Справа № 420/6418/20
21 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701) про визнання протиправною постанови №ВП №55193991 від 04.12.2017 року, бездіяльності, стягнення моральної шкоди та грошових коштів,-
До Одеського окружного адміністративного суду 16 липня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701) про визнання протиправною постанови №ВП №55193991 від 04.12.2017 року та інші постанови, відкриті на підставі виконавчого листа від 23.02.2017 року по справі № 815/39/17; стягнення моральної шкоди в розмірі 3600 Євро, що в національній валюті складає 110373,12 грн.; стягнення грошових коштів примусово стягнуті з пенсії позивача в сумі 2316, 18 грн.; стягнення витрат понесені позивачем через звернення до суду в сумі 2510, 47 грн.; витребування виконавчого листа від 23.02.2017 року по справі № 815/39/17; визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача.
Відповідно до приписів ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на таке.
Відповідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві позивач зазначає, що нею вперше подається позов до відповідача - ДВС з такими позовними вимогами.
Як вбачається з даних Автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду Одеського окружного адміністративного суду ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі № 420/3853/20 (суддя Андрухів В.С. ) визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди - залишено без руху.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року по справі № 420/3853/20 позов було повернуто позивачу. Ухвала про повернення позову по справі № 420/3853/20 оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції.
Ознайомившись зі змістом позову по справі № 420/3853/20 в Автоматизованій системи Діловодство спеціалізованого суду Одеського окружного адміністративного суду, суддя доходить висновку, що поданий позов є позовом з тим самими предметом та з тих самих підстав. При цьому жодні недоліки, які були викладені в ухвалі по справі № 420/3853/20 при подачі нового позову позивачем не враховані та не усунуті.
Так, суд звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_1 викладена російською мовою, разом з позовною заявою позивачка подала заяву про розгляд позовної заяви, поданої на російській мові. В обґрунтування заяви позивачка зазначила, що народилася та виросла на Одещині, самостійно належно перевести позов позивачка не має можливості, оскільки не володіє українською мовою та звернутись за допомогою не має можливості.
Згідно з ч.1 ст.15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99 українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч.5 ст.10 Конституції України).
Згідно з ч.1 ст.1, ст.7 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У порушення вищезазначеним нормам законодавства позовна заява ОСОБА_1 викладена не державною мовою, а російською.
Поряд з цим на території м. Одеси, Одеської області російська мова як регіональна мова відповідним рішенням місцевої ради поширена не була.
Отже, відповідно до вказаних вимог закону, позовна заява має бути викладена державною (українською) мовою.
Така позиція суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06.07.16 року у справі №21-1092а16), Верховного Суду викладеному у постанові від 06.02.18 року у справі №826/24325/15 (К/9901/8018/18) та ухвалах від 18.01.18 року у справі №577/4156/17 (К9901/2272/18), від 21.02.18 року у справі №826/1833/16 (К/9901/20397/18).
Враховуючи вищевикладені обставини, позивачу необхідно подати позов у примірниках для суду та відповідача у відповідності до ст.15 КАС України, ч.1 ст.10 Конституції України та ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики" складений українською мовою.
Позивач як й у позові по справі № 420/3853/20 зазначає розмір моральної шкоди в євро, незважаючи на зауваження суду, що розмір шкоди про стягнення якої спросить позивач, має зазначатися виключно в національній валюті України (гривні), а не в євро, як про це просить позивач.
Також неконкретною є позовна вимога про щодо визнання протиправними та скасування постанови ДВС від 04.12.2017 року ВП №55193991 та інших постанов ДВС, оскільки позивач не зазначає, які саме постанови, окрім вище вказаної, вона оскаржує.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивач не додав документу про сплату судового збору.
Позивач просить звільнити її від сплати судового збору, з підстав того, що вона має статус пенсіонерки, розмір пенсії замалий та не вистачає на життя.
Розглянувши вказане клопотання, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривня.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» наведений вичерпаний перелік випадків, коли суд за клопотанням особи може звільнити від сплати судового збору, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивач просить звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що її дохід замалий, тобто за такими підставами. суд може звільнити від сплати судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а тому для визначення підстав звільнення позивача від сплати судового збору, суду слід виходити із кількості заявлених позовних вимог, розміру судового збору.
Однак, враховуючи те, що позивачкою викладені позовні вимоги не конкретно та не чітко, це позбавляє суд визначити розмір судового збору за подання даної позовної заяви та вирішити питання про звільнення позивачки від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Також, суд звертає увагу, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі № 420/3853/20 (суддя Андрухів В.С. ) визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.
Буд-яких нових доказів причин поважності строку звернення до суду позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, викладеної українською мовою з чітким викладенням позовних вимог відповідно до ст. 5 КАС України, документа про сплату судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог або документу на підтвердження звільнення від сплати судового збору; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Білгород-Дністровського міськрайоного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701) про визнання протиправною постанову №ВП №55193991 від 04.12.2017 року, бездіяльності, стягнення моральної шкоди та грошових коштів,- залишити без руху.
2. Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом п'яти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
4. Роз'яснити заявнику, що в іншому випадку заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р. Юхтенко