проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
22 липня 2020 року Справа № 917/914/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія", м. Полтава, вх.№ 1737 П/3, на рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №917/914/19 (суддя - Паламарчук В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія", м. Полтава ,
про стягнення грошових коштів в сумі 135 664,47 грн.
У червні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг бізнес - мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства від 01.01.2017 року за № 38-04/00-1125 у сумі 135664,47 грн., з яких: 121439,74 грн. - сума основного боргу, 5065,36 грн. - сума інфляційних нарахувань, 1497,87 грн. - 3% річних від простроченої суми та 7661,50 грн. - пені.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №917/914/19 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заборгованість у загальній сумі 135664,47 грн., де 121439,74 грн. - сума основного боргу; 5065,36 грн. - сума інфляційних нарахувань; 1497,87 грн. - 3% річних від простроченої суми; 7661,50 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2034,97 грн. за подання позовної заяви.
Не погоджуючись з ухваленими рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Крім того, скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що ним в межах встановлених строків було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі, яку ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 залишено без руху (не з підстав пропуску строку апеляційного оскарження) та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з урахуванням вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року № 540-IX, згідно з яким встановлений судом строк не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Разом з цим, на момент подання апеляційної скарги вдруге строк карантину не закінчився і триває до 31.07.2020, а тому відповідач розраховував на можливість усунення недоліків апеляційної скарги з урахуванням строку карантину.
Розглянувши дане клопотання скаржника, враховується наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 3 зазначеної статті, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, N 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, N 93).
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, Східний апеляційний господарський суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" з поважних причин пропущений 20-денний строк на оскарження рішення суду, тому відповідне клопотання скаржника підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення, залишення без руху, а також відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись ст. ст. 256, 258, 262, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №917/914/19.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зерноторгова компанія" на рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №917/914/19.
3. Призначити справу до розгляду на "31" серпня 2020 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 110.
4. Повідомити учасників справи про дату розгляду справи.
5. Запропонувати учасникам справи протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду: відзив, відповідь, заперечення, документи в обґрунтування вимог та заперечень, докази виконання умов договору.
6. Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
7. Зупинити дію рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 року у справі №917/914/19.
8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна