Справа № 420/4784/20
20 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеській обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеській обласний територіальний центр комплектування та соціальної пдтримки, в якому позивач, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №2498-2410/Н- 03/8-1500/20 від 31 березня 2020 року в частині поновлення права на розрахунок і виплату пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року, на розрахунок виплату пенсії з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01 січня 2018 року перерахунком пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року, з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01 січня 2018 року перерахунком пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії з виплатою суми недоотриманої пенсії за період з 05 березня 2019 року по день фактичного проведення перерахунку та сплачувати ОСОБА_1 , пенсію без обмеження її максимального розміру.
Позов вмотивовано наступним.
ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
До перерахунку пенсії 01.01.2018 року, пенсія позивача розраховувалась виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова набавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премії, надбавка дитини війни.
Внаслідок проведеного у 2018 році перерахунку пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103, пенсія нараховувалась виходячи з грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової набавки за вислугу років, надбавки дитини війни.
З цього виходить, що внаслідок дії положень Постанови №103 з грошового забезпечення, з якого мені повинна розраховуватись пенсія було виключено надбавку за роботу з таємними документами, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, слід чого розмір моєї пенсію безпідставно було зменшено
У березні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо поновлення права на отримання пенсії за вислугу років з урахуванням всіх грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року.
Листом №2498-2410/Н-03/8-1500/20 від 31 березня 2020 року, відповідачем фактично відмовлено у задоволенні заяви.
Зазначені дії відповідача з відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням всіх грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року та з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01 січня 2018 року перерахунком пенсії в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1 і 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 додатку 2 Порядку №45 визнані протиправними та не чинними, відтак, виплату пенсії ОСОБА_1 слід провести з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року та з урахуванням 100% підвищення.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАСУ).
Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі направлено вручено представнику Головного управління ПФУ в Одеській області 15.06.2020 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.
26.06.2020 року за вхід. №ЕП/9665/20 через канцелярію суду від відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області (за підписом С. Ізобіліна) надійшов відзив на адміністративний позов.
Документи подані представником відповідача у строк, встановлений судом.
Відзив обґрунтовано наступним.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
На підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Головному управлінню передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 за нормами, чинними на 01.03.2018.
На виконання постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018№ 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивачу, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Враховуючи, що Головним управлінням на виконання вимог ч. 4 сі. 63 Закону №2262, Постанови №704 та Постанови №103, при перерахунку пенсії враховано всі складові, зазначені в довідці, підстави для визнання дій Головного управління щодо не врахування всіх додаткових видів грошового забезпечення протиправними відсутні.
Зазначена позицій відповідача узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом у рішенні від 13.03.2019 по зразковій справі №240/6263/18, залишеному без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено проводити виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової
З 01.01.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», якою установлено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р., здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Максимальний розмір пенсії на момент перерахунку складає 13730 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01.01.2018 - 1373 грн.).
В подальшому, максимальний підсумок пенсії з надбавками встановлений законодавством з 01.01.2019становить 14970 грн.
Максимальний підсумок пенсії з надбавками встановлений законодавством з 01.01.2020 становить 16380 грн. (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2020 року - 1638 грн.).
Таким чином, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок.
12.06.2020 року ухвалу про відкриття провадження по справі направлено на електронну пошту Одеського обласного територіального центру комплектування: odovk_mou@i.ua.
Ухвалу доставлено на електронну адресу відповідача 12.06.2020 року, що підтверджується повідомленням отриманим на електронну пошту: n.pototska@adm.od.court.gov.ua
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі), ІПН НОМЕР_1 , є пенсіонером Міністерства оборони України
ОСОБА_1 з 10.07.1992 року призначено пенсію за вислугу років (31 рік) у розмірі 75% окладів, відповідно до розрахунку пенсії від 01.09.1992 року.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до перерахунків пенсій (що містяться в пенсійній справі ОСОБА_1 ) від 01.12.2010 (перерахунок з 01.04.2007), 01.12.2010 (перерахунок з 01.01.2007), 25.03.2008 (перерахунок з 01.04.2008), 18.06.2008 (перерахунок з 01.07.2008), 18.09.2008 (перерахунок з 01.10.2008), 01.12.2010 (перерахунок з 01.10.2007), 25.03.2008 (перерахунок з 01.01.2008), 21.04.2015 (перерахунок з 01.04.2011), 21.04.20115 (перерахунок з 01.01.2011), 21.04.2015 (перерахунок з 21.04.2015), 23.06.2012 (перерахунок з 01.07.2012), 24.12.2013 (перерахунок з 01.01.2013), 28.01.2012 (перерахунок з 01.10.2012) до складу грошового забезпечення з якого розраховується пенсія входили: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами, 15% 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10%.
Відповідно до перерахунку пенсії від 25.03.2018 (перерахунок станом на 01.01.2018 року) до складу грошового забезпечення з якого розраховується пенсія включені: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. Підстава перерахунку: Постанова КМУ №704, Постанова №103 від 21.02.2018 року, п.1 перерахунок з 01.01.2018 року).
Згідно постанови КМУ №103 від 21.03.2018 р. підвищення складає 6214,02, з них виплачується:
з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 3107,01 грн.;
з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення 4660,52 грн.;
з 01.01.200 р. щомісячно 100% від підвищення: 6214,02 грн.
Відповідно до перерахунку від 15.01.2018 року (перерахунок з 01.02.2018) до складу грошового забезпечення з якого розраховується пенсія входили: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами, 15% 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10%.
Підстава перерахунку: індексація пенсії.
16.03.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою щодо відновлення права право на отримання пенсії в передбаченому чинним законодавством розмірі шляхом проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2018 року, з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним перерахунком в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії, на обчислення пенсії з врахуванням всіх видів грошового забезпечення та на отримання пенсії за вислугу років в розмірі 83 відсотків від грошового забезпечення, що враховувались при нарахуванні пенсії до 01 січня 2018 року.
31.03.2020 року за №2498-2410/Н-03/8-1500/20 Головним управлінням ПФУ в Одеській області надано відповідь на заяву позивача, що надійшла до Управління 18.03.2020 року, якою повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні.
16.03.2020 року позивач звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою щодо надання Головному управлінню ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із визначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017 року.
07.04.2020 року за №3398 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надано відповідь на заяву позивача, якою повідомлено, що підстави для виготовлення та направлення довідки відсутні.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір в даній справі виник у зв'язку із діями відповідача щодо виплати позивачу перерахованої пенсії без врахування видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року, виплату пенсії без урахування 100% підвищення.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону№ 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивачка отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункт 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 скасовано.
Отже, саме з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду (ч.5 ст. 242 КАС України).
Відтак, суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 року у зразковій справі №160/3586/19, провадження №Пз/9901/12/19:
«Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом №2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності"».
Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача з відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких розраховувалась та сплачувалась пенсія станом на 31 грудня 2017 року та зобов'язання провести відповідний перерахунок пенсії позивача з 05 березня 2019 року, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Положеннями п.1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених КМУ.
Абзацом 1 п.5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
В компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними (справа за №826/3858/18).
Відтак, з 05.03.2019 р. - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Алгоритм дій, який повинні вчинити, Головне управління ПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями п.1, 2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Відповідно до п.3 Порядку №45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абз.2,4 та 5 п.2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014р. за №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (надалі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
При цьому, питання відносно подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте КМУ, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 17 грудня 2019 року в зразковій справі за №160/8324/19, що враховується судом, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
«Разом із цим до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача».
Зазначених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 24.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20).
Суд звертає увагу, що 16.03.2020 року позивач звертався до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою щодо надання Головному управлінню ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із визначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017 року.
Листом від 07.04.2020 року за №3398 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлено про відсутність підстав для направлення довідки.
Слід зазначити, що предметом спору, що виник між сторонами є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року.
Питання ж врахування у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, що враховувались до 31.12.2017 року в рамках розгляду даної справи не досліджується, оскільки саме Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки наділений виключними повноваженнями щодо визначення у відповідних довідках складових грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Окрім того, у постанові по зразковій справі №160/8324/19 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова № 804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов'язок Центру щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку, тому посилання Головного управління ПФУ Одеській області на Постанову № 804 є не обгрунтованим.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17 та від 09.09.2019 року по справі №463/925/17.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 21.11.2019 року по справі №295/2039/17.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).
З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного Управління ПФУ в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеській обласний територіальний центр комплектування про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 року пенсії у розмірі 75% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, без обмеження максимального розміру.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання адміністративного позову:
за квитанцією №ПН39298 від 01.06.2020 року у 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 , електронна пошта: vitalij@gmail.com.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.