справа № 380/5158/20
з питань сплати судового збору
20 липня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо порушення строків надання відповіді;
- стягнути на користь ОСОБА_1 5000,00 грн моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку для здійснення казначейського обслуговування.
Ухвалою від 08.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На виконання вимог ухвали від 08.07.2020 про залишення позову без руху, позивач подав до суду клопотання від 13.07.2020 (вх. № 34714) про звільнення від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання зазначає, що позивач не працює та є опікуном бабці. У зв'язку із здійсненням опіки позивач отримує допомогу в розмірі майже 34 грн щомісячно, інших доходів не має. Звертає увагу суду на те, що згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум на працездатну особу становить 1921 грн. Таким чином, позивач перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір.
При постановленні ухвали суддя виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити позивача від сплати судового збору.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зауважує, що при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до клопотання позивачем долучено довідку від 10.07.2020 № 1946, видану Сихівським відділом соціального управління Соцзахисту Львівської міської ради, згідно з якою ОСОБА_1 з червня 2019 року по червень 2020 року отримав компенсаційну виплату працездатній особі, що не працює, не вичиться, і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку в розмірі 439,51 грн.
Проте, така довідка не може слугувати доказом того, що вказана компенсаційна виплата є єдиним доходом позивача за 2019 рік. Таким чином, ОСОБА_1 не подав жодних доказів на підтвердження наведених ним обставин в обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема стосовно розміру його річного доходу за попередній календарний рік (довідки про сукупний річний дохід за 2019 рік від органу Державної податкової служби тощо).
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява №26746/05, п. 108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява №8225/78, п. 57).
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Костецький Н.В.