ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 липня 2020 року м. Київ № 640/26209/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши заяву від відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишняківська -5Б"
про застосування заходів реагування
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишняківська -5Б" (код ЄДРПОУ- 36825574), в якому просить суд:
-застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишняківська -5Б" (код ЄДРПОУ- 36825574).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 11.01.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки вимоги Припису від 21 жовтня 2019 р. який також складений позивачем, виконуються відповідачем в силу можливостей як фізичних так і матеріальних з огляду складності та правомірності цих вимог. В цьому документі стоїть строк виконання припису в один місяць (21.10 складений Припис 25.11.2019 року, кінець строку на виконання цього припису). Такий строк в один місяць не є реальним для усунення всіх 33-х пунктів недоліків і Головою правління ОСББ «Вишняківська»-5-Б, не узгоджувався. В кінці Припису зазначено, що План заходів по усуненню недоліків-порушень та відповідальних осіб за виконання протипожежних заходів надати до Дарницького РУ ГУ ДСНС України. Оскільки, конкретна дата надання Плану заходів не була обумовлена, а вимоги припису систематично в силу можливості (в тому числі і матеріальних) все таки виконуються, то стверджувати що відповідач не виконує вимог протипожежних заходів є некоректним і неправдивим. Необхідно також взяти до уваги той факт, що відповідачем сплачено штраф в сумі: 142 грн..00 коп. Вважає, що в межах спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) неможливо повно і всебічно з'ясувати всі вищевикладені обставини в адміністративній справі № 640/26209/19 та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.
Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська