вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" липня 2020 р. Cправа № 902/204/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури (22400, м.Калинівка Вінницької області, вул. В. Нестерчука, 39) в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка, вул. Нікольського, 15)
до: Фізичної особи - підприємця Когута Костянтина Євгеновича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 81345,88 грн.
Представники сторін:
прокурор: Міняйло І.М. - службове посвідчення №056254 від 19.05.2020;
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області про стягнення з фізичної особи - підприємця Когута Костянтина Євгеновича 81345,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Ухвалою суду від 03.03.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/204/20 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.03.2020 р. Також вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 24.03.2020 року відкладено підготовче засідання на 16.04.2020 р.
За клопотанням позивача ухвалою від 16.04.2020 року відкладено підготовче засідання на 30.04.2020 р.
Ухвалою від 30.04.2020 р. відкладено підготовче засідання до 28.05.2020 р.
В судовому засіданні 28.05.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/204/20 для судового розгляду по суті на 16.07.2020 року,
На визначену судом дату - 16.07.2020 р. в підготовче засідання з'явився прокурор, який підтримав позовні вимоги.
Позивач свого представника в судове засідання не направив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали від 28.05.2020 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Конверт з ухвалою суду від 28.05.2020 року був врученій представнику Махнівської сільської ради 03.06.2020.
При цьому суд зазначає, що надіслані на адресу відповідача конверти з ухвалами суду від 03.03.2020 р., 24.03.2020 р., 16.04.2020 р., 30.04.2020 р., 28.05.2020 р. повернулися до суду невитребуваними без вказівки на причину повернення.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Також Верховний Суд у справі № 916/3188/16 зазначив, що держава в особі судових органів має забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту. Заінтересовані особи, в свою чергу, повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.
При неявці в судове засідання позивача та відповідача суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу/фізичну особі-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останніх.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на вказане позивач та відповідач не були позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 28.05.2020 року про закриття провадження у справі та призначення судового засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників позивача і відповідача.
Суд акцентує увагу на тому, що провадження у справі № 902/204/20 відкрито 03.03.2020 року і при цьому усі без виключення ухвали по даній справі надсилались на адреси учасників справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що згідно договору купівлі-продажу будівлі кондитерського цеху від 25.05.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Когутом К.Є. , у власність останнього перейшла будівля кондитерського цеху, розташована в АДРЕСА_3 (а.с. 19, т.1).
Відповідно до п. 15 зазначеного договору купівлі-продажу нерухомість, яка є предметом договору, знаходиться на земельній ділянці площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії НВ-0518528952020 від 05.02.2020 року земельна ділянка площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, перебуває у комунальній власності Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Село Комсомольське було перейменовано на с. Махнівка на підставі рішення 4 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 11.02.2016 року № 65 (а.с.43, т.1).
Перехід права власності на будівлю кондитерського цеху до Когута К.Є. підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №195509043 від 02.01.2020 року (а.с.26-27, т.1)
Рішенням 12 сесії 6 скликання Комсомольської сільської ради Козятинського району від 05.10.2012 року Когуту К.Є. було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_3 ( с . Махнівка) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.23, т.1).
Також рішенням 4 сесії 7 скликання Комсомольської сільської ради № 23-04-07 від 19.04.2016 року фізичній особі-підприємцю Когуту К.Є. було передано шляхом укладення договору оренди землі строком на 10 років земельну ділянку площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054 з кодом цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в АДРЕСА_3
Пунктом 3 зазначеного рішення Махнівської сільської ради вирішено укласти договір оренди з фізичною особою-підприємцем Когутом К.Є. із встановленою у договорі орендною платою у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також відповідача вказаним рішенням було зобов'язано вжити заходів щодо державної реєстрації права користування на умовах оренди та виконувати умови, викладені у висновках уповноважених установ і організацій (а.с. 24, т.1).
Натомість договір оренди земельної ділянки площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, з Махнівською сільською радою з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач не уклав.
Махнівська сільська рада звернулась до відповідача з претензією (лист № 403 від 25.07.2017 року, а.с. 25, т.1) в якій було повідомлено фізичну особу-підприємця Когута К.Є. про необхідність укладення з Махнівською сільською радою договору оренди спірної земельної ділянки. Однак договір оренди земельної ділянки на даний час не укладено.
За твердженнями позовної заяви, з 08.08.2012 року відповідач, не маючи правовстановлюючих документів, використовує земельну ділянку площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, для обслуговування власного об'єкту нерухомості (будівлі кондитерського цеху).
Натомість використання відповідачем - фізичною особою - підприємцем Когутом К.Є. земельної ділянки без належного оформлення прав на неї, є підставою для визначення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю.
Протоколом № 1 від 26.06.2018 року з визначення та відшкодування Махнівській та Козятинській сільським радам збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, та акту № 2 щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 02.08.2018 року, затвердженого розпорядженням першого заступника голови Козятинської районної державної адміністрації за № 207 від 08.08.2018 року, розмір збитків, завданих Махнівській сільській раді фізичною особою - підприємцем Когутом К.Є. за користування вищевказаною земельною ділянкою без документів на право користування нараховано у вигляді орендної плати у розмірі у розмірі 7 % від нормативно грошової оцінки за період 1097 днів з 25.06.2015 року по 25.06.2018 року у розмірі 182397,16 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор в інтересах позивача просить стягнути з відповідача збитки в межах строку позовної давності, з 27.02.2017 року.
Згідно розрахунку позовної заяви, розмір збитків, завданих Махнівській сільській раді фізичною особою - підприємцем Когутом К.Є. за користування земельною ділянкою площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, без документів на право користування даною земельною ділянкою, що підлягає стягненню з урахуванням строків позовної давності, становить 81345,88 грн, зокрема:
- за період з 27.02.2017 року по 31.12.2017 року за 308 днів - 51765,56 грн (876365,00 грн. (розмір нормативної грошової оцінки землі)*7% = 61345,55 грн. (орендна плата за рік); 61 345,55 грн/365 днів = 168,07 грн (орендна плата за день); 168,07 грн*308 днів = 51765,56 грн.;
- за період 01.01.2018 року по 25.06.2018 року за 176 днів становить 29580,32 грн. ( 876365,00 грн. (розмір нормативної грошової оцінки землі) *7%= 61345,55 грн. (орендна плата за рік); 61345,55 грн. грн./365= 168,07 грн (орендна плата за день) 168,07 грн * 176 дні = 29580,32 грн.
Загальний розмір збитків складає 81345,88 грн (51765,56 грн. + 29 580,32 грн.).
Махнівська сільська рада із листом за № 922 від 30.11.2018 року надіслала фізичній особі - підприємцю Когуту К.Є. лист Козятинської райдержадміністрації від № 01-30/1671 від 08.08.2018 року, Протокол засідання Комісії з визначення Махнівській сільській раді збитків № 1 від 26.06.2018 року, Акт № 2 щодо визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 02.08.2018 року, розпорядження Козятинської райдержадміністрації № 207 від 08.08.2018 року. Зазначене підтверджується копією поштового відправлення № 2210001646658 від 01.12.2018 року (а.с.33-40, т.1).
Крім того, 01.03.2019 року відповідачем під розписку отримано протокол засідання Комісії з визначення Махнівській сільській раді збитків № 1 від 26.06.2018 року, Акт № 2 щодо визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 02.08.2018 року, розпорядження Козятинської РДА № 207 від 08.08.2018 року, супровідні та опис вкладення. Розписка надійшла до Махнівської сільської ради 17.04.2019 року за вх. № 191 (а.с. 41, т.1)
Згідно листа ГУ ДФС у Вінницькій області № 293/9/02-32-33-00 від 10.09.2019 року Когутом К.Є. впродовж 2016, 2017 та 2018 років орендна плата за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, не сплачувалась (а.с. 32, т.1).
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Судом враховується, що згідно з ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Суду не надано доказів належного оформлення відповідачем після укладення ним 25.02.2012 року договору купівлі-продажу кондитерського цеху права користування земельною ділянкою площею 0,2044 га з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3, на якій знаходиться вищевказаний об'єкт нерухомості, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з позивачем та державної реєстрації такого права.
Враховуючи зазначене, наявність правових підстав користування відповідачем цією земельною ділянкою, сторонами не доведена.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №917/432/19, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі №902/794/17, від 04.02.2019 року у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах №922/207/15 і №922/5468/14.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Отже, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти позивачу як власнику земельної ділянки на підставі частини 1 ста 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, розмір доходу відповідача в період з 27.02.2017 року по 25.06.2018 року в сумі 81345,88 грн розрахований як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою з кадастровим номером 0521483200:01:001:0054, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_3) без оформлення правовстановлюючих документів) у вигляді орендної плати за землю.
Доказів сплати визначеної розрахунком суми коштів, доказів сплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою суду не подано.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
Виходячи з вищенаведених обставин справи, законодавчих норм, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення ст. 129 ГК України, з огляду на задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 231, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Когута Костянтина Євгеновича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_5 ) на користь держави в особі Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (УК у Козятинському районі / с. Махнівське/ 18010900, код отримувача ЄДРПОУ: 37926586, Казначейство України, р/р НОМЕР_3 , орендна плата з фізичних осіб) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 81345,88 грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Когута Костянтина Євгеновича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_5 ) судовий збір в сумі 2102,00 грн. для перерахування за наступними реквізитами: Отримувач коштів: Прокуратура Вінницької області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 02909909; Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; Код банку отримувача: (МФО) 820172; Рахунок: UА568201720343110002000003988; Призначення платежу: Відшкодування (повернення) судового збору.
4. Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Роз'яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне рішення складено 22 липня 2020 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2 - Заступнику керівника Калинівської місцевої прокуратури (22400, м. Калинівка Вінницької області, вул. В. Нестерчука, 39)
3 - Прокуратурі Вінницької області (21000, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33)
4 - Махнівській сільській раді Козятинського району (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка, вул. Нікольського, 15)
5 - Фізичній особі-підприємцю Когуту К.Є. ( АДРЕСА_1