Справа №175/1469/20-ц
Провадження №2/175/364/20
21 липня 2020 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. ознайомившись з матеріалами цивільної справи №175/1469/20-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №17» Дніпровської міської ради відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на працю, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від дискримінації, що розпочався 24.04.2020 року і тягнеться далі, призвів до душевних страждань та суттєвого погіршення творчих здібностей, -
29 квітня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №17» Дніпровської міської ради відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на працю, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від дискримінації, що розпочався 24.04.2020 року і тягнеться далі, призвів до душевних страждань та суттєвого погіршення творчих здібностей. Справу було розподілено на суддю Озерянську Ж.М., що підтверджується протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями.
Встановлено, що ухвалою від 04 травня 2020 року вищевказаний позов було залишено без руху та повідомлено позивачку про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки та сплатити судовий збір.
15 травня 2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 щодо застосування судом конкретних процесуальних правил в процесі відкриття провадження у справі №175/1469/20-ц, в якому позивачка просила суд задовольнити вимоги клопотання та відкрити провадження в справі посилаючись на правило чинного Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (Розділ IV Прикінцеві положення ч. 2 п. 4) по відношенню до тексту ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:» в прямій та виключній формі сформульована воля законодавця в такій словесній конструкції як «ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 року, №14, ст.87, №21, ст.204, №31, ст.393) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією». При цьому недоліки вказані в ухвалі від 04 травня 2020 року не усунула.
Так, ухвалою від 27 травня 2020 року судом продовжено ОСОБА_1 строк усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №17» Дніпровської міської ради відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на працю, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від дискримінації, що розпочався 24.04.2020 року і тягнеться далі, призвів до душевних страждань та суттєвого погіршення творчих здібностей - на строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею ухвали; роз'яснено ОСОБА_1 , що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою щодо застосування судом конкретних процесуальних правил в процесі відкриття провадження в справі, що містять застереження судді про дисциплінарну відповідальність судді за порушення прав людини, в якому позивачка просила суд задовольнити вимоги клопотання та відкрити провадження в справі застерігаючи суддю Озерянську Ж.М. від порушення прав людини, що матиме наслідком подання ОСОБА_1 скарги щодо дисциплінарного проступку судді до Вищої ради правосуддя, а ВРП в свою чергу ніколи не визнає ігнорування суддею універсальних формулювань МПЕСКП та МПГПП правомірними діяннями.
З метою недопущення виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи, враховуючи, що ОСОБА_1 своїми діями вчиняє тиск на суд, суддя приходить до висновку, що не повинна приймати рішення у справі, так щоб у кожного спостерігача не виникали б сумніви в неупередженості судді та суду в цілому, що є певним принципом поведінки судді при ухваленні судового рішення, які передбаченні Бангалорськими принципами поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 та з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони всіх учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи, а також з метою уникнення конфліктності ситуації, заява про відвід судді підлягає задоволенню.
Статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Аналогічний принцип відображено в частині 1 статті 15 Кодексу суддівської етики.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної вище статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010 року, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З урахуванням вказаного, з морально-етичних міркувань та з метою недопущення виникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, для гарантії неупередженого та об'єктивного здійснення правосуддя, з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи, а також з метою уникнення конфліктності ситуації заява про самовідвід підлягає до задоволення.
Враховуючи, що самовідвід заявлено до початку судового розгляду по суті, самовідвід є вмотивованим з обґрунтуванням підстав та з метою попередження можливості скасування рішення з мотивів необ'єктивності та упередженості головуючого, керуючись ст. 39 ЦПК України, ст. 15 Кодексу суддівської етики, статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя -
Задовольнити самовідвід головуючого судді Озерянської Жанни Миколаївни.
Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Озерянська Ж.М.