"21" липня 2020 р. Справа № 480/3957/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду м. Суми заяву Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про забезпечення позову по справі за позовом Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій незаконними та скасування постанов,-
30.06.2020 року до Сумського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Петропавлівська, 75), в якій просить:
1. Заборонити стягнення коштів з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за постановами Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесеними головним державним виконавцем відділу примусового області у виконавчому провадженні № 62295601 від 09.06.2020 ОСОБА_1 .
2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в виконавчому провадженні № 62295601 від 09.06.2020 щодо відкриття виконавчого провадження, щодо накладення на Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України витрат виконавчого провадження, виконавчих зборів, та скасувати постанови про їх накладення та стягнення у виконавчому провадженні № 62295601.
Ухвалою суду від 02.07.2020 позовна заява залишена без руху як така, що подана з порушенням ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 21.07.2020 р. продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.07.2020 р. представник позивача надав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити стягнення коштів з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за постановами Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесеними головним державним виконавцем відділу примусового області у виконавчому провадженні № 62295601 від 09.06.2020 ОСОБА_1 .
Разом з заявою про забезпечення позову представник позивача надав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яке мотивоване тим, що військова частина є бюджетною установою. 10.07.2020 р. позивачем надіслана до Головного управління Національної гвардії України термінова телеграма про виділення коштів для сплати судового збору. На даний час кошти не надійшли, а тому не має можливості здійснити оплату судового збору до подання до суду заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишає заяву про забезпечення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Варто зазначити, що норми вказаної статті не розповсюджуються на суб'єкта владних повноважень.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 КАС України.
Відповідно до ч.4 зазначеної норми до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отже, подана позивачем заява про забезпечення позову не відповідає за змістом та формою вимогам, визначеним у статті 152 КАС України.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що подана заява про забезпечення позову не відповідає за формою та змістом вимогам, встановленим процесуальним законом, суд вважає необхідним заяву повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 154 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про відстрочення сплати судового збору-відмовити.
Заяву Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про забезпечення позову по справі №480/3957/20 за позовом Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій незаконними та скасування постанов - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Прилипчук