Справа № 211/2219/20
Провадження № 2-з/211/33/20
про забепечення позову
20 липня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гіди О. С.,
за участю секретаря судового засідання Гулько А.С.,
за відсутності: учасників судового процесу,
розглянувши в місті Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, -
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 47301134 від 11.06.2019 року, про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та поновити право власності ОСОБА_1 на вказане домоволодіння.
17.07.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ «Кредитні ініціативи» забезпечити безперешкодний доступ йому та членам його сім'ї до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою постійного проживання; заборони ТОВ «Кредитні ініціативи» створювати або вчиняти будь-які перешкоди у користуванні йому та членам його сім'ї житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ТОВ «Кредитні ініціативи» або будь-яким третім особам здійснювати дії, спрямовані на виселення його та членам його сім'ї з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони доступу співробітників та уповноважених осіб ТОВ «Кредитні ініціативи», в тому числі на підставі довіреності, до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відділу реєстрації місця проживання громадян Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, його територіальним підрозділам, будь-яким іншим органам реєстрації місця проживання громадян у м. Кривому Розі вчиняти дії щодо реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відділу реєстрації місця проживання громадян Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, його територіальним підрозділам, будь-яким іншим органам реєстрації місця проживання громадян у м. Кривому Розі вчиняти дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та членів його сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 ; посилаючись на те, що наразі він та члени його сім'ї незаконно позбавлені права користування та проживання у спірному будинку, за місцезнаходження якого зареєстровані, спірна нерухомість становить єдине постійне зареєстроване їх місце проживання. Заявник посилається також на те, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову не матиме жодного негативного впливу на господарську діяльність ТОВ «Кредитні ініціативи», в тому числі не створить жодних перешкод або труднощів для такої діяльності, а лише забезпечить реальність виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а також можливість реалізації позивачем та його родиною гарантованого Конституцією України права на житло.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Згідно з п. п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1-9 цієї частини.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з'ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом п. 10 цієї ж постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 47301134 від 11.06.2019 року, про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та поновити право власності ОСОБА_1 на вказане домоволодіння.
Ухвалою суду від 17.04.2020 попередню заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 було задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на підставі рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47301134 від 11.06.2019 року, номер запису про право власності: 31950720.
16.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Довгинцівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення. З даної заяви та пояснення вбачається, що 16.07.2020 невідомі особи перешкоджали йому зайти та мешкати у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повідомив також, що у даному будинку зареєстровані він та його неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Суд вважає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантування обов'язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачам в їх правах, а тому, зважаючи на обставини даної справи, на реєстрацію та проживання за даною адресою неповнолітньої дитини, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , але частково, а саме шляхом заборони ТОВ «Кредитні ініціативи» або будь-яким третім особам здійснювати дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членам його сім'ї з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відділу реєстрації місця проживання громадян Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, його територіальним підрозділам, будь-яким іншим органам реєстрації місця проживання громадян у м. Кривому Розі вчиняти дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та членів його сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині - відмовити в задоволенні заяви, так як вимоги позивача є передчасною.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» або будь-яким третім особам здійснювати дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членам його сім'ї з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відділу реєстрації місця проживання громадян Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, його територіальним підрозділам, будь-яким іншим органам реєстрації місця проживання громадян у м. Кривому Розі вчиняти дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та членів його сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: О. С. Гіда