21 липня 2020 року м. Рівне №460/117/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.Є. Махаринця розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот”
доОфісу великих платників податків Державної податкової служби
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Приватне акціонерне товариство “Рівнеазот” (далі - позивач, ПрАТ “Рівнеазот”) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-258-11 від 04.11.2019р. про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 94 040 999,99грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відносив поточні платежі ПрАТ “Рівнеазот” зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні - грудні 2015 році та у січні - квітні 2016 року в рахунок погашення недоїмки зазначеної у податковій вимозі від 07.12.2015 року, яка була оскаржена в адміністративному та у судовому порядку. У подальшому, поточні платежі ПрАТ “Рівнеазот” зі сплати єдиного внеску контролюючим орган також відносив в рахунок погашення вказане вище недоїмки, натомість виникла нова недоїмка за інший період. Зазначає, що внаслідок таких дій відповідача було сформовано ряд податкових вимог, які на даний час скасовані судами або оскаржуються у судовому порядку. Тобто на момент формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу не відбулося узгодження сум недоїмки зі сплати єдиного внеску визначених у попередніх вимогах внаслідок їх оскарження позивачем, а тому обов'язок зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано ним повністю та належним чином. Крім цього вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу є виконавчим документом, яка сформована відповідачем на всю суму недоїмки станом на 31.10.2019, котра включає і суми недоїмки за попередніми оскаржуваними вимогами, що може призвести до направлення на виконання у виконавчу службу вимог за однією заборгованістю і, як наслідок подвійного її стягнення. Тому, з огляду на викладене вище позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування і направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 31.10.2019, оскільки на дату формування оскаржуваної вимоги борг із сплати єдиного внеску взагалі був відсутній. Просив задовольнити позов повністю.
Відповідач, Офіс великих платників податків Державної податкової служби, позов не визнав, подав письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач згідно інформації, яка містить у облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на кінець календарного місяця 31.10.2019 мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, що стало підставою для формування і надіслання йому вимоги про сплату боргу. Передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Позивач подав відповідь на відзив в якому з посиланням на норми чинного законодавства наводить аргументи, аналогічні викладеним у позові. Також 12.05.2020 позивачем було подано клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28.04.2020 в задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою суду від 17.06.2020 заяву відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 18.06.2020 закрито підготовче засідання в справі, а розгляд справи по суті призначено на 21.07.2020.
Ухвалою суду 17.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.
21.07.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що на усій території України установлено карантин через поширення коронавірусу “covid-19”, а тому просив призначити дату судового засідання на іншу дату.
З приводу поданого клопотання відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, публічно-правовий спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом.
Ефективність такого захисту визначається в кожному випадку індивідуально, з врахуванням характеру спірних правовідносин, предмету спору та конкретних обставин справи.
При цьому, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Розумний строк розгляду справи - це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст.4 КАС України).
У розглядуваній адміністративний справі суд враховує особливість предмету спору та необхідність забезпечення судом правової визначеності у правовідносинах щодо проведення податковим органом перевірки стосовно позивача, шляхом ефективного, в тому числі своєчасного, вирішення судового спору.
Стаття 205 КАС України передбачає наслідки неявки в судове засідання учасника справи, так, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а тому є достатніми для вирішення справи по суті позовних вимог та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
При цьому, суд зазначає, що поверхневі та загальні покликання представника податкового органу на існування карантину (через поширення коронавірусу “covid-19”) не можуть вважатися безумовною і достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також, рекомендація Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020р.) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. У протилежному випадку безальтернативні відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов'язку по здійсненню розгляду справи.
Додатково суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі “Varela Assalino contre le Portugal” (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача (його представника).
У судове засідання призначене на 21.07.2020 представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Частиною 1 статті 205 КАС України передбачено, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство “Рівнеазот” зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.11.1995; види діяльності за КВЕД: виробництво добрив і азотних сполук.
ПрАТ “Рівнеазот” є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015 та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ “Рівнеазот”, що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів частин сьомої, восьмої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року між Публічним акціонерним товариством “Рівнеазот” та Дочірнім підприємством “Хімік” ПАТ “Азот” укладено Договір доручення №05.15 від 29.05.2015 (далі Договір доручення). Відповідно до пункту 1.1 Договору Повірений (ДП “Хімік” ПАТ “Азот”) в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується за рахунок Довірителя (ПАТ “Рівнеазот”) виконувати грошові зобов'язання, деталізований зміст яких визначається у додатках.
На виконання підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору доручення, позивачем видано довіреність №748-юв від 11.06.2015, якою уповноважено ДП “Хімік” ПАТ “Азот” вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ “Рівнеазот”: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії.
На виконання вимог Договору доручення та у відповідності до повноважень згідно з довіреністю, ДП “Хімік” ПАТ “Азот” сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу “нарахована сума ЄВ” в загальному розмірі 20685499,01 грн. ДП “Хімік” ПАТ “Азот” сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ “Рівнеазот” на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності.
Як встановлено судом, перераховані в липні та вересні 2015 року ДП “Хімік” ПАТ “Азот” від імені та за дорученням ПАТ “Рівнеазот” грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем “суми єдиного внеску”. Лише в листопаді 2015 на адресу позивача надійшов лист Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників №25588/10/28-10-20-4-20 від 18.11.2015, в якому зазначалось, що на адресу Центрального офісу надійшов лист Державної фіскальної служби від 12.11.2015 про порушення вимог Закону України №2464-VI, а саме, що у період з липня по вересень 2015 року ДП “Хімік” ПАТ “Азот” здійснило сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499 грн. за ПАТ “Рівнеазот”, а тому кошти сплачені ДП “Хімік” ПАТ “Азот”, перекинуто з інтегрованої картки платника податку (ІКПП) ПАТ “Рівнеазот” на ІКПП “Нез'ясовані платежі”, в результаті чого в ІКПП платника ПАТ “Рівнеазот” виникла недоїмка у розмірі 11870891,55 грн.
Фіскальним органом сформовано першу Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11, та в подальшому були сформовані усі інші податкові вимоги.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 позовні вимоги ПАТ “Рівнеазот” про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11 (перша вимога) залишено без задоволення.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №817/85/16, апеляційну скаргу ПАТ “Рівнеазот” задоволено; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ПАТ “Рівнеазот” задоволено повністю; визнано протиправною вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №Ю-258-11 від 07.12.2015 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. (перша вимога).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу і внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 у справі №817/85/16 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишено без задоволення; постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 без змін.
Постановою Верховного суду від 25.01.2019 у справі №817/85/16 (адміністративне провадження №К/9901/22068/18) у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 відмовлено.
Таким чином, судами установлено протиправність першої сформованої за даним фактом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11.
У подальшому, фіскальний орган формував нові вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за таким же порядковим номером Ю-258-11, які оскаржувалися позивачем у судовому порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі №817/110/16, яка набрала законної сили 22.12.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 12.01.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10365195,00 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №817/299/16, яка набрала законної сили 29.07.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 04.02.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18176403,39 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 у справі №817/902/16, яка набрала законної сили 17.01.2017, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників № Ю-258-11 від 07.05.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 20035875,98 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі №817/2117/16, яка набрала законної сили 16.05.2017, визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо перекидання з інтегрованої картки платника податків ПАТ “Рівнеазот” на інтегровану картку “Нез'ясовані платежі” грошових коштів в сумі 20685499 грн., сплачених з червня по вересень 2015 року, повіреною особою ПАТ “Рівнеазот” - ДП “Хімік” ПАТ “Азот” на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати сплачені ДП “Хімік” ПАТ “Азот” на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015 грошові кошти в сумі 20685499 грн. в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ “Рівнеазот” в інтегрованій картці платника податків ПАТ “Рівнеазот”; визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування поточних платежів ПАТ “Рівнеазот” зі сплати єдиного внеску здійснених у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року в рахунок погашення суми недоїмки визначеної у вимогах №Ю-258-11 від 07.12.2015; від 12.01.2016; від 04.02.2016 та від 07.05.2016; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перерахунок грошових зобов'язань ПАТ “Рівнеазот” зі сплати єдиного внеску з урахуванням суми єдиного внеску сплаченого з червня по вересень 2015 року повіреною особою ПАТ “Рівнеазот” - ДП “Хімік” ПАТ “Азот”.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №817/845/17, яка набрала законної сили 23.10.2018, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 05.05.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 29214245,76 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі №817/1135/17, яке набрала законної сили 08.05.2019, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 17.07.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 10547515,40 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №817/1496/17, яке набрала законної сили 23.08.2019, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 14.09.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 8898695,69 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №817/1671/17, яке набрало законної сили 20.11.2019, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 12.10.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 8376333,62 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №817/1895/17, яке набрала законної сили 27.11.2019, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 14.11.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 8043269,06 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/2265/17, яке набрало законної сили 16.07.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11 від 14.12.2017 на суму єдиного внеску 7681149,51 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/1607/18, яке набрало законної сили 04.12.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2018 №Ю-258-11 на суму 12248796,16 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №1740/2312/18, яке набрало законної сили 30.10.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.07.2018 №Ю-258-11 на суму 9043112,36 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №460/98/19, яке набрало законної сили 25.06.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ю-258-11 на суму 6548996,09 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №460/626/19, яке набрало законної сили 29.10.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2019 №Ю-258-11 на суму 16694823,73 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №460/741/19, яке набрало законної сили 15.08.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 №Ю-258-11 на суму 22275735,79 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №460/1054/19, яке набрало законної сили 05.11.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2019 №Ю-258-11 на суму 28 101 328,32грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №460/1275/19, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ю-258-11 на суму 34 284 716,10грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №460/1640/19, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ю-258-11 на суму 42 200 862,65грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі №460/2099/19, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2019 №Ю-258-11 на суму 59 296 872,21грн.
При цьому, судами встановлено, що всупереч положень п.4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 452 від 09.09.2013, поточні платежі ПАТ “Рівнеазот” зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року Міжрегіональне ГУ ДФС Центральний офіс з ОВП відносило в рахунок погашення недоїмки визначеної у вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015. При цьому, на підставі самостійно поданих товариством звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, відповідачем фіксувалось виникнення нової недоїмки за інший період. Тобто, попри спірність суми недоїмки визначеної у вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015 і незважаючи на те, що вказана вимога була оскаржена у передбачені законом строки і в адміністративному і у судовому порядку, в порушення положень Порядку, орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ “Рівнеазот” платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судом, взагалі відсутня, оскільки зобов'язання зі сплати єдино внеску за червень-вересень 2015 року своєчасно та в повному обсязі виконані ПАТ “Рівнеазот”. Внаслідок того, що поточні платежі ПАТ “Рівнеазот” зараховувались в рахунок погашення недоїмки визначеної у вищевказаних вимогах, виникала нова заборгованість по поточних зобов'язаннях.
Не зважаючи на відповідні судові рішення, по особовому рахунку позивача на момент виникнення спірних правовідносин та на дату звернення до суду з даним позовом продовжувала обліковуватися недоїмка зі сплати єдиного внеску.
18.10.2018 постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у Рівненській області Гаврилюк О.Я. у ЗВП №55154344 про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПрАТ “Рівнеазот”, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. від 30.10.2018 у ВП №57556013 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ПрАТ “Рівнеазот”, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
18.02.2019 між ПрАТ “Рівнеазот” (далі - Довіритель) та ТОВ “Хім-Трейд” (далі - Повірений) укладено Договір доручення №134, згідно з п.1.1.- 1.2. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами і додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчиненні Повіреним на виконання цього Договору та/або прийняття Повіреним виконання грошових зобов'язань від інших осіб на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя.
На виконання вказаного договору позивачем видано Довіреність №3723-ю від 20.02.2019, якою уповноважено ТОВ “Хім-Трейд” вчиняти від імені ПрАТ “Рівнеазот” дії згідно Договору доручення №134 від 18.02.2019, зокрема: сплачувати (перераховувати) єдиний соціальний внесок.
Тобто, внаслідок арешту рахунків позивача, сплата єдиного внеску за вересень 2019 року здійснювалась від імені та за рахунок ПрАТ “Рівнеазот” його Повіреним відповідно до Договору доручення від 18.02.2019 №134 та довіреності від 20.02.2019 №3723-ю - ТОВ “Хім-Трейд”, що підтверджується звітом ПрАТ “Рівнеазот” по єдиному внеску за вересень 2019 року та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
У графі “призначення платежу” у відповідних платіжних дорученнях вказано, що оплата здійснювалась від імені ПрАТ “Рівнеазот”.
При цьому, судом також встановлено, що листом від 13.02.2018 №6807/10/28-10-41-03-10 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звертався до позивача з вимогою про надання завірених копій документів по договорам доручення щодо сплати сум єдиного соціального внеску за період 2016-2017 роки та повідомив про необхідність надання аналогічних завірених копій документів в подальшому.
Так, ПрАТ “Рівнеазот” листом від 29.10.2019р. №2936 позивач повідомив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, що ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” в вересні 2019р. єдиний соціальний внесок сплачував через підприємство ТОВ “Хім-Трейд” згідно договору доручення №134 від 18.02.2019р. та довіреністю №3723-ю від 20.02.2019р. на суму 8 696 418,35 грн.
Листом від 20.11.2019р. №3149 позивач повідомив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, що ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” в жовтні 2019р. єдиний соціальний внесок сплачував через підприємство ТОВ “Хім-Трейд” згідно договору доручення №134 від 18.02.2019р. та довіреністю №3723-ю від 20.02.2019р. на суму 8 437 133,04грн.
Доказів зарахування таких платежів в рахунок сплати єдиного внеску позивача матеріали справи не містять.
04 листопада 2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби виставлено ПрАТ “Рівнеазот” вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11, згідно з якою станом на 31.10.2019 у товариства існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 94 040 999,99 грн.
За результатами адміністративного оскарження Державна податкова служба України прийняла рішення від 18.12.2019р. №13473/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги, у якому зазначено, що за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості скаржника станом на 31.10.2019 становить 94 040 999,99 грн, на підставі чого сформовано оскаржувану вимогу. За таких обставин, вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ю-258-11 залишити без змін, а скаргу ПрАТ “Рівнеазот”, - без задоволення.
Підставою винесення вказаної вимоги став висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, обумовлений знову ж таки тим, що сплата єдиного внеску здійснювалась не ПрАТ “Рівнеазот”, а третьою особою ТОВ “Хім-Трейд”.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Вимоги №Ю-258-11 від 04.11.2019, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.
За приписами статті 1 вказаного Закону України №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 4 цього Закону України №2464-VI установлено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
А в силу вимог абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України №2464-VI, базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною сьомою статті 9 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. А частиною восьмою цієї статті, - що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 закріплено правило, згідно якого, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 цього ж розділу, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Аналогічне положення передбачене і частиною дванадцятою статті 9 Закону України №2464-VI.
Таким чином, ПрАТ “Рівнеазот”, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не міг ухилитися від сплати єдиного внеску не зважаючи на те, що на всі кошти, які містяться на рахунках ПрАТ “Рівнеазот”, накладено арешт. Однак, у зв'язку з такими обставинами, останнє було позбавлене можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів спрямованих на виконання свого обов'язку щодо сплати податку, шляхом укладення 29.05.2015 Договору доручення №05.15 з ДП “Хімік” ПАТ “Азот”, в подальшому шляхом укладення між ПрАТ “Рівнеазот” і ТОВ “Хім-Трейд” договору доручення №134 від 18.02.2019 та оформлення довіреності №3723-ю від 20.02.2019.
При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що перерахування повіреними - ДП “Хімік” ПАТ “Азот” та ТОВ “Хім-Трейд” грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя позивача, суперечить положенням частини дев'ятої статті 25 Закону України №2464-VI.
В розумінні Цивільного кодексу України передача обов'язків щодо сплати є нічим іншим, як переведенням боргу, і здійснюється шляхом заміни боржника у зобов'язанні за правилами статтями 520-521 Цивільного кодексу України, тобто шляхом укладення відповідного правочину, на укладення якого необхідна згода кредитора.
ПрАТ “Рівнеазот” такої угоди з ТОВ “Хім-Трейд” не укладало і жодних доказів зворотного суду не надано.
Також за правилами статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
При цьому, суду також не надано жодного доказу тому, що ПрАТ “Рівнеазот” поклало виконання свого обов'язку по сплаті єдиного внеску на ТОВ “Хім-Трейд”.
Договір доручення №134 від 18.02.2019 не може розглядатися, ні як угода про переведення боргу, ні як покладення ПрАТ “Рівнеазот” на ТОВ “Хім-Трейд” своїх обов'язків по сплаті єдиного внеску, позаяк в такому випадку ТОВ “Хім-Трейд” вчиняло певні юридичні дії не від свого імені, а від імені та за рахунок довірителя, тобто ПрАТ “Рівнеазот”. А тому платником єдиного внеску як було так і залишилося ПрАТ “Рівнеазот”.
Так, відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
За частиною другою цієї статті, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
А згідно зі статтею 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до цього, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки не повіреного, а саме довірителя, а тому повірений жодних цивільних прав та обов'язків за правочинами, які він вчинив на виконання договору доручення, не набуває.
З огляду на це, сплата єдиного внеску повіреним не є передачею платником єдиного внеску своїх зобов'язань по його сплаті третій особі.
Окрім того, відповідно до п.6.1 договору, Довіритель - ПрАТ “Рівнеазот” відшкодовує Повіреному - ТОВ “Хім-Трейд” фактично підтверджені витрати, пов'язані з виконанням доручення згідно рахунків, виставлених Повіреним.
Отже, у даному випадку ТОВ “Хім-Трейд”, перераховуючи соціальний внесок, діяв як повірений від імені позивача, а не як самостійний платник.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.01.2019 у справі №817/85/16, від 06.02.2020 у справі №812/1281/17, від 06.02.2020 у справі №817/110/16.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України №2464-VI, недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 Розділу VІ цієї Інструкції визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
У пункті 4 розділу IV Інструкції зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу.
Оскільки, сума єдиного внеску за період з червня по вересень 2015 року була сплачена повіреним ДП “Хімік” ПАТ “Азот” у повному обсязі, то обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно. Правомірність прийнятих на цих підставах рішень, неодноразово були предметом судових розглядів, за результатами яких, відповідні рішення контролюючого органу визнавалась протиправними та скасовувались судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Варто наголосити, що відповідно до п. 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №452 від 09.09.2013, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили. Аналогічні положення збереженні також і у Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015, що набрав чинності з 23.02.2016.
Враховуючи те, що перша вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 07.12.2015, як і усі наступні вимоги під тим самим порядковим номером були оскаржені у судовому порядку, відповідач безпідставно змінював призначення здійснених ПрАТ “Рівнеазот” платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судовими рішеннями по справах, зокрема, №817/85/16, №817/110/16, №817/299/16, № 817/902/16, №817/2117/16, №817/845/17, №817/1135/17, №817/2265/17, №460/98/19, №460/741/19, №817/1608/18, №817/1496/17, №1740/2312/18, №460/626/19, №460/2835/18, №460/1054/19, №460/1275/19 відсутня.
Судом встановлено, що сума єдиного внеску за вересень 2019 року була сплачена повіреним ТОВ “Хім-Трейд” у повному обсязі, а отже обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно.
Як встановлено судом, на момент формування оскаржуваної вимоги від 04.11.2019 №Ю-258-11, до останньої було включено заборгованість зі сплати єдиного внеску, на підставі яких формувалися попередні вимоги за тим самим номером і які вже були скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили, та вважалися відкликаними. Натомість вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2018, 14.02.2018, 15.05.2018, 13.06.2018, 13.08.2018, 11.10.2018, 02.04.2019, 08.05.2019, 04.06.2019, 03.07.2019, 13.08.2019, 10.09.2019, 07.10.2019 є предметом судового оскарження в адміністративних справах відповідно №817/386/18, №817/1046/18, №1740/2036/18, №1740/2147/18, №460/2546/18, №460/3115/18, №460/1275/19, №460/1640/19, №460/1792/19, №460/2099/19, №460/2590/19, №460/3271/19, №460/3834/19.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.6 розділу VІ Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, зокрема, по справах №817/85/16; №817/110/16; №817/299/16; №817/902/16, №817/2117/16, №817/845/17, №817/1135/17, №817/2265/17, №460/98/19, №460/741/19, №817/1608/18, №817/1496/17, №1740/2312/18, №460/626/19, №460/2835/18, №460/1054/19, №817/1671/17, №817/1895/17, №817/1607/18 підтверджується скасування частини з попередніх вимог про сплату (недоїмки) з єдиного внеску як протиправних та відсутність суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, що була включена до оскаржуваної у даній справі вимоги від 04.11.2019 №Ю-258-11.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування поточних платежів позивача в рахунок оплати суми недоїмки, визначеної за період з червня по вересень 2015 року, та, відповідно, для зарахування подальших поточних платежів в рахунок погашення недоїмки визначеної у наступних вимогах, а тому оскаржувана вимога №Ю-258-11 від 04.11.2019 є такою, що сформована протиправно, а саме за рахунок неправомірних дій відповідача по невірному відображенню в інтегрованій картці платника позивача, нарахованих та сплачених ним платежів зі сплати єдиного внеску.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ю-258-11 в порядку статті 77 КАС України, а тому порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 21020,00 грн., сплачена відповідно до платіжного доручення від 22.01.2020 №72214.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” (33017, місто Рівне-17; код ЄДРПОУ 05607824) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11г; код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати Вимогу Офісу великих платників податків Державної податкової служби № Ю-258-11 від 04.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 94 040 999,99 грн.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” (код ЄДРПОУ 05607824) суму судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Є. Махаринець