Дата документу 20.07.2020
Справа № 2-5274/04
Провадження № 4-с/334/33/20
20 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Манюхіна О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя Кравченко Л.І.,
14 липня 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя Кравченко Л.І.
Вимоги скарги мотивовані тим, що в червні 2020 року, ОСОБА_1 з метою розпорядження своєю власністю, при спробі відчуження належного йому на праві власності майна, а саме 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , дізнався про наявність арешту, яке накладено на майно. Арешт було накладено 01.02.2006 року постановою державного виконавця Ленінського ВДВС м. Запоріжжя Кравченко Л.І. серії АМ № 650360 з метою виконання виконавчого провадження відкритого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2004 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн.. 16.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 2-5274. З виданого рішення суду ОСОБА_1 стало відомо, що борг стягнуто за заборгованості за природний газ, який надавався в квартиру АДРЕСА_2 , а також судовий збір. Заборгованість була встановлена станом на 01.04.2004 рік. ОСОБА_1 повністю погасив заборгованість, але арешт з майна державним виконавцем не знятий. Відповідно до інформації АТ «Запоріжгаз», яка надана 24.06.2020 року - по виконавчому документу № 2-5274 від 17.11.2004 року станом на 24.06.2020 рік борг відсутній.
02.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту з майна. Заява обґрунтована тим, що заборгованість за виконавчим документом № 2-5274 відсутня. На вказану заяву ОСОБА_1 отримав відповідь, яка датована 13.07.2020 роком про те, що відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Виконавчі провадження, які завершені до 2017 року включно - знищені. Тому, на цей час неможливо зняти арешт, який було накладено державним виконавцем 01.02.2006 року по завершеному виконавчому провадженню відкритому на підставі виконавчого листа № 2-5274 Ленінського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн. Запропоновано звернутися до суду, який ухвалив рішення по справі, для вирішення питання зняття арешту по завершеному виконавчому провадженню.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з"явився, однак його представник, адвокат Фурсенко С.С. подала до суду заяву про розгляд скарги в їх відсутності, вимоги скарги підтримали.
Стягувач, АТ «Запоріжгаз» в судове засідання не з"явився, був повідомлений про розгляд скарги належним чином.
Державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя Кравченко Л.І. у судове засідання не з"явився, був повідомлений про розгляд скарги належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, суд доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. Неявка вказаних осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджаєть її розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Кравченко Л.І. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_1 650360 від 01.02.2006 року накладено арешт на 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_1 з метою виконання виконавчого листа № 2-5274 Ленінського районного суду м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн.,
Як вбачається із відповіді АТ «Запоріжгаз» за вих. № 24.06.2020 року, по виконавчому документу № 2-5274 від 17.11.2004 року станом на 24.06.2020 рік борг відсутній.
Як вбачається з відповіді Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.07.2020 роком - згідно перевірки ЄДРВП та АСВП відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запорпіжгаз» на виконанні не перебуває. Відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Виконавчі провадження, які завершені до 2017 року включно - знищені. Тому, на цей час неможливо зняти арешт, який було накладено державним виконавцем 01.02.2006 року по завершеному виконавчому провадженню відкритому на підставі виконавчого листа № 2-5274 Ленінського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн. Запропоновано звернутися до суду, який ухвалив рішення по справі, для вирішення питання зняття арешту по завершеному виконавчому провадженню.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, приписами частини першої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено мету накладення арешту, а саме: арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту (ч. 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження»). Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Таким чином, у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, в межах якого на майно скаржника накладено арешт (рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя суду № 2-5274 від 17.11.2004), державний виконавець повинен був скасувати арешт на майно, як захід примусового виконання рішення суду у відповідності до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Арешт на майні, яке належить скаржнику ОСОБА_1 за відсутністю незавершених виконавчих проваджень, в яких він виступає боржником, порушує його права, як власника, захист якого передбачено ст. 41 Конституції України, ст..ст. 317, 321 ЦК України. Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше збереження арешту майна, накладеного в межах завершеного виконавчого провадженя, яке на час звернення скаржника до суду вже знищено, як архівне, не відповідає меті застосування арешту, а саме: забезпечення реального виконання рішення.
За таких підстав суд вважає дії державного виконавця щодо не зняття арешту по завершеному виконавчому провадженню, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-5274 від 17.11.2004 незаконними та такими що вчинені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 5.6.6 та 5.6.9. Інструкції про проведення виконавчих дій, та ч.1 ст. 181, ч. 1 ст. 178, ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України.
Таким чином, дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Кравченко Л.І., щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 визнати неправомірними та зобов'язати зняти арешт.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження'від 21 квітня 1999 року, та керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд,
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірним дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Кравченко Л.І., щодо не зняття арешту по завершеному виконавчому провадженню, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-5274 Ленінського районного суду м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн..
Скасувати арешт на 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), який накладений 01.02.2006 року постановою серії НОМЕР_3 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Запоріжжя Кравченко Л.І., з метою виконання виконавчого листа № 2-5274 Ленінського районного суду м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Запоріжгаз» 1313,70 грн., арешт зареєстровано Другою запорізькою державною нотаріальною конторою 03.02.2006 року, реєстраційний номер обтяження 2845307.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.Ю.Козлова