проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" липня 2020 р. Справа № 905/1096/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участю представників:
від позивача - Горянінова А.О. - на підставі довіреності від 20.12.2019р. №419-20, Боєнко О.В. - на підставі довіреності від 20.12.2019р. №450-20;
від відповідача - Лугового В.В. - на підставі довіреності від 18.12.2019р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, Донецька область, м.Краматорськ, (вх.№1624) на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 (суддя Бокова Ю.В., постановлену в м.Харків, час постановлення ухвали - не зазначено, дата складення повного тексту - не зазначено) постановлену за результатами розгляду заяви ПАТ “Донбасенерго”, м.Київ, про забезпечення позову
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго”, м.Київ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, Донецька область, м.Краматорськ,
про тлумачення умов договору № 040-СЛ від 04.01.2016 та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні 2020 величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020-31.12.2020, -
Публічне акціонерне товариство “Донбасенерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про тлумачення умов договору № 040-СЛ від 04.01.2016р. та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні 2020 величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020-31.12.2020р. (т.1 матеріалів оскарження а.с.1-5).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що є споживачем природного газу на підставі договору № 040-СЛ від 04.01.2016р. про надання послуг з розподілу природного газу.
Позивач зазначав, що 05.06.2020р. ПАТ “Донбасенерго” було отримано лист-вимогу ПАТ “Донецькоблгаз” № 1141/11 від 02.06.2020р. про підписання актів та про оплату рахунків (вх. № 01-01243-08/1.3) за перевищення в травні 2020 року замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020 разом із рахунком №249/4-с від 31.05.2020р. на суму 954485,42грн., строк оплати якого встановлено протягом 10 робочих днів з дня його отримання. Також, у вказаній вимозі було повідомлено, що у разі неотримання платежів, ПАТ “Донецькоблгаз” в особі Слов'янського УГГ буде вимушене припинити постачання природного газу у встановлений законодавством термін керуючись Кодексом ГРМ розділ VІ, глава 7 п.1.
На думку позивача, вказана вимога суперечить нормам матеріального права та ґрунтується на неправильному тлумаченні з боку ПАТ “Донецькоблгаз” (в особі Слов'янського УГГ) змісту двостороннього правочину - підписання додатку від 31.10.2019р. до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 040-СЛ від 04.01.2016р.
Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до набуття чинності рішенням господарського суду у справі про визнання відсутності у ПАТ “Донецькоблгаз” права вимоги до ПАТ “Донбасенерго” оплатити на користь ПАТ “Донецькоблгаз” вартість перевищення ПАТ “Донбасенерго” в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020, вчиняти наступні дії:
- припинення або обмеження газопостачання СО ПАТ “Донбасенерго” Слов'янська ТЕС;
- зарахування грошових коштів, отриманих від ПАТ “Донбасенерго”, в рахунок погашення вимоги ПАТ “Донецькоблгаз” до ПАТ “Донбасенерго”, пред'явленої в формі листа № 1141/11 від 02.06.2020р. та рахунку № 249/4-с від 31.05.2020р., оплатити на користь ПАТ “Донецькоблгаз” вартості перевищення ПАТ “Донбасенерго” в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020 (т.1 матеріалів оскарження а.с. 7-90).
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що 05.06.2020р. ним було отримано лист-вимогу ПАТ “Донецькоблгаз” № 1141/11 від 02.06.2020р. про підписання актів та про оплату рахунків (вх. № 01-01243-08/1.3) за перевищення в травні 2020 року замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020. Вимогу пред'явлено в формі виставленого рахунку № 249/4-с від 31.05.2020р., строк для виконання якої позивачем спливає 22.06.2020.
Позивач зазначив, що ПАТ “Донецькоблгаз” має реальну технічну можливість припинити газопостачання Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго”. Також, позивач зазначав, що припинення з боку ПАТ “Донецькоблгаз” газопостачання Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго” матиме важкі наслідки, а саме: припинення Слов'янською ТЕС ПАТ “Донбасенерго” виробництва та відпуску електроенергії в об'єднану енергосистему України, що завдасть ПАТ “Донбасенерго” багатомільйонних збитків, відшкодувати які після прийняття рішення господарським судом даної справи буде майже неможливо.
Слов'янська ТЕС ПАТ “Донбасенерго” забезпечує енергоспоживання півночі Донецької області, південно-східній частині Харківської області, та припинення роботи Слов'янської ТЕС може мати наслідком аварійне відключення споживачів електроенергії на півночі Донецької області, південно-східній частині Харківської області, а це створює загрозу національній безпеці України, оскільки може критично вплинути на енергозабезпечення стратегічно важливих населених пунктів та військових частин, які розташовані в зоні проведення Операції об'єднаних сил.
Слов'янська ТЕС ПАТ “Донбасенерго” є містоутворюючим підприємством м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, на підприємстві працюють 1761 працівників та за результатами виробничо-господарської діяльності Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго” державний та місцеві бюджети щомісяця отримують багатомільйонні суми податків, зокрема, за 2019 рік сума ПДВ склала 146113тис.грн., акцизний податок на електроенергію 80202 тис.грн., екологічний податок 159776 тис.грн. та інші податки.
Таким чином, припинення з боку ПАТ “Донецькоблгаз” газопостачання Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго” призведе до негативних наслідків для ПАТ “Донбасенерго”, Об'єднаної енергосистеми України, державного та місцевих бюджетів, місцевої громади м. Миколаївка Донецької області.
На думку заявника, у разі, якщо ПАТ “Донецькоблгаз” на підставі п. 6.7. Типового договору розподілу природного газу здійснить зарахування грошових коштів, отриманих від ПАТ “Донбасенерго” в поточному розрахунковому періоді, в рахунок погашення спірної вимоги, це істотно ускладнить після набуття чинності рішенням господарського суду ефективний захист інтересів ПАТ “Донбасенерго”, за яким ПАТ “Донбасенерго” звернулося до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” про забезпечення позову; ухвалено вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчиняти дії щодо припинення або обмеження газопостачання СО ПАТ “Донбасенерго” Слов'янська ТЕС до набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області, прийнятим за результатами розгляду справи № 905/1096/20.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що існує реальна загроза відключення позивача від газопостачання, що може призвести до припинення Слов'янською ТЕС ПАТ “Донбасенерго”, яке є містоутворюючим підприємством, виробництва та відпуску електроенергії в об'єднану енергосистему України, та, відповідно, до аварійного відключення споживачів електроенергії на півночі Донецької області, південно-східній частині Харківської області, а також до недоотримання значних коштів державним бюджетом та місцевим бюджетом м. Миколаївка Донецької області, у зв'язку із чим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчиняти дії щодо припинення або обмеження газопостачання СО ПАТ “Донбасенерго” Слов'янська ТЕС до набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області, прийнятим за результатами розгляду справи № 905/1096/20.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчиняти дії щодо зарахування грошових коштів, отриманих від ПАТ “Донбасенерго”, в рахунок погашення вимоги ПАТ “Донецькоблгаз” до ПАТ “Донбасенерго”, пред'явленої в формі листа № 1141/11 від 02.06.2020 та рахунку № 249/4-с від 31.05.2020р., оплатити на користь ПАТ “Донецькоблгаз” вартість перевищення ПАТ “Донбасенерго” вартість перевищення ПАТ “Донбасенерго” в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020р., з огляду на те, що заявником не було доведено належними доказами перерахування вказаної суми на рахунок відповідача в поточному розрахунковому періоді, а також доказів, які б свідчили про можливість здійснення вказаних дій відповідачем.
Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” про забезпечення позову. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду. В обґрунтування наявності підстав для задоволення заявленого клопотання скаржник посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано лише 23.06.2020р., у зв'язку із чим, йому був необхідний додатковий час для підготовки та направлення апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
На думку апелянта, задоволення заяви про забезпечення позову, приймаючи до уваги обставини даного спору, фактично свідчить, що як ризики господарської діяльності, так і наслідки неналежного виконання зобов'язань позивачем повністю перекладаються на ту сторону угоди, яка належним чином виконала свої зобов'язання (зобов'язання з розподілу природного газу), тобто ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз“.
Апелянт вважає, що застосовані заходи забезпечення позову у даному спорі порушують базові приписи цивільного законодавства, зокрема, такі як принцип розумності і добросовісності, принцип виконання зобов'язання у порядку, визначеному законом і договором сторін, оскільки діюче законодавство і договірні відносини між сторонами не передбачають можливості не підписання акту приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.06.2020р. про прийняття відповідачем від позивача фактичного обсягу послуги 19352801,02куб.м. при замовленому обсязі послуги 1136292,17м3, та додатку до акту про обсяг природного газу визначений згідно комерційних вузлів газу та/або вимірювальних комплексів; акту-розрахунку перевищення річної замовленої потужності 249/8 від 31.05.2020р., відповідно до якого вартість перевищення річної замовленої потужності за травень 2020 року в кількості 8101474,59м3 становить 13610477,32грн., а також несплати за послугу розподілу природного газу за перевищення використання замовленої потужності у період з 01.01.2020р. по 31.05.2020р. на 8101474,59 м3.
Окрім того, апелянт наголошує на порушенні місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зокрема, в межах даної справи предметом позову є вимога про тлумачення умов договору та визнання відсутності прав вимоги вартості перевищення в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період з 01.01.2020-31.12.2020р.р., а вимогою про забезпечення позову є заборона припинення або обмежені газопостачання природного газу позивачу, що на думку апелянта за змістом є еквівалентним позовній вимозі.
Крім цього, апелянт стверджує, що вид забезпечення позову не відповідає предмету спору, так як предметом спору є тлумачення умов договору не про підстави відключення, а про розмір оплати, а тому заборона на відключення жодним чином не пов'язана з питанням визначення розміру ціни.
Більш того, оскільки між сторонами існує суперечка щодо розміру вартості природної газу за травень 2020 року, а ціна є істотною умовою договору, тому позивач взагалі не мав права споживати газ без узгодження вартості послуг транспортування.
На підставі викладеного апелянт приходить до висновку про те, що пряма заборона відповідачу у здійсненні ліцензійної діяльності є необґрунтованим застосування способу забезпечення позову та фактичним прийняттям рішення по справі без її розгляду по суті, що на думку апелянта, є втручанням у господарську діяльність, тому не є належним засобом забезпечення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2020р. поновлено Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20; встановлено позивачу у справі строк до 17.07.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 20.07.2020р.
17.07.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6771), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”, ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.07.2020р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” про забезпечення позову.
Представники позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 залишити без змін.
Враховуючи, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Так, згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 3 цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Судова колегія зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018р. у справі № 916/10/18, від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права Відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18.
Судова колегія зауважує, що оскільки у даній справі позивач звернувся з немайновими позовними вимогами - про тлумачення умов договору № 040-СЛ від 04.01.2016р. та визнання відсутності права вимоги вартості перевищення в травні 2020року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020-31.12.2020р., тобто судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання. В даному випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову мають досліджуватись обставини, що свідчать про те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такої ж правої позиції дотримується об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018р. у справі № 910/1040/18.
Як вірно встановленого господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.06.2020р. ПАТ “Донбасенерго” було отримано лист-вимогу ПАТ “Донецькоблгаз” № 1141/11 від 02.06.2020р. про підписання актів та про оплату рахунків (вх. № 01-01243-08/1.3) за перевищення в травні 2020 року замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020 разом із рахунком № 249/4-с від 31.05.2020р. на суму 954485,42грн., строк оплати якого встановлено протягом 10 робочих днів з дня його отримання.
Також, у вказаній вимозі було повідомлено, що у разі неотримання платежів, ПАТ “Донецькоблгаз” в особі Слов'янського УГГ буде вимушене припинити постачання природного газу у встановлений законодавством термін керуючись Кодексом ГРМ розділ VІ, глава 7 п. 1.
Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
- несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
- відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику;
- подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
- відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";
- неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;
- несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ:
- несанкціоноване відновлення газоспоживання;
- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
- наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
- необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
- в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту. Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).
При припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
Таким чином, положення глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, свідчать про те, що відповідач в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (позивача).
Судова колегія зазначає, що Слов'янська ТЕС ПАТ “Донбасенерго” є головною структурною одиницею “Донбасенерго” та відповідно до Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” належить до категорії підприємств критичної промислової інфраструктури, діяльність яких безпосередньо пов'язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров'я людей .
Крім того, згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ “Донбасенерго” (https://de.com.ua/uk/structure-units) підприємство забезпечує працездатність єдиної на сьогодні у вітчизняній тепловій енергетиці неблокової частини - її потужності використовуються як резервні для проходження осінньо-зимового максимуму в умовах нестабільного постачання вугілля.
З огляду на те, що відповідач в силу приписів глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (позивача), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що існує реальна загроза відключення позивача від газопостачання, що може призвести до припинення Слов'янською ТЕС ПАТ “Донбасенерго”, яке є містоутворюючим підприємством, виробництва та відпуску електроенергії в об'єднану енергосистему України, та, відповідно, до аварійного відключення споживачів електроенергії на півночі Донецької області, південно-східній частині Харківської області, а також до недоотримання значних коштів державним бюджетом та місцевим бюджетом м. Миколаївка Донецької області.
За наведених обставин, враховуючи предмет позову та з огляду на важливість безперебійної роботи енергетичної галузі, адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії шляхом заборони публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчиняти дії щодо припинення або обмеження газопостачання СО ПАТ “Донбасенерго” Слов'янська ТЕС до набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області, прийнятим за результатами розгляду справи № 905/1096/20.
Разом з тим, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, у разі якщо буде встановлено, що підстави для задоволення позову будуть відсутніми, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” вчиняти дії щодо зарахування грошових коштів, отриманих від ПАТ “Донбасенерго”, в рахунок погашення вимоги ПАТ “Донецькоблгаз” до ПАТ “Донбасенерго”, пред'явленої в формі листа № 1141/11 від 02.06.2020р. та рахунку №249/4-с від 31.05.2020р. та оплатити на користь ПАТ “Донецькоблгаз” вартість перевищення ПАТ “Донбасенерго” вартість перевищення ПАТ “Донбасенерго” в травні 2020 року величини замовленої річної потужності на період 01.01.2020 - 31.12.2020р., з огляду на те, що заявником не було доведено належними доказами перерахування вказаної суми на рахунок відповідача в поточному розрахунковому періоді, а також доказів, які б свідчили про можливість здійснення вказаних дій відповідачем.
Судова колегія також відхиляє доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали приписів частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, як такі, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм процесуального законодавства.
Колегія суддів удова зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.06.2020р. у справі №905/1096/20 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22 липня 2020р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна