вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" липня 2020 р. Справа№ 910/2954/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю представників: не викликались
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестінвестбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 (спрощене позовне провадження)
у справі № 910/2954/20 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного підприємства "Вестінвестбуд"
до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
про стягнення 177 584 грн 56 коп.
Приватне підприємство "Вестінвестбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення 177 584 грн 56 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач отримав вартість робіт та будівельних матеріалів на підставі договору підряду №17Б-ЗГ9А-КР від 30.11.2017р., який розірваний в судовому порядку. Відтак, правова підстава отримання відповідачем вартості робіт та будівельних матеріалів в розмірі 177 584 грн 56 коп. відпала в установленому порядку у виді розірвання вищевказаного договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у справі № 910/2954/20 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Вестінвестбуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 по справі № 910/2954/20, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на користь Приватного підприємства "Вестінвестбуд" вартість безпідставно набутого майна за договором підряду в розмірі 177 584 грн 56 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестінвестбуд" у справі № 910/2954/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Апеляційна скарга подана з додержанням вимог статтей 256, 258 та 259 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 210200грн (2102 грн. * 100 = 210200грн).
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 177584,56грн. вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Вестінвестбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 по справі № 910/2954/20. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
26.06.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у справі № 910/2954/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги Приватного підприємства "Вестінвестбуд" , з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
30.11.2017 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (відповідач - замовник) та Приватним підприємством "Вестінвестбуд" (позивач - підрядник) укладено договір підряду № 17/Б-ЗГ9А- КР (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є виконання капітального ремонту житлового будинку. Підрядник зобов'язується здійснити роботи: "6021-Капітальний ремонт житлового фонду. Капітальний ремонт місць загального користування за адресою: вул. Зої Гайда, 9-А у Оболонському районі м. Києва, за кодом ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація" (згідно ДСТУ БД. 1.1.-1:2013) в об'ємі, визначеному у кошторисній документації до цього Договору (далі - Роботи) відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2017 № 3 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.11.2017 № 1389 (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013). Балансоутримувачем житлового будинку являється Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва".
Згідно із п. 1.3. договору обсяг та конкретні види робіт по об'єкту визначаються в кошторисі, що затверджується замовником після проведення в установленому порядку і отримання висновків експертизи кошторисної документації.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що замовник має право надати підряднику аванс на строк не більше трьох місяців, але не пізніше 20.12.2017 (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, у розмірі не більше 25 % вартості річного обсягу робіт, що складає 181 233,30 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 30 205,55 грн.
Згідно з п. 4.6. договору, підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, але не пізніше 25.12.2017. По закінченню тримісячного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику.
08.12.2017 КП "Київжитлоспецексплуатація" перерахувало на рахунок ПП "Вестінвестбуд" аванс в розмірі 181 233 грн 30 коп.
Позивачем зазначено, що з метою виконання договору підряду між ПП "Вестінвестбуд" (як генпідрядник) 11.12.2017 та ТОВ "Кірабуд" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 11/12/17/ЗГ9А щодо виконання капітального ремонту місць загального користування за адресою: вул. Зої Гайдай, 9-А в Оболонському районі м. Києва за кодом ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація та 13.12.2017.
ПП "Вестінвестбуд" (генпідрядник) перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Кірабуд" (субпідрядник) аванс на придбання матеріалів на капітальний ремонт місць загального користування за адресою вул. Героїв Дніпра, 9 - в розмірі 181 233 грн 30 коп., що підтверджується наданою випискою за особовим рахунком НОМЕР_1 з 01.12.2017 по 22.01.2018.
22.12.2017 ТОВ "Кірабуд" придбало металопластикові двері вхідні, що підтверджується видатковими накладними № 22 від 22.12.2017.
На виконання умов договору позивачем було вчинено:
- демонтаж всіх дверних коробок, знімання дверних полотен, знімання наличників, за винятком 11-го поверху. На даному поверсі, біля ліфтового входу наявний дверних блок;
- заповнення (монтаж) дверних прорізів готовими металопластиковими конструкціями з дверними блоками площею більше 3 м.кв з металопластику (фірми Steko) у кам'яних стінах (Д-2) по 1 шт. на кожному поверсі.
28.12.2017 позивач звернувся до відповідача із листом № 83 про перенесення строків виконання робіт та укладення відповідної додаткової угоди у зв'язку із супротивом мешканців будинків щодо встановлення нових дверей до Новорічних свят. Вказаним листом також було повідомлено замовника про виконання демонтажних робіт. Вказаний лист залишився без задоволення.
Супровідним листом № 85 від 28.12.2017 по факту придбання металопластикових дверей за авансові кошти, позивач надав відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в із підсумковою відомістю ресурсів за грудень 2017 року на загальну суму 181 233 грн 30 коп.
18.01.2018 відповідачем на вказані листи було надано позивачу відповідь № 062/15/1/22-255, в якій зазначено, що акти виконаних робіт підлягають поверненню, оскільки будівельні роботи станом на 28.12.2017 не були виконані, а також тому, що не були надані позитивні експертні звіти.
04.01.2018 позивач надав відповідачу гарантійний лист № 2, в якому гарантував виконання робіт за договорами підряду за умови наявності фінансування об'єктів.
31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із листом № 06, в якому просив прийняти роботи та підписати акти виконаних робіт (щодо демонтажу старих дверей та монтажу нових дверей), забезпечити явку повноважних представників на об'єкти будівництва для прийняття ремонтно-будівельних робіт.
Проте, відповідач не підписав акти виконаних робіт та не забезпечив явку повноважних представників на об'єкти будівництва.
В січні 2018 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Вестінвестбуд" (далі - відповідач) про стягнення 206 735 грн 66 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 910/1085/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 первісний позов задоволено частково. Розірвано договір підряду №17/Б-3Г9А-КР від 30.11.2017, укладений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Приватним підприємством "Вестінвестбуд". Стягнуто з Приватного підприємства "Вестінвестбуд" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 3 648 грн. 74 коп. основної заборгованості не використаного авансу, 25 827 грн. 67 коп. пені, 408 грн. 69 коп. 3 % річних та 2 210 грн. 28 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду справи № 910/1085/18, з метою з'ясування проміжку часу виконання робіт, дійсних обсягів (об'ємів) та вартості фактично виконаних за договором підряду робіт, фактично використаних будівельних матеріалів, відповідно до договору підряду № 17/Б-3Г9А-Кр від 30.11.2017, суд призначав судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № 9194 від 09.11.2018 судової будівельно - технічної експертизи за господарською справою № 910/1085/18 установлено:
(1) Приватним підприємством "Вестінвестбуд" за договором підряду № 17/Б-ЗГ9А-КР від 30.11.2017, укладеним між КП "Київжитлоспецексплуатація" та ПП "Вестінвестбуд", виконано: демонтаж всіх дверних коробок, знімання дверних полотен, знімання налічників, за винятком 11-го поверху. На даному поверсі, біля ліфтового входу наявний дверний блок; заповнення (монтаж) дверних прорізів готовими металопластиковими конструкціями з дверним блоками площею більше 3 м кв. з металопластику (фірми Steko) у кам'яних стінах (Д-2) по 1 шт. на кожному поверсі (фото таблиці № 1-5), всього 15 шт. При цьому, згідно Підсумкової відомості відповідно до договору, монтажу підлягали "Металопластикові блоки дверні (енергозберігаючі двухкамерні з подвійним склопакетом)". Натомість, проведено монтаж всіх дверних блоків суцільних без склопакетів. Стосовно проміжку часу, коли були використані будівельні роботи, у зв'язку з відсутністю методики визначення часу проведення будівельних та ремонтних робіт, технічно неможливо надати відповідь в частині проміжку часу, у який було виконано дані ремонтно-будівельні роботи;
(2) вартість фактично виконаних робіт, в тому числі вартість фактично використаних будівельних матеріалів при здійсненні капітального ремонту місць загального користування на вул. Зої Гайдай, 9-А у м. Київ, складає 177 584 грн 56 коп.
(3) якість та обсяги будівельних робіт, виконаних Приватним підприємством "Вестінвестбуд" за договором підряду № 17/Б-3Г9А-Кр від 30.11.2017, укладеним між КП "Київжитлоспецексплуатація" та ПП "Вестінвестбуд" не в повній мірі відповідають умовам даного договору.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 910/1085/18 суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню невикористаного авансу складає 3 648 грн 74 коп. (181 233 грн 30 коп. (сплачена сума авансу) - 177 584 грн 56 коп. (фактична вартість виконаних робіт).
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/1085/18 рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/1085/18 в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Вестінвестбуд" 177 584 грн 56 коп. основної заборгованості невикористаного авансу скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Вестінвестбуд" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 177 584 грн 56 коп. основної заборгованості невикористаного авансу.
Позивач вважає, що відповідач набув грошові кошти в сумі 177 584 грн 56 коп. без належної правової підстави, та обґрунтовує свої вимоги наступним.
У спірних правовідносинах рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 по справі № 910/1085/18 розірвано договір підряду № 17/Б-ЗГ9А-КР від 30.11.2017, укладений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Приватним підприємством "Вестінвестбуд".
Вказаним рішенням також було встановлено, що вартість фактично виконаних робіт, в тому числі вартість фактично використаних будівельних матеріалів при здійсненні капітального ремонту місць загального користування на вул. Зої Гайдай, 9-А у м. Київ, складає 177 584 грн 56 коп., в тому числі 151 538 грн 45 коп. вартість будівельних матеріалів. Відповідач отримав вартість робіт та будівельних матеріалів на підставі договору підряду № 17/Б-ЗГ9А-КР від 30.11.2017, який розірваний в судовому порядку. Відтак, правова підстава отримання відповідачем вказаної вартості робіт та будівельних матеріалів відпала в установленому порядку у виді розірвання вищевказаного договору.
А тому на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутих будівельних робіт та матеріалів в розмірі 177 584 грн 56 коп.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Судами першої та апеляційної інстанції у справі № 910/1085/18 встановлено, що позивачем по договору у роботі були допущені істотні недоліки, істотні відступи від умов договору, якість та обсяги, виконаних ПП "Вестінвестбуд" будівельних робіт не в повній мірі відповідають умовам договору, що й стало підставою для розірвання договору за рішенням суду.
Відповідач відмовився прийняти роботи по договору відповідно до п. 6.1.2, 6.1.3 Договору, ч. 2 ст. 852 та ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, акт виконаних робіт між сторонами фактично не підписано, дані обставини встановлені судом у судовому рішенні, яке набрало законної сили при розгляді справи № 910/1085/18 та не підлягають доказуванню згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
Пунктом 4.14 постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/1085/18 встановлено, що "зважаючи на встановлені судами обставини, що роботу не було виконано підрядником належним чином і в погоджений строк, тобто мотиви відмови замовника від підписання були обґрунтованими, висновки суду апеляційної інстанції про те, що акт, підписаний лише підрядником, є підставою для здійснення оплати замовником виконаних робіт, ґрунтуються на неправильному застосуванні норми частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України."
Відповідно до п. 7.1 договору ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва в частині виконаних робіт підрядником до їх прийняття замовником несе підрядник.
Відповідно до ст. 842 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота, має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частиною 2 ст. 852 Цивільного кодексу України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
В п. 4.15 постанови Верховного суду від 04.12.2019 у справі № 910/1085/18 зазначено, що "при цьому, Верховний суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції сам зазначає, що законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи. У справі, що розглядається, обставин безпідставного ухилення замовника від належного прийняття виконаної роботи не були встановлені, а навпаки встановлено порушення підрядником умов договору".
Згідно ч. 1-3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано доказів того, що відповідач заволодів майном позивача або прийняв неякісні роботи по договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна за договором підряду в розмірі 177 584 грн 56 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів згідно ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували доводи відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 ) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland),N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Колегія суддів, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених відповідачем під час розгляду даної справи.
Доводи Приватного підприємства "Вестінвестбуд", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у справі № 910/2954/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Вестінвестбуд" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у справі № 910/2954/20 слід залишити без змін.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство "Вестінвестбуд" .
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестінвестбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у справі № 910/2954/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Вестінвестбуд" .
3. Матеріали справи № 910/2954/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288,289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська