ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 липня 2020 року м. Київ № 640/4044/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення підчас перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії та усіх доплат, надбавок та раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій з боку відповідача щодо порушення гарантованого права позивача на отримання пенсії в розмірі, порядку і на підставах, що діяли на час виходу позивача на пенсію.
У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно частини п'ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивача призначена (обчислена) з 20.12.2001 з розрахунку 90% сум грошового забезпечення.
З 01.01.2018 пенсія позивача перерахована, до сум грошового забезпечення увійшли: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років - 50 %, з урахуванням основного розміру пенсії у 70 % від грошового забезпечення.
Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 підвищення складає 1352,51 грн., з них виплачується:
- з 01.01.2018 - 50 % суми підвищення;
- з 01.01.2019 - 75 % суми підвищення;
- з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення.
В січні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, та з урахуванням 100% сум підвищення до пенсії.
Листом від 28.01.2020 №2600-0213-8/4853 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ №103 розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Зазначено, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 проведено відповідно до ст.ст. 13, 63 Закону на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 „Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили, не приймалося.
Одночасно повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" виплата пенсій, призначених згідно із Законом до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням грошового забезпечення, що визначено станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови КМУ № 704, здійснювалась у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Не погоджуючись із діями відповідача, щодо зменшення відсотка грошового забезпечення основного розміру пенсії та вважаючи поетапність виплати підвищення пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
1. Щодо позовних вимог в частині зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70% від сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції на момент призначення пенсії позивачу), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Крім того, в рішенні від 04.02.2019р. у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суд, дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70% замість 90%.
2. Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії позивачу в неповному розмірі відповідно до Постанови KM України № 103 від 21.02.2018, а саме - 50% суми підвищення пенсії з 1 січня 2018 року і 75% суми підвищення пенсії з 1 січня 2019 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01.01.2018 у таких розмірах:
- з 01.01.2018 - 50 %;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %;
- з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Тобто, вказаним пунктом визначено порядок виплати сум підвищення перерахованої пенсії, згідно якого виплата пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років).
Суд зазначає, що ст. 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).
У свою чергу, за правилами частини першої статті 117 Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
За змістом ст.ст. 49, 52 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VI від 17.03.2011.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до п. 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), п. 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.12.2019 в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Водночас, за змістом ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, на період з 01.01.2018 по 04.03.2019 включно норми постанови КМ України №103 від 21.02.2018 були чинними, не визнавались неконституційними та підлягали виконанню. При цьому, вказані норми не змінювали регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначали порядок виплати перерахованих пенсій.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано у відповідності до ст. 63 Закону України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови КМ України № 103.
Виплата перерахованої пенсії на користь позивача також була проведена з урахуванням Постанови № 103, а саме розмірах: з 01.01.2018 - 50 %, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %.
При цьому, суд зазначає, що оскільки станом до 05.03.2019, окремі положення постанови КМ України № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018, не втратили свою чинність, в 2018 році відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов'язаний був їх застосовувати, а відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019.
Таким чином, виплата позивачу перерахованої суми пенсії у 2018 році у розмірі 50 % та з 01.01.2019 по 04.03.2019 у розмірі 75 % є правомірною.
У свою чергу, виходячи з вищевстановлених обставин, визначене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.
З огляду на вищевикладене та те, що пункти 1, 2 постанови № 103 були чинними до 05.03.2019, а відтак підлягали застосуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, то суд приходить до висновку, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція була викладена у зразковій справі Верховним Судом у рішенні №160/3586/19 від 06.08.2019, постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не перерахунку та невиплати з 05.03.2019 року позивачу 100% підвищення пенсійного забезпечення та задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивачу визначеної станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 90, 241-246, 250, 255, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за період з 01 січня 2018 року: встановити, провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію виходячи з розрахунку - 90% відповідного грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не перерахунку та невиплати з 05.03.2019 року ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу а деяких інших осіб» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та визначеної станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
6. В решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян