про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2020 року м. Рівне№460/5067/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.А. Борискін, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)
про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96), в якому просить:
визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96) по застосуванню до засуджених умовно-дострокового звільнення, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, зміні умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки, оформлене протоколом №15 від 25.06.2020, в частині відмови засудженому ОСОБА_1 в заміни не відбутої частини покарання більш м'яким;
зобов'язати відповідача в місячний термін після набрання судовим рішенням законної сили, повторно розглянути матеріали щодо заміни не відбутої частини покарання засудженому ОСОБА_1 більш м'яким, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Так, у позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 133 КАС України.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті Закону № 3674 передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об'єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом. Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, враховуючи положення частини першої статті 8 Закону № 3674, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.
Проте, до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, який би перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі на час звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу позивача, що підтвердженням матеріального становища особи можуть слугувати довідки про доходи (заробітну плату, пенсію, будь-який інший вид доходу або утримання).
Проте, згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для вирішення питання звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2019 рік.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки у даній позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, тому позивачу належить сплатити судовий збір в розмірі 1681,60 грн (840,80 грн х 2).
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків із зазначенням номера справи, до якої долучити оригінал документа про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін