14 липня 2020 р. Справа № 480/2608/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
представника позивача - Савочки А.М.,
представника відповідача - Мельник Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2608/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 08 квітня 2020 року № 34 ДПС-ФС про накладення штрафу в розмірі 47230 (сорок сім тисяч двісті тридцять) гривень.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що нею отримано оскаржувану постанову відповідно до змісту якої відповідачем було накладено на неї штраф за порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, оскільки він вважав, що нею була допущена до роботи без укладення трудового договору продавець - ОСОБА_2 .
Вказані висновки позивач вважає необґрунтованими, оскільки вказана особа є найманим працівником ФОП ОСОБА_3 , який разом з позивачкою здійснює свою підприємницьку діяльність в одному приміщенні.
У зв'язку з викладеним, позивачка просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21.05.2020 судом від відповідача отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що ним від Головного управління ДПС у Сумській області був отриманий акт фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцям законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до висновків та обставин встановлених вказаним актом, відповідачем прийнято оскаржувану постанову, оскільки позивачем було порушено ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме допущено до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору.
Окрім того, відповідач зазначає, що обставини працевлаштування позивачкою ОСОБА_2 без укладення трудового договору, окрім іншого, підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
У зв'язку з викладеним, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.02.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області проведена фактична перевірка з питань дотримання роботодавцям законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ФОП ОСОБА_1 за місцями здійснення її господарської діяльності за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Результат фактичної перевірки оформлено актом від 20.02.2020 №177/18-28-33- 03/3044024845/30.
Відповідно до акту перевірки за адресою провадження діяльності - м. Охтирка, вул. Полтавська, 10/В - порушень не виявлено.
За адресою провадження діяльності - АДРЕСА_2, виявлено порушення законодавства про працю, а саме допуск до роботи без укладення трудового договору найманого працівника - ОСОБА_2 , про що зазначено в акті.
Вказаний акт перевірки був надісланий на адресу позивачки та Управління Держпраці в Сумській області.
16.03.2020 позивачкою було отримано повідомлення Управління Держпраці в Сумській області від 03.03.2020 № 18-28/04/1676/2020 про отримання уповноваженою посадовою особою акту про проведення фактичної перевірки від 20.02.2020 № 177/18-28-33-03/3044024845/30, в якому було зазначено, що про результати розгляду справи позивачку буде повідомлено у строки та в порядку, визначеному Постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 зі змінами, затвердженими Постановою № 823 від 21.08.2019.
08.04.2020 відповідачем за результатами розгляду акту про проведення фактичної перевірки від 20.02.2020 №177/18-28-33-03/3044024845/30, прийнято рішення про накладення на позивачку на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України штрафу в розмірі 47230 грн. 00 коп., за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, що полягало в допущенні до виконання роботи без укладення трудового договору працівника - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз.6 п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок №509) Штрафи накладаються на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п.3 Порядку №509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок ДПС, що позивачем допущено до виконання робіт працівника - ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Однак, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що позивачка з 02.10.2017 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває на загальній системі оподаткування.
Господарську діяльність позивачка здійснює, в тому числі, в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаним приміщенням користується не виключно позивачка, користування здійснюється на підставі договору позички нежитлового приміщення від 01.10.2018, термін дії до 01.10.2020 (а.с.26).
Окрім позивачки у вказаному приміщенні на підставі договору оренди приміщення № 1 від 01.10.2019 здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується копією вищевказаного договору (а.с.28).
Представник позивача зазначає, що у зв'язку з тим, що перевірка була проведена без присутності позивачки та ФОП ОСОБА_3 , перевіряючі особи безпідставно встановили факт, що начебто саме позивачка допустила до фактичного виконання роботи найманого працівника - ОСОБА_2 без укладення з нею трудового договору.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.09.2019 на умовах повного робочого дня є працевлаштованою з укладенням відповідного безстрокового трудового договору у ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується:
трудовим договором від 01.09.2019;
повідомленням про прийняття працівника на роботу від 30.08.2019;
квитанцією ГУ ДПС у Сумській області про електронне повідомлення про прийняття працівника на роботу № 2 від 31.08.2019;
графіками обліку використання робочого часу по ФОП ОСОБА_3 за період вересень 2019 р. - лютий 2020 р.;
табелями обліку використання робочого часу по ФОП ОСОБА_3 за період вересень 2019 р.- лютий 2020 р.;
відомостями на виплату грошей (заробітної плати) за період вересень 2019 - лютий 2020 якими підтверджується факт працевлаштування ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_3 на умовах безстрокового трудового договору.
Вказані обставин вказують на відсутність порушення позивачем ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Окрім того, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що факт трудових відносин між позивачкою та ОСОБА_2 станом на 13.02.2020 був встановлений на підставі відповідних письмових пояснень ОСОБА_2 , у яких вона зазначила, що з вересня 2019 року працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 та отримує заробітну плату на рівні мінімальної.
З метою з'ясування вказаних обставин справи у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так, свідок ОСОБА_2 надала показання та зазначила, що працює з вересня 2019 року продавцем у ФОП ОСОБА_3 на підставі трудового договору. У вказаному магазині в одному приміщені працюють два підприємця, а саме позивачка, яка здійснює реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та ФОП ОСОБА_3 , який реалізує продукти харчування.
Свідок зазначила, що у день проведення перевірки 13.02.2020, перевіряючі особи намагались у неї купить алкогольні напої, однак вона їм відповіла та пояснила, що вказаний товар реалізовує інша особа, яка на той момент була відсутня. Щодо наданих письмових пояснень, свідок зазначила, що у зв'язку з хвилюваннями допустила помилку, а саме зазначила замість ФОП ОСОБА_3 - ФОП ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав показання та зазначив, що він у приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_2, здійснює підприємницьку діяльність щодо реалізації продуктів харчування. Разом з ним у вказаному приміщенні також здійснює підприємницьку діяльність позивачка, що реалізує алкогольні та тютюнові вироби. Щодо ОСОБА_2 зазначив, що вказана особа з вересня 2019 року працює у нього продавцем на підставі трудового договору.
Щодо інших доводів відповідача, а саме щодо неповідомлення позивачем вищевказаних обставин під час прийняття оскаржуваної постанови, суд зазначає, що вказані доводи не впливають на фактичні обставини справи, окрім того, відповідно до листа Управління Держпраці в Сумській області від 03.03.2020 № 18-28/04/1676/2020, вказаний орган не зазначав про можливість позивача надати будь-які пояснення або докази.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем до виконання робіт працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Сумській області № 34 ДПС-ФС від 08 квітня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 47230,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» від 23.04.2020, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (а.с. 68).
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області № 34 ДПС-ФС від 08 квітня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 47230 (сорок сім тисяч двісті тридцять) гривень.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) суму судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складений та підписаний 20 липня 2020 року.
Суддя С.М. Глазько