Справа №162/476/20
Номер провадження 2-а/162/17/2020
16.07.2020 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гладіч Н.І.,
за участю секретаря судових засідань Пилипчук Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вознюка Руслана Івановича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Клубук Олександр Павлович 09 червня 2020 року звернувся з позовом до інспектора СРПП №4 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вознюка Р.І., Головного управління Національної поліції у Волинській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обгрунтовує тим, щo 29 травня 2020 року інспектором СРПП Вознюком Р.І. на позивача ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП. Дана обставина підтверджується постановою серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 цього дня близько 22 години 31 хвилин у смт. Любешів по вул. Вересневій, Волинської області керував мопедом та перевозив пасажира без мотошолома, чим порушив п.2.1 та п.2.3 г) Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Оскільки зазначених правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП, позивач не вчиняв, представник позивача просить суд скасувати винесену відносно Посохова Д.О. постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА№283720 від 29 травня 2020 року.
Ухвалою судді від 16 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та призначене судове засідання.
03 липня 2020 року ухвалою Любешівського районного суду було замінено неналежного відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області - Головним управлінням Національної поліції у Волинській області та надано сторонам строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
У встановлений ухвалою строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачами у визначений ухвалою строк не було подано до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, в тому числі, надану Любешівським ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП, суд вважає встановленим, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП дійсно була винесена інспектром СРПП №4 Вознюком Р.І..
Крім того, в наявній в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року наявне посилання на докази вчинення ОСОБА_1 вказаних в постанові адміністративних правопорушень, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 29 травня 2020 року серії №ДПР18 №386331 та протокол про адміністративне правопорушення від 29 травня 2020 року серії №ДПР18 №386332, у яких, в свою чергу, наявне посилання на доказ у виді постанови серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року. Натомість, у вказаних постанові та протоколах відсутня будь-яка вказівка про наявність відеодиску, який був наданий суду Любешівським віділенням поліції, як доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а тому суд не може вважати вказаний відеодиск належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачі - інспектор СРПП №4 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області капітан поліції Вознюк Р.І. та Головне управління Національної поліції у Волинській області, отримавши ухвалу суду, у встановлений судом строк доказів, правомірності прийнятого рішення не надали.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.293 КУпАП встановлено, що орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інше.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно п.10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті'встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на жоден із доказів, що передбачені ст.251 КУпАП, у винесеній постанові є відсутніми. Натомість інспектором СРПП, в порушення вимог Інструкції №1395 та норм КУпАП, було складено два протоколи серії №ДПР18 №386331 та серії №ДПР18 №386332 від 29 травня 2020 року, які були долучені до постанови про накладення адміністративного стягнння серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року, в якості доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП.
Отже, системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному акті - в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року (остання не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак враховується судом в системному аналізі з іншими актами законодавства).
Зокрема, згідно п.3 розділу ІІ цієї Інструкції якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП.
В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Згідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачами не виконано вимоги ч.2 ст.77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення.
Відповідач, складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відносно позивача діяв в порушення ст.280 КупАП - не з'ясував всі обставини, зазначив відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративних правопорушень та визначив покарання у межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП, при цьому позивачу, як встановлено під час розгляду справи, не було надано доказів вчинення ним адміністративних правопорушень, в постанові серії БАА №283720 відсутнє посилання на докази передбачені ст.251 КУпАП, які б свідчили про вчинення позивачем даних правопорушеннь, що вказує на неправомірність дій відповідачів та обгрунтованість позовних вимог позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, тому постанова у справі про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню за відсутністю в його діях події та складу даних адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-244, 262, 286 КАС України, ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121КпАП України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вознюка Руслана Івановича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову інспектора СРПП №4 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вознюка Руслана Івановича серії БАА №283720 від 29 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Н.І. Гладіч