про відмову в ухваленні додаткового рішення
21 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/617/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМСУ в Луганській області) про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 10 липня 2020 року позов адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
За заявою представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі після ухвалення рішення суду, ухвалою від 10 липня 2020 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 21 липня 2020 року о 15 год. 00 хв. (т. 2 арк. спр. 173).
У позовній заяві та клопотанні про ухвалення додаткового рішення, яке надійшло до суду 13 липня 2020 року, заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (т. 1 арк. спр. 1-6, т. 2 арк. спр. 186).
В обґрунтування клопотання зазначено, що чинне законодавство передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
З метою захисту своїх прав, позивачем укладено угоду про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом від 24 січня 2020 року № 24-01/1 з адвокатом Алексєєвим О.І., за умовами якої адвокат зобов'язався надати правову допомогу у судовій справі, а позивач - сплатити адвокату гонорар.
Від УДМСУ в Луганській області 15 липня 2020 року надійшов відзив на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач заперечує проти ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав (т. 2 арк. спр. 188-191).
Виходячи з інформації, яка відображена в акті надання послуг від 03 березня 2020 року, згідно з договором про надання правової допомоги від 24 січня 2020 року № 24-01/1, вбачається неспівмірність, необґрунтованість і непропорційність наданих адвокатом послуг з предметом спору, у зв'язку з тим, що ця справа є незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, у адвоката вона навіть типова, він представляв інтереси інших іноземних громадян по аналогічним справам № 1240/2666/18, № 1240/2665/18, 360/3764/18, № 360/4669/19, 360/1555/20 тощо, про що він також особисто зазначає у позовній заяві від 06 лютого 2020 року.
Більш того, час, витрачений адвокатом Алексєєвим О.І. на виконання відповідних робіт (надання послуг), є необґрунтованим і непропорційним до предмету спору, оскільки перелік послуг, які визначені в акті, є звичайною, типовою, повсякденною роботою будь-якого адвоката, до того ж, розрахунок адвоката взагалі не містить детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Інформація, яка відображена в акті надання послуг від 03 березня 2020 року згідно з договором про надання правової допомоги від 24 січня 2020 року № 24-01/1, стосовно пошуку судової практики - 500,00 грн, розробки судової стратегії - 1000,00 грн, підготовки позовної заяви та подання її до суду - 5000,00 грн, супровід справи у суді першої інстанції - 2500,00 грн, є неспівмірними, необгрунтованими і непропорційними до предмету спору, оскільки «судова практика, стратегія та аналогічні позовні заяви» вже наявні в адвокатській практиці представника позивача, як він сам стверджує, що неодноразово представляв інтереси іноземців по аналогічним справам.
Таким чином, адвокат Алексеев О.І. зловживає правом на компенсацію витрат на правову допомогу, завищуючи розцінки та обсяг наданої правової допомоги, як мінімум на 7000,00 грн, а можливо, і всі 10000,00 грн.
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (т. 2 арк. спр. 174, 175).
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача, суд виходить з такого.
Рішенням суду від 10 липня 2020 року позов адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано повідомлення УДМСУ в Луганській області від 16 січня 2020 року № 44011100000194 про відмову в прийнятті (розгляді) документів; зобов'язано УДМСУ в Луганській області повторно розглянути пакет документів, поданий ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для обміну посвідки на тимчасове проживання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3153,00 грн (т. 2 арк. спр. 172, 181-185).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, третьої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз застосованих, у цьому додатковому рішенні, судом правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Адвокатом Алексєєвим О.І. на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 24 січня 2020 року № 24-01/1 (далі - Договір), акт від 03 березня 2020 року надання послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 24 січня 2020 року № 24-01/1 (далі - акт), товарний чек від 09 липня 2020 року № 09/07 (т. 2 арк. спр. 177-178).
Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Договору на умовах цього Договору замовник видає адвокату доручення та зобов'язується оплатити його правову допомогу, а адвокат відповідно до умов цього договору надає замовнику правову допомогу з питань, що зазначені в п. 2.1. На підтвердження факту надання адвокатом замовнику правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається відповідний акт.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що адвокат надає замовникові за його дорученням наступну правову допомогу: представництво та захист прав та законних інтересів замовника щодо його перебування як іноземця на території України в органах виконавчої та судової влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності, зокрема: Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, органах Державної міграційної служби України, органах Державної прикордонної служби України, органах прокуратури України, в органах внутрішніх справ, органах Національної поліції України, органах Служби безпеки України, органах Державної реєстраційної служби України, органах Міністерства юстиції України, органах Міністерства соціальної політики, Державній казначейській службі України, Департаменті Державної виконавчої служби Мінюсту, їх територіальних підрозділах тощо, органах державної виконавчої служби та приватних виконавців, а також у судах загальної юрисдикції і адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, у Великій Палаті Верховного Суду при перегляді рішень в адміністративних, кримінальних, цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення, а також у Конституційному суді України, в якості представника та/або захисника, представляти інтереси замовника в Європейському Суді з прав людини.
Згідно з пунктом 4.1 Договору за надання правової допомоги за цим договором, замовник зобов'язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та порядку, які погоджені сторонами у додатках до цього договору.
Пунктом 8.4 Договору визначено, що додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками.
Отже, за умовами договору розмір гонорару та порядок його сплати визначаються у додатках до цього договору. Однак, до матеріалів справи такі додатки представником позивача не надані. При цьому, у наданому до матеріалів справи Договорі не визначено таких суттєвих умов договору, як вид правової допомоги, що надається замовнику, її обсяг, вартість наданих послуг, підстави та порядок оплати тощо.
Крім того, суд зауважує, що акт надання послуг та товарний чек за умовами договору не визначені як додатки до нього.
Як слідує з умов договору, акт є підтвердженням виключно факту надання правової допомоги.
Згідно з актом послуги, передбачені Договором, а саме: ознайомлення з документами щодо справи - 1000,00 грн, пошук судової практики - 500,00 грн, розробка судової стратегії - 1000,00 грн, підготовка позовної заяви та подання її до суду (витрачено 5 годин) - 5000,00 грн, супровід справи у суді першої інстанції - 2500,00 грн, надані в повному обсязі (т. 2 арк. спр. 177).
Суд зазначає, що товарний чек - документ, що виписується продавцем та засвідчує купівлю покупцем товару.
У товарному чеку вказано, що вартість послуг за договором про надання правової допомоги № 24-01/1 (24.01.2020) становить 10000,00 грн (т. 2 арк. спр. 177 зв.).
Проте, цей документ не містить інформації про номер справи, відповідний акт надання послуг, згідно з яким сплачено кошти.
Посилання у товарному чеку на договір від 24 січня 2020 року № 24-01/1, суд не вважає доказом оплати витрат по даній справі, оскільки, як вже вищевказано, цей Договір є загальним та укладався не тільки на представництво інтересів позивача по даній адміністративній справі, а передбачає можливість представництва інтересів позивача й в інших справах у різних судових інституціях, а також державних органах та органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу по даній адміністративній справі в сумі 10000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в прийнятті (розгляді) документів, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова