Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/6390/20
2/357/2782/20
21 липня 2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди, -
03 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди.
Одночасно з цим, в прохальній частині позовної заяви, позивач просила суд зменшити суму судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви, до 420,40 грн., оскільки вона є пенсіонером у віці 69 років, має тяжкі серцево-судинні захворювання та безліч супутних хвороб, постійно приймає пігулки та перебуває в лікарні, має посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії. Отримує пенсію в розмірі 1810,00 грн. Спір має не лише майнову складову, а пов'язаний з складними психологічними та душевними обставинами.
Ухвалою судді від 08 липня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди була залишена без руху, оскільки позивачкою не було надано жодного належного доказу про її незадовільний майновий стан та про те, який реальний дохід вона отримує, та запропоновано було надати до суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2102,100 грн. або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону для усунення недоліків позовної заяви.
20 липня 2020 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 за вх. № 27566 про усунення недоліків позовної заяви. До заяви позивачем ОСОБА_1 було додано клопотання про зменшення сплати судового збору та довідку про доходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 2102,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (10510,00 грн.).
Згідно чинного законодавства, сума сплаченого судового збору за подання ОСОБА_1 позову повинна становити 840,80 за кожну вимогу немайнового характеру та 840,80 грн. за вимогу майнового характеру (загальна сума 2522,40 грн.).
Всупереч зазначеному позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши клопотання позивача та додані документи, суддя дійшов висновку, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про зменшення суми судового збору підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, з наданої Білоцерківським об'єднаним управлінням ПФУ в Київській області довідки про доходи № 3009 7101 2007 3011 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію за віком у розмірі 1864,15 грн.
Наведене підтверджує, що 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік становить 1030 грн., що є значно меншим за розмір судового збору, який згідно чинного законодавства вона повинна сплатити за поданий нею до суду позов (2522,40 грн.).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 (в редакції від 25.09.2015), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Саме такого висновку Європейський суд доходить у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року.
З оглядку на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має скрутне фінансове становище, немає змогу сплатити судовий збір у розмірі визначеному законодавством, а тому її клопотання про зменшення розміру сплати судового збору до 420,40 грн. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.133,136, 177, 353 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору, - задовольнити.
Зменшити позивачу ОСОБА_1 розмір судового збору, який необхідно сплатити за подачу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позову до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди, з 2522,40 грн. до 420,40 грн.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. І. Орєхов