Справа № 766/1337/19
н/п 2/766/1981/20
20 липня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Кравченко А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, скасування актів, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2019року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Херсонобленерго»(далі АТ «Херсонобленерго») про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, скасування актів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зазначаючи про те, що працівники відповідача зняли електричний лічильник для повірки і до теперішнього часу не повернули. Між ним та РЕМ не було укладено ні письмового ні усного договору.
Він неодноразово звертався до РЕМ та кожного разу йому обіцяли встановити лічильник, але ніхто не приходив. У нього була заборгованість в сумі 316,61грн., але працівники відповідача незаконно і необґрунтовано вимагали 355,грн., у книзі боржників він написав, що не згоден із цією сумою.
У 2007 році після прокурорської перевірки йому прислали квитанцію на 316,61грн, які він відразу сплатив і повідомив відповідача, що звернеться до суду за вкрадений лічильник, але відповідач проігнорував його вимогу.
В 2008 року він в черговий раз приїхав в м. Херсон, оскільки з 2006 року проживав у матері в м. Чернігів і періодично приїздив доглядати за будинком, сусіди вручили йому поштову кореспонденцію, в якій було заочне рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.03.2008року .
В рішенні суду зазначено, що працівниками ХМЕМ протягом 2006 року в його відсутність проведено 5 рейдів (27.08.2006 року №190633, 25.09.2006 року №191137, 01.11.2006 року №193498, 08.12.2006 року №195338, 23.12.2006 року № 197441) і складено акти про самовільне підключення до електромережі, шляхом накиду проводу на лінію електропередач без приладу обліку з вводом дротів через двері квартиру та нараховано збитки у розмірі 18 603,13грн. (хоча його з 2006-2008 року практично не було в м.Херсоні).
Навіть, якщо б він був, то навіщо йому робити накидку дротів на лінію електропередачі, якщо в квартирі знятий лічильник та знаходяться чотири оголених (підключених під напругою)дроти.
Можливо працівники Рему помилилися, тому що у нього електричний дзвінок на батарейках і два проводи дійсно «йдуть» через двері в будинок.
У зв'язку з тим, що згідно законодавства України приватні особи не мають права встановлювати штрафні санкції йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 200 000,00грн. та вважає мізерною за страждання, які він терпить за всі роки з вини працівників відповідача
Більш ніж 10 років він перебуває без світла та судиться вже 10 років (з 2008 по 2018 рік) особливо йому важко взимку, оскільки іншої можливості обігріву житла, окрім електричної енергії не має, він не може користуватися телевізором, праскою, приймачем, електроприборами, не має можливості готувати їжу, все це привело до нервового зриву, безсоння, погіршення стану здоров'я. У зв'язку з порушенням звичного способу життя, він змушений був у 2006році виїхати до матері у м. Чернігів.
Водночас, він отримав лист від Виконавчої служби Комсомольського району м. Херсона, в якому прописана загроза накладення арешту на майно, внаслідок чого він отримав додатковий стрес, відповідач вимагав 18 603,31 грн., які взяті з повітря, незважаючи на те, що акти були складенні в односторонньому порядку, без його присутності, без представника незалежного експерта та державного службовця, і заочним рішенням суду сума збитків зменшена до 6860,44грн.
Оскільки, він не допускав порушення своїх обов'язків перед відповідачем, то на підставі Закону України «Про електроенергетику» відповідач зобов'язаний відшкодувати п'ятикратний розмір недоотриманої електроенергії в сумі 34 130 грн. (6860,44?5=34302грн.).
Апеляційний суд Херсонської області, Верховний Суд України не взяв до уваги всі перераховані вище факти та переконливі докази його правоти, тобто грубо порушили норми матеріального та процесуального права. Найголовніше те, що він остаточно втратив віру в закон та справедливість.
З огляду на викладене, позивач просив: визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати його безоплатно підключити його квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 до лінії електричної мережі, повернути, поставити та опломбувати його електролічильник, що стояв раніше; визнати акти від 27.08.2006 року №190633, від 25.09.2006 року №191137, від 01.11.2006 року №193498, від 08.12.2006 року №195338, від 23.12.2006 року № 197441 незаконними та скасувати їх; стягнути з відповідача суму п'ятикратного розміру недоотриманої електричної енергії в сумі 34 130,00 грн. та 200 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 234 130грн.; зобов'язати виконавчу службу Комсомольського району м. Херсона одноразово та негайно перерахувати всю суму, згідно з рішенням суду на його рахунок в Укрсимбанку; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 10.07.2019року відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов представник АТ «Херсонобленерго» за дорученням Остапенко Р.М. позов не визнала, зазначивши, що 22.01.2001 року споживача електричної енергії було відключено від електропостачання за заборгованість за спожиту електричну енергію. Відповідно до п. 36 Правил користування електричною енергією для населення(далі ПКЕЕН) відновлення постачання електричної енергію побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення порушень та відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику. Позивач не сплатив кошти відповідно до приписів п. 36 Правил для підключення його помешкання до електропостачання і повинен укласти договір з Херсонською обласною електропостачальною компанією.
Впродовж 2006 року за адресою: АДРЕСА_2 під час рейдових перевірок було виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме, безоблікове користування електричною енергією шляхом накиду дроту на мережі електропередач ХМЕМ поза лічильником про що були складені акти від 27.08.2006 року №190633, від 25.09.2006 року №191137, від 01.11.2006 року №193498, від 08.12.2006 року №195338, від 23.12.2006 року № 197441.
На підставі актів та Методики було зроблено розрахунок, який склав 18 603,13грн.
Відповідно до ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику» та пп. 37,48 ПКЕЕН та п.6 Методики споживач повинен нести відповідальність за завдані збитки.
Згідно зі п.53 ПКЕЕН та п. 6 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не опублікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКПЕ від 04.05.2006 року №562, вартість не облікованої енергії та розмір завданої енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами(цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
06.03.2008 року Комсомольським районним судом м. Херсона було винесено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 суму збитків в розмірі 6860,44 грн.
Рішення суду було оскаржено позивачем до Апеляційного суду Херсонської області та Верховного Суду України і залишено без змін
Окрім того, позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Згідно зі ч.1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах(ч.3 ст.13 ЦК України).
Матеріалами справи встановлено, що чинним заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року ухваленим у справі за позовом ВАТ «Енергопостачальна компанія» «Херсонобленерго» в особі Херсонських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення збитків, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Енергопостачальна компанія» «Херсонобленерго» в особі Херсонських електричних мереж збитки в сумі 6860,44грн.
Як установлено при розгляді справи ОСОБА_1 допустив порушення правил користування електроенергією, які відповідно до п.1 Правил є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форми власності, оскільки він допустив розкрадання електричної енергії, що зафіксовано у складених працівниками ХМЕМ актах, які відповідають вимогам п.53 Правил користування електричною енергією для населення. та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, як не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006року.
Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Оскільки позивач не брав участі у справі за позовом ВАТ«Енергопостачальна компанія» «Херсонобленерго до ОСОБА_1 про стягнення збитків суд вважає, що він вправі подавати докази на спростування актів про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасування актів від 27.08.2006 року №190633, від 25.09.2006 року №191137, від 01.11.2006 року №193498, від 08.12.2006 року №195338, від 23.12.2006 року № 197441 позивач посилався на те, що акти складені в односторонньому порядку без його присутності, а також присутності незалежного експерта та державного службовця.
Відповідно до п. 53 Правил користування електричної енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (далі ПКЕЕН), чинними на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника .
Отже, Правила користування електричної енергією для населення не містять вимог про присутність при складанні актів незалежного експерта чи державного службовця, а відсутність побутового споживача при встановленні факту порушення Правил, не є підставою для відмови у фіксації виявленого порушення.
Правилами користування електричної енергією для населення визначено, що акти про порушення ПКЕЕН вважаються дійсними, якщо підписані трьома представниками енергопостачальника і, в ході розгляду справи про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Енергопостачальна компанія» «Херсонобленерго» збитків, судом підтверджена відповідність актів вимогами п. 53 ПКЕЕН.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування актів не підлягають задоволенню, оскільки ним не спростовано належними та допустимими доказами встановлені заочним рішенням суду обставини про допущення позивачем розкрадання електроенергії, що зафіксовано у складених працівниками ХМЕМ актах, які відповідають приписам п. 53 ПКЕЕН.
Вимоги позивача про відшкодування відповідачем у п'ятикратному розмірі недоотриманої електричної енергії в сумі 6860,44грн., також не підлягають задоволенню, оскільки чинним заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року встановлено, що причиною відключення позивача від електропостачання слугувала наявність заборгованості за надані послуги з електропостачання, що в подальшому спонукало позивача до безоблікованого(самовільного) використання електроенергії.
Відповідно до п.36 ПКЕЕН в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відновлення постачання електричної енергії побутовому споживачу здійснюється протягом трьох робочих днів у містах та п'яти робочих днів у сільській місцевості після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих електропостачальнику (електророзподільному підприємству), крім випадку, коли електроустановку побутового споживача відключено у зв'язку з наявністю заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію.
У разі відключення об'єкта побутового споживача через заборгованість відновлення електропостачання здійснюється за рахунок електропостачальника протягом трьох робочих днів у містах та п'яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості.
У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.
Отже, дії відповідача по відключення електропостачання до квартири позивача проведені у відповідності до Правил користування електричною енергією для населення і правові підстави для визнання дій відповідача незаконними відсутні .
Звертаючись із позовом про безкоштовне відновлення електропостачання позивач посилався на неповернення електролічильника відповідачем після зняття його на перевірку та на відсутність заборгованості по оплаті за отриману електричну енергію, однак не зазначив обставини при яких було знято електролічильник для повірки і не надав доказів на підтвердження відсутності заборгованості.
Як вбачається із долученого позивачем акту на заміну лічильника від 19.11.2000 року лічильник був знятий не для повірки, а для проведення експертизи, доказів на підтвердження наслідків проведеної експертизи позивач не надав і не зазначив дії відповідача за результатами експертизи лічильника та своїх дій щодо повернення та встановлення електролічильника у період з 2001 року.
У відзиві на позов представник відповідача зазначала, що електропостачання до квартири позивача було відключено 22.01.2001 року, а протягом 2006 року під час рейдових перевірок було встановлено безоблікове користування електроенергією. Зазначені обставини підтвердженні заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року про стягнення збитків.
Отже, за встановленими судом обставинами справи підстави для безкоштовного відновлення електропостачання до квартири позивача та повернення електролічильника відсутні, що не позбавляє позивача права на отримання послуг з надання електричної енергії у порядку визначеному ПКЕЕН.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, пов'язуючи відшкодування моральної шкоди з протиправними діями відповідача, позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність дій АТ «Херсонобленерго» щодо відключення його квартири від електропостачання та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправними винними діями відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем правомірність дій відповідача щодо складання актів про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, їх розгляду комісією і нарахуванням збитків, що встановлено чинним заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.03.2008 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 13, 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику»,керуючись ст.ст. 4-7, 9-13,178, 258-259, 263-265, 279, 352 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, скасування актів, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя В.В.Прохоренко