання із усунення недоліків та дефектів наданих послуг покладено на виконавця. Дефекти відповідно до умов договору мали усуватись під час їх надання або виявлення при їх прийнятті замовником.
Твердження позивача за зустрічним позовом про залучення ним власного персоналу для прибирання приміщень, на думку відповідача за зустрічним позовом, не може братись до уваги судом, оскільки воно не підтверджене жодним доказом, а також тому, що сторонами ні в договорі, ні в додатках до нього застосований позивачем за зустрічним позовом порядок надання послуг не погоджений.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що умови укладеного між сторонами договору були запропоновані саме позивачем за зустрічним позовом, тому саме останній мав передбачити спосіб розв'язання ситуації у разі недоукомплектування персоналу виконавця більше ніж протягом 2-х годин, або залучення власного персоналу для прибирання без додаткового погодження своїх дій з виконавцем.
Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що додатком №3 до договору вже погоджена градація балів та причини, від яких залежить той чи інший бал за надані послуги.
Вимоги позивача за зустрічним позовом із оплати штрафу, в основу яких покладено кількість персоналу виконавця на об'єктах замовника, яку виконавець згідно з умовами договору визнає самостійно та яка без відповідного погодження внесення змін до діючого договору, не може бути нав'язана замовником, отже не може бути врахована при застосуванні позивачем за зустрічним позовом п.7.12 договору.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що разом з тим, що у п. 7.12 договору слова «погоджена кількість» умовами договору, а також додатками таку погоджену кількість персоналу на кожній ділянці об'єкта не було зафіксовано.
Листом від 20.08.2019 №643 виконавець повідомив замовника про те, що умовами укладеного між сторонами договору сторони не передбачили обов'язок виконавця у забезпеченні надання послуг відповідною кількістю персоналу, тим більше по кожній окремо взятій ділянці об'єкта.
Більше того, відповідно до положень п.3.1.7 договору на виконавця покладено обов'язок самостійно визначати кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного надання послуг.
Позивач за зустрічним позовом (замовник), як на підставу своїх правомочностей посилається на чек-листи, які містять підписи, як представника позивача, так і представника відповідача. Вказані представники проставили підписи, зафіксувавши інформацію про «перелік робіт», наданих на відповідній ділянці об'єкта у відповідну дату місяця та якість таких робіт (відповідний бал). В подальшому такий чек-лист став підставою для зменшення винагороди виконавця за надані послуги у червні 2019 р. з 360 254,76 грн до 292 224,90 грн.
Згідно умов договору здійснення обходу зон об'єкта і заповнення чек-листів в односторонньому порядку будь-якою із сторін заборонено. Підписаний сторонами чек-лист є доказом при виникненні спірних моментів.
У наданому до заперечення замовником (позивача за зустрічним позовом/відповідача за первісним позовом) на акт № 715 розрахунку штрафу за відсутність персоналу не зазначено вихідну (погоджену) кількість працівників, які зобов'язані бути на відповідній дільниці об'єкта замовника. За умов непогодження такої вихідної кількості персоналу сторонами, а також при самостійному визначенні виконавцем такої кількості для кожної ділянки окремо, твердження замовника про відсутність персоналу, безпідставні.
Наявність у чек-листах поміток у графі «зауваження» інформації про відсутність прибиральниці чи взагалі під табличкою чек-листа без ідентифікації особи, яка зробила такі помітки, без підпису представника виконавця також не може свідчити про право замовника застосовувати штрафні санкції, передбачені п.7.12 договору.
Відтак, у замовника не було підстав для нарахування штрафних санкцій в сумі 117 000,00 грн., не підписувати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2019 р. №715 та не оплачувати винагороду в сумі 292 224,90 грн.
Аналогічна ситуація із підписанням акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 939 від 16.07.2019 р. на суму 91 100,62 грн за період з 01.07.2019 р. по 15.07.2019 р.
Враховуючи вищевказані заперечення відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.
Обставини встановлені судом.
По первісному позову.
06.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шен-Сервіс» (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» (замовник) укладено договір про надання послуг №926.
Згідно п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується власними силами надавати послуги (надалі - послуги) з комплексного прибирання приміщень Львівського холодокомбінату, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 2, а замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх.
Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони погодили, що перелік приміщень об'єкта, що підлягають прибиранню та детальна їх характеристика, періодичність прибирання, визначаються у підписаному додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.4. договору персонал - працівники виконавця та працівники залучених третіх осіб, а також фізичні особи, які діють за завданням виконавця чи залучених ним третіх осіб, які здійснюють надання послуг відповідно до цього договору. Засоби - техніка, механізми, пристрої, обладнання, миючі засоби, спецодяг (з логотопом виконавця), матеріали, необхідні для надання послуг за цим договором.
Згідно п.6.1. договору якість наданих послуг з прибирання кожної окремої зони об'єкта замовника оцінюється щомісяця відповідно до порядку заповнення «Бланків щоденної перевірки якості прибирання» (додаток №3), який являється невід'ємною частиною даного договору, за наступною шкалою: оцінка « 2 бали» - чисто (зауваження відсутні); оцінка « 1 бал» - поточні забруднення (які могли виникнути з моменту останнього прибирання, які усуваються протягом короткого проміжку часу); оцінка « 0 балів» - не чисто (є зауваження). Бал якості наданих послуг за день визначається в «звіті про щоденну перевірку якості прибирання (чек-листі), додаток №4.
Відповідно до п.6.4. договору замовник може інформувати виконавця про виявлені факти неякісно наданих послуг, а також надсилати інші повідомлення виконавцю, за допомогою програми «Prengi» або на наступну електронну адресу виконавця: d.medvedev@shen.ua.
У п.п.7.8. договору сторони домовились, що вартість послуг, що надаються у звітному місяці визначається в залежності від коефіцієнта оплати наданих послуг у звітному місяці (Ко), який в свою чергу визначається в залежності від Коефіцієнта якості наданих послуг у звітному місяці (Км). Коефіцієнт оплати наданих послуг у звітному місяці по всіх об'єктах замовника (Ко) відображається в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається в установленому цим договором порядку, після вирахування коефіцієнта якості наданих послуг у звітному місяці щодо кожного окремого об'єкта на підставі даних «звітів про щоденну перевірку якості прибирання» по кожному об'єкту замовника - чек-листів (додаток №3), які зберігаються до підписання актів приймання-передачі наданих послуг.
Бал якості наданих послуг за день визначається в чек-листі та дорівнює сумі балів, отриманих за день. Коефіцієнт якості наданих послуг розраховується за формулою згідно договору, який є підставою для визначення розміру оплати за надані послуги. Коефіцієнт оплати за послуги визначено сторонами у п. 7.9 договору.
Відповідно до п. 5.1.1 договору, у період з лютого по вересень 2019р. базова розрахункова величина оплати за договором становить 360 254,76 грн.
Відповідно до п.4.1 договору сторони погодили оформлювати акти приймання-передачі наданих послуг в електронному вигляді - як електронні документи у розумінні ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно п.4.5. договору акт приймання-передачі наданих послуг складається в електронному вигляді та надається виконавцем замовнику до 3 (третього числа) місяця наступного за звітним за допомогою електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.DOC». Момент одержання акта приймання-передачі замовником фіксується програмним забезпеченням шляхом присвоєння акту відповідного статусу, який дозволяє замовнику прийняти і підписати акт, надсилає відповідачу за первісним позовом акт здачі-приймання робіт (надання послуг) в електронному вигляді підписаний за допомогою електронного цифрового підпису.
У п.4.6 договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг підписується замовником не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання ним такого акту. У випадку наявності зауважень до якості наданих послуг, їх кількості, обсягу або наявності ненаданих послуг, замовник має право відхилити акт приймання-передачі наданих послуг, надавши обгрунтовані письмові зауваження до нього в момент відхилення та вимагати належного надання послуг. Замовник має право підписати акт лише після повного усунення виконавцем усіх його обгрунтованих зауважень.
Згідно п. 5.3. договору оплата послуг здійснюється замовником щомісячно, протягом 15 банківських днів від дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний календарний місяць.
Відповідно до п.7.2. договору в разі прострочення замовником строків оплати наданих послуг, замовник повинен на вимогу виконавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Згідно п.7.12 сторони домовились, що у випадку невиходу персоналу на робочу зміну (незалежно від кількості персоналу) виконавець зобов'язаний доукомплектувати персонал до погодженої сторонами кількості протягом 2 (двох) годин з початку робочої зміни. У випадку порушення цієї умови договору, замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 3000 грн. за кожен випадок порушення. Штраф може бути стягнуто замовником шляхом зменшення винагороди виконавця до оплати.
За фактом надання позивачем (за первісним позовом) послуг прибирання у червні місяці 2019 року останній, за допомогою програмного забезпечення «М.Е.DОС», 03.07.2019 р. надіслав в електронному вигляді підписаний за допомогою електронного цифрового підпису акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2019 р. № 715 на загальну суму 360 254,76 грн.
На вказаний акт позивач за первісним позовом отримав від відповідача за первісним позовом заперечення від 05.07.2019 р. № 1920 в якому було зазначено, що так як за умовами договору сторони погодили, що вартість послуг, що надаються у звітному місяці визначається в залежності від Коефіцієнта якості наданих послуг у звітному місяці, який у червні становив 52,81 % вартість послуг за червень 2019 року має становити 295 408,90 грн. Відповідач вирахував вартість зони «транспортна дільниця» прибирання на якій у червні місяці не проводилось, а також нараховану ним суму штрафу у розмірі 117 000,00 грн.
Посилаючись на вказані вище обставини, відповідач за первісним позовом відмовився підписувати акт № 715 від 30.06.2019 р.
Позивач за первісним позовом, врахувавши частково зауваження відповідача за первісним позовом по акту № 715 від 30.06.2019 р. викладені у запереченні, здійснив корегування ціни, склавши акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №951 від 20.08.2019 р. на суму 292 224,90 грн, зменшивши при цьому акт за червень на суму 68 029,86 грн.
Після направлення відповідачу за первісним позовом акту корегування №951 від 20.08.2019 р. позивач за первісним позовом отримав заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №951 від 20.08.2019 р. з підстав нарахування відповідачем за первісним позовом штрафу в сумі 117 000,00 грн. відповідно до п.7.12 договору.
Листом від 20.08.2019 р. №643 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про те, що умовами укладеного договору сторони не передбачили обов'язок виконавця у забезпеченні надання послуг відповідною кількістю персоналу, тим більше по кожній дільниці об'єкта.
Послуги прибирання у липні 2019 року надавались неповний місяць з 01.07.2019 по 15.07.2019 р. включно.
За фактом надання позивачем за первісним позовом послуг прибирання у липні 2019 року він, за допомогою програмного забезпечення «М.Е.ООС», 13.08.2019 р. направив в електронному вигляді підписаний за допомогою електронного цифрового підпису акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.07.2019 року № 939 на загальну суму 91 100,62 грн.
Згодом позивач отримав від відповідача за первісним позовом заперечення від 16.08.2019 р. № 2451 на вказаний акт. Відповідача за первісним позовом зазначив, що з підстав нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 105 000,00 грн згідно положень п. 7.12 договору вказана сума була утримана замовником із винагороди за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.07.2019 № 939.
Листом від 16.08.2019 р. №2451 відповідач за первісним позовом повідомив, що з підстав аналогічних тим, що по акту №715 від 30.06.2019р. не вбачає за можливе підписати акт №939 від 16.07.2019 р.
Разом із запереченням до акта №939 від 16.07.2019 р. відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом претензію від 16.08.2019 р. в якій вимагав сплатити штраф в сумі 105 000,00 грн.
Листом від 20.08.2019р. № 645 позивач за первісним позовом повідомив відповідача первісним позовом про безпідставність вимог останнього, через відсутність погодженої кількості працівників, які мали працювати на певній ділянці об'єкта.
Посилаючись на положення ст.ст. 15,16, 509, 530, 611, 882, 901, 902, 903 ЦК України, ч.1 ст.216 ГК України позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 383 325,52 грн. основного боргу та 8 983,50 грн. пені.
По зустрічному позову.
ПрАТ «Львівський холодокомбінат» скориставшись своїм правом надіслав відповідачу за зустрічним позовом заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 715 від 30.06.2019р. за вих. № 1920 від 05.07.2019 р., до якого долучив розрахунок штрафу в сумі 117 000, 00 грн за відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом на відповідних об'єктах позивача за зустрічним позовом, копії чек-листів за відповідний період та заперечення щодо розміру наданих ТОВ «Шен-Сервіс» послуг зокрема через те, що останнє не надавало взагалі послуг з прибирання транспортної дільниці, а відтак необхідно зменшити суму наданих послуг і вартість таких послуг має становити 295 408, 90 грн, а з врахуванням штрафних санкцій 174 525,97 грн за порушення умов договору.
У відповідь на вказане заперечення листом від 29.08.2019 р. відповідач за зустрічним повідомив, що такі вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставні і що в договорі не передбачений обов'язок виконавця у забезпеченні надання послуг конкретною кількістю персоналу, тим більше по окремо взятій дільниці об'єкта, що виконавець самостійно визначає кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного надання послуг.
Позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачу за зустрічним позовом заперечення на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 939 від 16.07.2019р. за вих. № 2450 від 16.08.2019 р. до якого долучив розрахунок штрафу в сумі 105 000,00 гри за відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом на відповідних об'єктах позивача за зустрічним позовом, копії чек-листів за відповідний період та заперечення щодо розміру наданих ТОВ «Шен-Сервіс» послуг.
У відповідь вказане заперечення листом від 16.08.2019 р. за № 2450 р. відповідач за зустрічним позовом повідомив, що такі вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставні і що в додатку № 3 до договору не має графи «персонал», а відтак доводи ПрАТ «Львіський холодокомбінат» є безпідставні. Також було вказано, що в договорі не передбачений обов'язок виконавця у забезпеченні надання послуг конкретною кількістю персоналу, тим більше по окремо взятій дільниці об'єкта, і що виконавець самостійно визначає кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного надання послуг.
На переконання ПрАТ «Львівський холодокомбінат», наведені відповідачем за зустрічним позовом доводи є необгрунтованими та не спростовують фактів відсутності його ж персоналу на дільницях, які підлягали прибиранню, зафіксованих у «чек-листах» за червень-липень місяці 2019 року, що призвело до порушення умов договору, й виникнення можливості застосування штрафних санкцій, з умовами настання яких при підписанні правочину погодився ТОВ «Шен-Сервіс».
Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом нарахований на підставі п.7.12 договору штраф за порушення умов договору в сумі 117 000,00 грн за червень 2019 р. та в сумі 105 000,00 грн. за липень 2019 р., всього 222 000,00 грн.
Висновки суду.
Висновок суду по первісному позову.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спір виник між сторонами у зв'язку з виконанням позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) умов договору про надання послуг №926 від 06.03.2019 р.
Так, згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, виконавцем (позивачем за первісним позовом) протягом червня-липня 2019р. було надано замовнику (відповідачу за первісним позовом) послуги з комплексного прибирання приміщень ПрАТ «Львівський холодокомбінат», що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Повітряна, 2.
В ході надання послуг, сторони, у відповідності до умов договору складали чек-листи з виставленими балами від нуля до двох, які в розумінні умов договору, були бланками щоденної перевірки якості прибирання.
Вказані чек-листи, що містяться в матеріалах справи, є основними документами, на підставі яких виконавець по закінченню кожного місяця здійснював розрахунок вартості наданих послуг, які повинен сплатити замовник.
Зокрема, акт № 715 від 30.06.2019 р. на суму 360 254,76 грн. з огляду на зауваження відповідача за первісним позовом, зменшено на суму 68 029,86 грн. та складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №951 від 20.08.2019 р. на суму 292 224,90 грн.
Відповідач за первісним позовом не заперечує факт надання послуг, однак вважає, що має право вирахувати із вказаної суми нарахований на підставі п.7.2. договору штраф в сумі 117 000,00 грн. за неналежне виконання позивачем за первісним позовом обов'язку щодо забезпечення конкретної та необхідної кількості працівників на окремих дільницях об'єкту, що обслуговувався.
Вказана обставина і стала причиною непідписання відповідачем за первісним позовом акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №951 від 20.08.2019 р. на суму 292 224,90 грн.
Згідно акта №939 від 16.07.2019 р. відповідачу за зустрічним позовом надано послуги на суму 91 100,62 грн.
Відповідач за первісним позовом не підписав акт №939 від 16.07.2019 р. на суму 91 100,62 грн. з тих же підстав, що й скорегований акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №951 від 20.08.2019 р. на суму 292 224,90 грн., нарахувавши позивачу за первісним позовом штраф в сумі 105 000,00 грн.
Порядок приймання-передачі наданих послуг врегульовано сторонами в п.4.1-п.4.8 договору.
Так, умовами п.4.6. договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг підписується замовником не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання ним такого акту. У випадку наявності зауважень до якості наданих послуг, їх кількості, обсягу або наявності ненаданих послуг, замовник має право відхилити акт приймання-передачі наданих послуг, надавши обгрунтовані письмові зауваження до нього в момент відхилення та вимагати належного надання послуг. Замовник має право підписати акт лише після повного усунення виконавцем усіх його обгрунтованих зауважень.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору встановлено, що перелік приміщень й періодичність надання послуг (обсяг послуг) визначено у додатку № 1 до договору.
Так, у додатку перераховані найменування ділянок (приміщень), у яких мали надаватись послуги прибирання, періодичність надання таких послуг (години початку та години закінчення), а також кількість змін та дні тижня, у яких мало проводитись прибирання.
Згідно п.3.1.7 договору крім інших обов'язків, передбачених цим договором, виконавець зобов'язаний самостійно визначати кількість персоналу, необхідного для твчасного та якісного надання послуг.
Таким чином, по кожній ділянці об'єкта замовника виконавець зобов'язаний був надавати послуги прибирання, самостійно визначаючи кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного надання послуг відповідно до умов п.3.1.7 договору.
Відповідно, зобов'язання із усунення усіх недоліків та дефектів наданих послуг, і це передбачено пунктом 3.1.3 договору, покладено на виконавця.
Дефекти відповідно до умов договору мали усуватись під час їх надання або виявлення при їх прийняття замовником.
Сторонами погоджено та укладено до договору на виконання пункту 6.1. договору додаток № 3 «Порядок і правила заповнення «бланків щоденної перевірки якості прибирання (чек-листів)» на об'єктах замовника.
Згідно із пунктами 1 та 2 розділу 2 вказаного Порядку для здійснення обходу прибраної зони для перевірки її на предмет надання послуг прибирання відповідач за первісним позовом зобов'язаний був роздрукувати порожню форму чек-листа та запросити для участі в обході представника виконавця, оскільки проведення оцінки якості надання послуг в односторонньому порядку представником замовника заборонено (п. 5 розділу 1 додатку № 3 до договору).
Під час обходу ділянок до чек-листа вноситься оціночний бал якості послуг за шкалою, яка визначена розділом 3 додатку № 3 договору, але не заноситься інформація про наявність чи відсутність персоналу виконавця.
Затверджена договором форма (бланк) чек-листа не передбачає наявність такої інформації.
Відповідач за первісним позовом стверджує, що він залучав власний персонал для прибирання приміщень. Водночас, дане твердження не підтверджене жодним доказом. Крім того, сторонами не погоджений ні в договорі, ні в додатках до нього, застосований відповідачем за первісним позовом порядок надання послуг.
Відтак, вказане твердження відповідача за первісним позовом не може братись судом до уваги.
Суд звертає увагу на те, що лише сам факт непідписання акта здачі-приймання послуг без зазначення обгрунтованих на те підстав, при наявності інших доказів, які підтверджують їх надання, не може слугувати звільненням відповідача від обов'язку оплатити такі послуги.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом, враховуючи надані ним послуги, шляхом підписання чек-листів з виставленими балами має право на винагороду у формі оплати на загальну суму 383 325,52 грн згідно скорегованого акта №951 від 20.08.2019р. на суму 292 224,90 грн. та акта від №939 від 16.07.2019 р. на суму 91 100,62 грн.
Факт надання послуг саме в такому розмірі відповідач за первісним позовом не заперечував, однак вважає, що має право на вирахування із цієї суми 222 000,00 грн., в якості штрафу.
Відтак, з відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення основний борг в сумі 383 325,52 грн.
Крім основного боргу, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в сумі 8983, 50 грн.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п.7.2. договору сторони погодили, що в разі прострочення замовником строків оплати наданих послуг, замовник повинен на вимогу виконавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивач нарахував її застосовуючи одну облікову ставку НБУ незважаючи на те, що відповідно до умов п.7.2. договору мав право нарахувати подвійну облікову ставку НБУ.
Водночас, суд не має права вийти за межі позовних вимог, відповідно до стягнення з відповідача за первісним позовом підлягає пеня в сумі 8 983,50 грн.
Відтак, первісний позов підлягає до задоволення повністю. З відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом слід стягнути основний борг в сумі 383 325,52 грн. та пеню в сумі 8983, 50 грн., всього 392 309,02 грн.
Висновок суду по зустрічному позову.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У п.7.12 сторони домовились, що у випадку невиходу персоналу на робочу зміну (незалежно від кількості персоналу) виконавець зобов'язаний доукомплектувати персонал до погодженої сторонами кількості протягом 2 (двох) годин з початку робочої зміни. У випадку порушення цієї умови договору, замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 3000 грн. за кожен випадок порушення. Штраф може бути стягнуто замовником шляхом зменшення винагороди виконавця до оплати.
Водночас, попри передбачене у п.7.12 договору погодження кількості персоналу, ні в договорі, ні в додатках до нього сторони не визначили конкретної кількості персоналу на кожній ділянці об'єкта. Наявне лише погодження в додатку №1 періодичності прибирання та характеристики приміщень.
Більше того, у п. 3.1.7 договору саме на виконавця покладено обов'язок самостійно визначати кількість персоналу, необхідного для вчасного та якісного надання послуг.
Відповідно до п. 6.1. договору, якість наданих послуг з прибирання кожної окремої зони об'єкта замовника оцінюється відповідно до порядку і правил заповнення «Бланків щоденної перевірки якості прибирання» (додаток №3), який являється невід'ємною частиною даного додатку.
Отже, оцінка наданих послуг, від якої залежить і їх оплата, здійснюється сторонами в чек-листах, що підписані двосторонньо та долучені до матеріалів справи. Сторони проставивши підписи в чек-листах зафіксували інформацію про перелік робіт, наданих на певній ділянці об'єкта на відповідну дату та якість таких робіт.
У наданому замовником до заперечення від 05.07.019 № 1920 на акт № 715 розрахунку штрафу за відсутність персоналу, не зазначено вихідну (погоджену) кількість працівників, які зобов'язані бути на відповідній дільниці об'єкту замовника. За умови непогодження такої вихідної кількості персоналу сторонами, а також при самостійному визначенні виконавцем такої кількості для кожної ділянки окремо, твердження замовника про відсутність персоналу на об'єкті у погодженій кількості є безпідставні.
Позивач за зустрічним позовом посилається на відмітки в чек-листах, які останнім здійсненні в графі «зауваження», де він конкретизував кількість працівників, яка відсутня на окремих дільницях або взагалі відсутня на об'єкті.
Наявність поміток у чек-листах у графі «зауваження» з інформацією про відсутність прибиральниці чи взагалі під табличкою чек-листа без ідентифікації особи, яка зробила такі помітки, без підпису представника виконавця, не може свідчити про право замовника на застосування до виконавця штрафних санкцій, передбачених п.7.12 договору.
На думку суду передбачений п.7.12. договору штраф у розмірі 3000 грн. за кожен випадок порушення, може бути застосований до виконавця, якщо між сторонами погоджувалася б конкретна кількість працівників, яка має бути зайнята на тій чи іншій дільниці, чого в даному випадку не було. Натомість, як вже зазначалося вище, в п. 3.1.7 договору виконавцю надано право самостійно визначати кількість персоналу.
У випадку коли в договорі сторони не погодили кількість персоналу, то такий факт унеможливлює застосування п. 7.12.
Покликання позивача за первісним позовом на переписку між сторонами у Viber, де замовник звертав увагу на недоліки в роботі, не може бути достатньою підставою для задоволення зустрічного позову, оскільки не встановлено наявності в договорі правових підстав, які дають право застосувати до сторони санкції, передбачені п. 7.12.
В обгрунтування зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом покликається на електронну переписку між сторонами. Водночас, є не персоналізованим надсилання електронного листа від виконавця із зазначенням адреси електронної пошти менеджера по роботі з ключовими клієнтами, враховуючи також ту обставину, що контактною електронною адресою у договорі визначено d.medvedev@shen.ua.
Долучені позивачем до матеріалів справи службові записки, якими він підтверджує відсутність персоналу відповідача за зустрічним позовом складені в односторонньому порядку, про них не вказано у зустрічному позові, вони не доводились до відома відповідача за зустрічним позовом, доказів вказаного не надано, відтак не підтверджують факту неналежного виконання договору відповідачем за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене, підстави для нарахування позивачем за первісним позовом штрафних санкцій на загальну суму 222 000,00 грн. відповідно до п.7.12 договору відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав належних, допустимих, достовірних доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що подані позивачем.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, належними, достовірними та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за первісним позовом слід покласти на відповідача за первісним позовом. Судовий збір відповідача за зустрічним позовом покласти на нього ж.
Позивач за первісним позовом до закінчення судових дебатів не заявляв клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В судовому засіданні 01.07.2020 р. не просив стягнути такі витрати.
Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, ідентифікаційний код 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шен-Сервіс» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Червоноармійська, 2, код ЄДРПОУ 38013278) 383 325,52 грн. основного боргу, 8 983,50 грн пені, 5 884,64 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки визначені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 13.07.2020 року.
Суддя Ю.О. Сухович