ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 липня 2020 року м. Київ № 2а-8535/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про самовідвід судді
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова
до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Полтавської філії "Полтавагазвидобування"
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Полтавської філії "Полтавагазвидобування" про стягнення заборгованості у розмірі 1 523 091,13грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2012, адміністративний позов задоволено повністю.
06.09.2012 був виданий виконавчий лист зі строком пред'явлення до виконання - до 12.02.2012, який 10.09.2012 був скерований на адресу УПФУ у Червонозаводському району м. Харкова та 13.09.2012 вручений адресату.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 відмовлено в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.
24.03.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача повторно надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, замінено Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, як сторону в адміністративній справі №2а-8535/10/2670, його правонаступником - Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова. Заяву управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про видачу дубліката виконавчого документа по справі №2а- 8535/10/2670 задоволено. Видано Слобожанському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова дублікат виконавчого листа по справі №2а-8535/10/2670. Поновлено Слобожанському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова строк для пред'явлення виконавчого листа від 06 вересня 2012 року у справі №2а-8535/10/2670 до виконання.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 09.07.2020 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Полтавської філії "Полтавагазвидобування" задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №2а-8535/10/2670 скасовано і направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
У даній справі головуючим суддею Арсірієм Р.О. подано заяву про самовідвід у відповідності до вимог частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України яка долучена до матеріалів справи.
Суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 1, 3 статті 39 КАС, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною першою статті 40 КАС передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі саме висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 КАС є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Приймаючи до уваги викладене та з метою усунення будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом при розгляді даної справи, об'єктивного вирішення справи, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України заяву про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 36, статтями 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву судді Арсірія Руслана Олександровича про самовідвід - задовольнити повністю.
Відвести суддю Арсірія Руслана Олександровича від розгляду адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Полтавської філії "Полтавагазвидобування" про стягнення заборгованості у розмірі 1 523 091,13грн.
Передати справу для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Арсірій