справа № 380/2150/20
про призначення судового засідання
21 липня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Гулкевич І.З.,
розглянув у письмовому провадженні питання про перехід з спрощеного провадження в спрощене з викликом осіб за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправну бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо невиплаті ОСОБА_1 за рішенням суду коштів у розмірі 35 000,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом валют, встановлених НБУ на 12.10.2015 становить 752 367,00 грн, відсотки у розмірі 237 830,52 грн, всього 990 197,52 грн; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сплатити ОСОБА_1 кошти у розмірі 35 000,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом валют, встановлених НБУ на 12.10.2015 становить 752 367,00 грн, відсотки у розмірі 237 830,52 грн, всього 990 197,52 грн у строк, що не перевищуватиме 20 календарних днів з дня проголошення рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10.07.2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст.257 КА С України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Ахеn v. Germany, рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено будь-яких обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
Разом з тим зважаючи на намір сторони відповідача брати участь у судовому засіданні, суд вважає за необхідне здійснити проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257, 262 КАС України, суд, -
постановив :
Призначити справу до судового розгляду по суті 23 вересня 2020 року о 10:30 год. за адресою: м. Львів, вул. Чоловського,2, зал судового засідання № 14.
Викликати в судове засідання представників сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гулкевич І.З.