проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" липня 2020 р. Справа № 905/302/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.
секретар судового засідання Рудик Т.С.,
за участю представників:
від позивача: Федоряка О.О., довіреність;
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро (вх. № 1423 Д/1)
на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020, повне рішення складено 22.04.2020 (суддя Говорун О.В.),
у справі № 905/302/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка Донецької області
про стягнення штрафу у розмірі 44170,00 грн.,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення штрафу в розмірі 44170,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем у перевізних документах - накладній, невірно вказано масу вантажу, що у розумінні положень Статуту залізниць України, є підставою для нарахування ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив зменшити розмір штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу до однієї провізної плати, посилаючись на складне фінансове становище у зв'язку із провадженням господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2020 року у справі №905/302/20 позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 8 834,00 грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення мотивовано доведенням факту невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній №51087567 маси вантажу у вагоні №54037965, що є підставою для нарахування штрафу у сумі 44 170,00грн.
Враховуючи недоведеність позивачем понесення ним збитків чи настання будь-яких інших негативних наслідків, прийнявши до уваги доводи відповідача, судом задоволено клопотання про зменшення штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу до однієї провізної плати, що становить 8834,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить поновити позивачу строк на апеляційне оскарження; рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
Апелянтом зазначено, що відповідачем під час здавання вантажу для перевезення у перевізному документі, а саме - накладній №51087567 від 13.08.2019, було неправильно зазначено масу вантажу, що є порушенням ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» положень Статуту залізниць України. Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20; відкрито апеляційне провадження; зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі № 905/302/20; встановлено строк для подання Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач, приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" без задоволення. Зазначив, що позивачем не надано доказів, що неправильне зазначення маси вантажу призвело до заподіяння збитків або інших негативних наслідків залізниці або іншим учасникам господарських відносин. Зауважив, що відповідач здійснює свою господарську діяльність в м. Авдіївка Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції; підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, а отже зменшення судом розміру заявленої до стягнення штрафу при винесенні рішення вважає обґрунтованим.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 905/302/20 призначено розгляд апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20 на 14.07.2020 о 12:30 год.
До Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яким позивач, АТ "Українська залізниця", у зв'язку з установленням на всій території України карантину, з метою запобігання розповсюдженню коронавірусу СОVID-19, просив провести розгляд справи № 905/302/20 в режимі відеоконференції, доручити господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції у приміщенні господарського суду Запорізької області (або будь-якому іншому з перелічених судів м.Запоріжжя) за участю представника позивача.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Гетьмана Р.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Сіверін В.І., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 клопотання АТ "Українська залізниця"про участь представника у судовому засіданні 14.07.2020 о 12:30 год. у справі № 905/302/20 в режимі відеоконференції задоволено; доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 14.07.2020 о 12:30 год. у приміщенні господарського суду Запорізької області за участю представника АТ «Українська залізниця».
В судовому засіданні 14.07.2020 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; ухвали суду оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України участь представника в судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
13.08.2019 Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник), зі станції Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, відвантажено на адресу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №51087567, у вагоні №54037965, вантаж - дрібниця коксова 0-10 (волога), насипом, вантаж маркований вапном по всій поверхні вагону.
При оформленні залізничної накладної №51087567 відповідачем (вантажовідправником) вказано масу вантажу: нетто 63100 кг.; завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника; спосіб визначення маси - на електронних вагах заводський №76.
У відомості вагонів зазначено, зокрема, вагон №54037965, тара вагону- 23600кг, маса вантажу - 63100кг, провізна плата - 8834,00грн.
При проходженні вагону №54037965 станції Пологи Придніпровської залізниці було здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №51087567.
Так, 14.08.2019 на станції Пологи Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми № 919/1П від 14.08.2019 та № 2355/В від 14.08.2019 проведено контрольне зважування вагона № 54037965.
Актом загальної форми від 14.08.2019 №2355/В встановлено, що при перезважуванні вагону №54037965 разом з ВОХР, брутто - 80140кг, тара - 23600кг, нетто за документами - 63100кг, нетто фактичне - 56540кг; менше, ніж вказано у документах на 6 560кг, що не входить у допустиму норму; вагон затримано до комерційного акту.
Протоколом б/н від 14.08.2019 (час складання - 21:37год) зважування вагонів, проведеного на ст. Пологи Придніпровської залізниці на вагах Пульсар ВТВ-1СД №17, зафіксовано масу вагону №54037965 (брутто) - 80,14т., з яких: тари - 23600кг, нетто за документами - 63100, нетто фактичне - 56540, відхилення - 6560кг.
Відомості внесено до книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Пологи Придніпровської залізниці за порядковим номером 28.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом №463003/349, складеним 14.08.2019, в розділі "Д" якого зазначено: "На підставі актів загальної форми №919/1П від 14.08.2019, №2355В від 14.08.2019 станції Пологи, проведено контрольне зважування вагону №54037965 за груповою накладною вказаною на лицьовій стороні цього акту, в присутності: начальника станції ОСОБА_1 , начальника вантажного району ОСОБА_5, приймальника поїздів ОСОБА_2 , приймальника поїздів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на справних 150-ти тонних електронних вагонних вагах №89 станції Пологи (повірка 04.06.2019). Фактична маса брутто вагону склала 80140 кг, тара вагона з перевізного документа 23600 кг; маса вантажу нетто за перевізним документом 63100 кг; фактична маса вантажу нетто 56540 кг, що менше документу на 6560 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження нижче бортів 200-300 мм, насипом, вантаж маркований по всій поверхні вантажу білого кольору. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. В перевізному документі в графі 07 зазначено вантаж маркований по всій поверхні вагону. Розвантажувальні люки зачинені на запірний механізм. Перекосу кузову немає, люка закриті. Вагон у технічному стані справний. Дана телеграма".
На станції Пологи Придніпровської залізниці вагон №54037965 було відправлено на станцію Маріуполь-Сортовий за накладною №46025235 з відміткою залізниці про перезважування (графа 49 накладної).
На станції призначення (ст. Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці) був заповнений розділ "Є" комерційного акту №463003/349/909 від 14.08.2019"Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції", в якому зазначено, що при видачі вантажу різниці проти даного акту не виявлено.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України позивачем, за неправильно зазначену масу вантажу у накладній, нараховано та вимагається до стягнення з відповідача штраф у сумі 44 170,00 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 908 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за №457 (надалі - Статут залізниць України), іншими актами законодавства України, зокрема, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 ( у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011року), Правилами приймання вантажів до перевезення, Правилами видачі вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, тощо.
Так, згідно з положеннями ст.ст. 2, 6 Статуту залізниць України, яким регламентовані порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту, - накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем ( ч.ч.1,2 ст. 23 Статуту залізниць).
Загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Маса вантажів, які перевозяться навалом насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах (абз. 1 п.5, п.7 Правил приймання вантажів до перевезення).
Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній (абз. 1 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
З накладної від 13.08.2019 №51087567, яка є основним первинним перевізним документом, вбачається заповнення відповідачем графи 24 "Маса вантажу визначена відправником" та визначено загальну масу вагонів у розмірі 179800кг, з яких, відповідно до відомостей вагонів, визначених у накладній, маса вантажу у вагоні №54037965 становить 63 100 кг.
Згідно з приписами ч.ч. 1-2 ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За результатами перевірки, на підставі здійсненого контрольного зважування, працівниками залізниці зафіксовано факт невідповідності зазначеної у накладній №51087567 від 13.08.2019 маси нетто вантажу вагону №54037965 фактичному значенню маси нетто вказаного вагону, отриманого в результаті перезважування на залізничній станції Пологи Придніпровської залізниці та засвідченого складеним, на підставі актів загальної форми №919/1П від 14.08.2019, №2355В від 14.08.2019, комерційним актом №463003/349 від 14.08.2019.
Статтею 129 Статуту залізниць встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г)повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Сторонами не оскажуються акти загальної форми №919/1П від 14.08.2019, №2355/В від 14.08.2019 та комерційний акт №463003/349 від 14.08.2019, складені за результатами проведення контрольного зважування.
Згідно зі ст. 105 Статуту, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Частиною першою статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Враховуючи наведені вище обставини, позивачем, за неправильно зазначену відповідачем у залізничній накладній №51087567 масу вантажу у вагоні №54037965, нарахований штраф в сумі 44170,00 грн., який, як встановлено судом першої інстанції, відповідає положенням ст.ст. 118, 122 Статуту.
У відзиві на позовну заяву ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати, а саме - до 8834,00 грн, посилаючись на здійснення підприємством господарської діяльності у м. Авдіївка Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції, ускладнення у зв'язку з цим господарської діяльності відповідача, зазначивши, що проведення антитерористичної операції та бойові дії у межах Донецької області суттєво вплинули на фінансове становище відповідача.
Судом першої інстанції задоволене наведене клопотання та зменшено розмір нарахованого штрафу до розміру однієї провізної плати, а саме - до 8834,00 грн. Зазначено, що такий розмір штрафу, на думку суду, є справедливим та співмірним вчиненому відповідачем порушенню, оскільки становить 100% від суми плати нарахованої залізницею за перевезення вантажу у вагоні в якому невірно зазначено масу вантажу, а також враховуючи і те, що провізна плата за перевезення в цьому вагоні була розрахована виходячи з більшої ніж фактична маса вантажу у вагоні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи.
При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постановах у справах №910/16925/18, від 21.10.2019 у справі №910/1005/19, №904/1936/19 від 07.04.2020.
Судом першої інстанції зроблено грунтовний висновок, що Статутом залізниць України не передбачено заборони щодо зменшення розміру штрафу за зазначене порушення; встановлення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, з метою забезпечення дотримання принципів господарського судочинства, зокрема, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, Статутом залізниць України, на відміну від Цивільного та Господарського кодексів, які мають вищу юридичну силу, взагалі не врегульовані питання зменшення розміру штрафів.
Разом з цим, правовідносини між сторонами з перевезення вантажів грунтуються на договорі перевезення, правове регулювання відносин за яким здійснюється положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, яким суду надано право зменшення розміру штрафу.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не надано до суду доказів настання або можливості настання негативних наслідків, спричинених невірним зазначенням ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у перевізному документі (накладній) маси нетто, яка фактично становила менше від вказаної, доказів створення цим небезпеки на залізничному транспорті, спричинення збитків залізниці чи іншим учасникам господарських відносин.
Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20 покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 у справі №905/302/20 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2020 (повне рішення складено 22.04.2020) у справі №905/302/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.07.2020року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Склярук