Справа № 420/6244/19
13 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
за участю секретаря Пивовар Т.В.,
за участю сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (за ордером);
від відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - Картавцева А.М., (за довіреністю);
від прокуратури Одеської області - Стоянов О.Г., (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та залученої до участі у справі Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 17.10.2019 року та Наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року №01-13/421 ДАБК, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та залученої до участі у справі Прокуратури Одеської області в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить скасувати дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року № 01-07/30; визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року № 01-13/421ДАБК «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року»; зобов'язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради поновити у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відомості про дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року, виданий Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області оскаржуване рішення прийнято в порушення вимог ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким визначено порядок скасування містобудівних вимог та обмежень, а також вимог ч.2 ст.19 Конституції України. Позивач зазначає, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не було враховано, що позивачем здійснюється реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів за адресою: АДРЕСА_1 та отримано відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692, зазначає що оскаржувані рішення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування містобудівних умов та обмежень та Наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року № 01-13/421ДАБК «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112182990692 від 26.10.2018 року» не були прийняті за результатами перевірки позивача чи об'єкта будівництва на предмет порушень містобудівного законодавства, будівельних норм на об'єкті будівництва чи відповідно здійснення позивачем будівництва з порушенням містобудівного законодавства і будівельних норм, а виключно під час проведення позапланової перевірки у департаменті архітектури ті містобудування Одеської міської ради, також зазначає, що в оскаржуваному рішенні Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області жодного обґрунтування щодо необхідності саме скасування містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, а не застосування інших заходів будівельного нагляду, що свідчить про невідповідність спірного рішення критеріям, визначеним ст.2 КАС України, як таке, що прийнято без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За таких обставин, позивач не погоджується з прийнятими суб'єктами владних повноважень рішеннями та наказом, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Представник відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Лисенка Андрія Ігоровича від 17.10.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду від 19.08.2015 року № 698, так як позивачем для видачі містобудівних умов та обмежень не було надано документів, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою та витягу з Державного земельного кадастру.
Представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року був прийнятий Управлінням у відповідності до п.4 ч.6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки 17.10.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області були скасовані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Заступник прокурора Одеської області позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем здійснюється не реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів, а фактично проводиться нове будівництво, зазначає, що позивачем для видачі містобудівних умов та обмежень не було надано документів, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою, витягу з Державного земельного кадастру, витягу з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень та викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, зазначив, що в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки не зазначено цільове використання земельної ділянки та не зазначено цифрові показники гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд, зазначив, що усі викладені в позові доводи позивача є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.
Представником позивача 26.11.2019 року надано суду відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що не визнає наведені у відзиві Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області заперечення з мотивів, які вже раніше в повному обсязі були викладені в уточненому адміністративному позові та додатково наведені у відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 25.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 23.12.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.03.2020 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.07.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні 13.07.2020 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що наказом Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів, замовник ОСОБА_2 (а.с.118-120, том 1).
Надалі, 26.10.2018 року ОСОБА_2 отримала в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 щодо реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.123-124, том 1).
Як встановлено судом з матеріалів справи, Департаментом ДАБІ в Одеській області на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України про проведення позапланової перевірки №922 від 28.08.2019 року, направлення Департаменту ДАБІ в Одеській області на проведення позапланової перевірки №АПП-1110/1 від 11.10.2019 року (а.с.164,165 том 1), проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства с сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час провадження Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами проведеної позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Лисенко Андрієм Ігоровичем 17.10.2019 року складено акт (а.с.166-167 том 1).
Як вбачається з даного акту за результатами перевірки встановлено, що Управлінням архітектури та містобудуванні Одеської міської ради за підписом в.о. начальника управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради - ОСОБА_3 надано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30 на реконструкцію житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 . В наданому пакеті документів, відсутні наступні документи, а саме: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію, передбачений п.1 ч.3 ст.29 Закону; витяг із Державного земельного кадастру, передбачений п.4 ч.3 ст.29 Закону.
У зв'язку з відсутністю вказаних документів, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Лисенко А.І. встановлено порушення п.1 ч.4 ст.29 Закону та зроблено висновок, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва затверджені наказом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30 надані з порушенням вимоги законодавства у сфері діяльності, а саме п.1 ч.3 ст.29, п.4 ч.3 ст.29, п.1 ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 17.10.2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно в.о. директора Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівної діяльності ОСОБА_3 (а.с.197-199, том 1).
Надалі, 17.10.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області прийнято рішення про скасування дії містобудівні умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30 (а.с. 200-201, том 1).
Постановою № 225 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Лисенко Андрієм Ігоровичем 28.10.2019 року, в.о. директора Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівної діяльності ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.961 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 гривень (т.с. 1, а.с. 203-205).
В подальшому, на підставі листа Департаменту ДАБІ в Одеській області від 18.10.2019 року, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 21.10.2019 року прийняло Наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112182990692 від 26.10.2018 року».
Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідачів та вважає, що вони підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 3 ст.29 Закону №3038-VI в редакції, що діяла на момент видачі позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Частиною 4 ст.29 Закону №3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною 4 ст.34 Закону №3038-VI передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Отже, реконструкція об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, дозволяється здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та витягу із Державного земельного кадастру, оскільки останній є похідним від документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
При цьому, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.12.2017 року «Щодо надання містобудівних умов та обмежень на об'єкти будівництва, передбачені частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких містобудівні умови та обмеження щодо реконструкція об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
У відповідності до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно п.п.1 п.3 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (до перейменування Міністерство регіонального розвитку та будівництва України), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №197 від 30.04.2014 року, одними із основних завдань Мінрегіону є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державної політики у сфері технічного регулювання у будівництві.
Відповідно до підпункту 39 п.4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, Мінрегіон інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики у відповідних сферах.
Відтак, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради мало право видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 щодо реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок без зміни геометричних параметрів фундаментів за відсутністю документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Статтею 411 Закону №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності..
Відповідно до ч.4 ст.411 Закону №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 (далі - Порядок №698).
Відповідно до п.2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Згідно п.32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Тобто, за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується.
Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.
Скасування ж рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.
Однак, відповідачем ДАБІ в Одеській області жодним чином не обґрунтовано прийняття крайнього заходу у вигляді скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень, не враховано можливість зупинення їх дії або видачі головним інспектором припису про усунення виявлених під час перевірки порушень, тобто не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 826/14181/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 823/1550/17, від 21 березня 2019 року по справі № 823/1159/17, від 17 травня 2019 року по справі № 806/1576/18.
Викладена у відзиві на позовну заяву позиція представника Департаменту ДАБІ в Одеській області заснована виключно на юридичному позитивізмі та формалізмі, що суперечить засаді розумності правового регулювання та безумовно призводить до незабезпечення справедливого балансу. Будь-яких аргументів на користь необхідності скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень за встановлених головним інспектором відповідача обставин, які ним кваліфіковано як правопорушення, відповідачем не наведено.
Суд вважає необґрунтованими доводи Заступника прокурора Одеської області на позов, викладені у відзиві щодо того, що позивачем насправді здійснюється реконструкція будівлі із зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, що свідчить про намір забудови забудовником земельної ділянки, яка у її користуванні чи у власності не перебувала, адже прокурором зазначені обставини жодним чином не підтверджені належними доказами.
Крім того, судом враховано, що підставою винесення оскаржуваного рішення Департаментом ДАБІ в Одеській області від 17.10.2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, є саме видання позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням п.1 ч.3 ст.29, п.4 ч.3 ст.29, п.1 ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме ненадання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію та витягу із Державного земельного кадастру.
Тобто, позивачем оскаржується рішення Департаментом ДАБІ в Одеській області від 17.10.2019 року, яке в свою чергу прийняте на підставі встановлення факту видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: місто Одеса, вул. Банківська, 119-А, з порушенням вимог законодавства, а саме ненадання відповідних документів, а не у зв'язку із встановленням обставин щодо наявності чи відсутності змін геометричних розмірів фундаментів у плані в намірах забудови.
З урахуванням зазначеного, доводи прокурора щодо наявності обґрунтованих підстав для прийняття Департаментом ДАБІ в Одеській області оскаржуваного рішення у зв'язку із тим, що в самих містобудівних умовах та обмеженнях в п.3 розділу «Загальні дані» не зазначено цільове використання земельної ділянки, чим порушено п.3 ч.5 ст.29 Закону № 3038-VI, а в п.1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначено цифрові показники гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах, чим порушено п.5 ч.5 ст.29 Закону №3038-VI є необґрунтованими, адже підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є саме ненадання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію та витягу із Державного земельного кадастру.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішення від 17.10.2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30 не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, зокрема, прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Судом також враховується, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд зазначає, що на виконання рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисенка А.І. від 17.10.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 13.02.2018 року № 01-07/30, 21.10.2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято Наказ 01-13/421, яким скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року. Підставою скасування дозволу на виконання будівельних робіт є скасування містобудівних умов та обмежень.
Так як судом встановлено протиправність рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисенка А.І. від 17.10.2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд вважає, що прийнятий на його підставі Наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року №01-13/421 ДАБК також підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради поновити у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відомості про дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112182990692 від 26.10.2018 року, виданий Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 92 від 24.06.2011 року (далі - Порядок № 92) передбачено, що підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.
Пунктом 15 Порядку №92 передбачено, що у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.
Таким чином, поновлення у реєстрі відомостей про дозволи на виконання будівельних робіт, Порядком №92 не врегульовано.
Відтак, оскільки судом встановлені підставі для скасування прийнятих відповідачем рішень, суд погоджується, що вірним обранням способу захисту порушеного права позивача, яке відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення позивача в правах, є зобов'язання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради поновити у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відомості про дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692, що був виданий 26.10.2018 року позивачу Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року по справі № 826/10171/17 та від 17.12.2019 року по справі № 813/6618/19.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та залученої до участі у справі Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 17.10.2019 року та Наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року №01-13/421 ДАБК, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 17.10.2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13.02.2018 року №01-07/30.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.10.2019 року №01-13/421 ДАБК «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року».
Зобов'язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради поновити у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відомості про дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182990692 від 26.10.2018 року, виданий Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за рахунок його бюджетних-асигнувань на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 20.07.2020 року.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
Відповідач: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6);
Відповідач: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 37471912, 65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83, каб.302 );
Третя особа: Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02498820, 65082, м.Одеса, вул.Гоголя, 10);
Прокуратура Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, 65026, м. Одеса, вул.Пушкінська, 3)
Суддя П.П. Марин
.