Іменем України
21 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2334/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, що полягає у не розгляді заяви позивача про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 22.04.2020;
-зобов'язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації розглянути заяву позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.04.2020 та прийняти рішення з урахуванням того, що підстави для відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (відповідно до її заяви від 22.04.2020), передбачені пунктом 8 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», відсутні та видати відповідну довідку (а.с.1-4).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України та фактично внутрішньо переміщеною особою у м. Попасна, Луганської області. В 2015 році в результаті бойових дій було пошкоджено будинок позивача, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме було розбито скло та рами вікон, посічена крівля, зірвані коньки на даху, розмерзлася система опалення. Через те, що у будинку було неможливо жити, позивач була вимушена переїхати та впродовж 2015-2017 років проживала та була зареєстрована як ВПО у Донецькій області, де перебуває на обліку по сьогоднішній день. У грудні 2017 року через відсутність коштів на проживання, а також через те, що власник будинку, де позивач мешкала, продав його, остання повернулася до м. Попасна, де проживає на сьогоднішній день в орендованому житлі, адже її власне житло у м. Попасна не придатне до проживання. 31 січня 2018 року у відповідності до норм постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року №509, позивач вкотре звернулася до відповідача із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у м. Попасна. Рішенням № 76/1 від 13.02.2018 відповідач відмовив у взятті на облік як ВПО через те, що, на його думку, позивач не надала документів, що підтверджують спеціальний статус. З метою оскарження зазначеної відмови позивач звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 позовні вимоги позивача було задоволено, проте постановою Першого апеляційного суду від 05 березня 2019 року рішення суду першої інстанції було скасовано та було прийняте нове рішення - скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформлене протоколом № 76/1 від 13.02.2018. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В подальшому, відповідач повторно розглянув заяву позивача про взяття на облік як ВПО від 31.01.2018 та вдруге відмовив у її задоволенні, ухваливши Рішення № 127 від 18.04.2019. Впродовж року позивач намагалася змусити відповідача взяти до уваги правову позицію суду та видати їй довідку ВПО, однак відповідач відмовив у наданні вказаного статусу ВПО. 22.04.2020 позивач вдруге звернулася до відповідача із заявою про взяття на облік як ВПО та відповідач надав відповідь від 05.05.2020, якою відмовив у розгляді заяви. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви від 22.04.2020, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 10.07.2020 за вхідним реєстраційним номером 27587/2020 надав відзив на позовну заяву від 07.07.2020 №2827/09 (а.с.34-35), в якому заперечував проти задоволення позову.
В обґрунтування зазначив, що у позивача була довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО) від 22.02.2016 № 1436013265, яка видавалася УСЗН Артемівської РДА Донецької області. На теперішній час вказана довідка ОСОБА_1 згідно Єдиної бази про внутрішньо переміщених осіб України з 14.01.2020 скасована на підставі рішення прийнятого з підстав статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Відповідно ОСОБА_1 була позбавлена довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.
Заява ОСОБА_1 від 22.04.2020 про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу було отримано через скриньку для звернень УСЗН та розглянуто. 05.05.2020 за вихідним 17/07/06 рекомендованим листом позивачу була спрямована відповідь.
Відповідач зазначив, що відповідно до статті 2 Постанови КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Відповідач також зазначив, що за попередні періоди УСЗН неодноразово запрошувало ОСОБА_1 особисто з'явитися, щодо отримання довідки ВПО, про що остання письмово повідомлялася та отримувала вказані листи, для оформлення документів і отримання довідки внутрішньо переміщеної особи. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не прийшла, що можна розцінити, як відмову щодо отримання довідки внутрішньо переміщеної особи.
Відповідач вважає, що в діях УСЗН Попаснянської РДА щодо розгляду заяви від 22.04.2020 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відсутні будь-які протиправні дії. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до акту обстеження технічного стану житлового приміщення від 07.02.2018, який складено комісією, у ОСОБА_1 «Будинок придатний до житла...». Форма цього акту затверджена Постановою КМУ № 1044 від 20.12.2017 і дає можливість надавати статус внутрішньо переміщеної особи громадянам, які перемістились в межах однієї адміністративно - територіальної одиниці, при умові надання Акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) затвердженої форми та отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.27-28).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.5-6,7).
Позивач є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням від 12.12.2017 серії ААИ №172214 (а.с.9).
Позивач мав статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.02.2016 № 1436013265, фактичне місце проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_2 (а.с.8).
Відповідачем надано інформацію, в якій зазначено, що довідка ВПО від 22.02.2016 14.01.2020 скасована (а.с.37).
Заявою від 22.04.2020 позивач просила відповідача взяти на облік як внутрішньо переміщену особу та вказала фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , а також зазначила, що обставиною, що спричинило внутрішнє переміщення є розморожена система опалення, стелі вимагають ремонту і зміни (а.с.40).
Також, 22.04.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила призначити щомісячну адресну допомогу особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.41).
Листом від 05.05.2020 №1707/06 відповідач повідомив позивача, що на питання щодо отримання довідки ВПО було надано роз'яснення листом від 14.11.2019 №01-41-1224, в якому наголошено, що Сєдих Н. отримала письмову відмову у видачі довідки ВПО разом з рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 №1240/2418/18, а також роз'яснення міститься у листі від 02.12.2019 №01-41-1286. Також зазначено, що у зв'язку з тим, що на попередні звернення були надані обґрунтовані відповіді, у термін визначений законодавством, а також згідно ст.8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання не розглядаються (а.с.44).
Відповідачем також до суду було надано довідку, в якій, серед іншого, зазначив, що 23 квітня 2020 року, через скриню, до управління соціального захисту населення було надано пакет документів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою на отримання Довідки внутрішньо переміщеної особи та заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів , що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. Відповідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2019 року №509: «Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття па облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), тобто для отримання довідки вимушено переміщеної особи громадянин повинен особисто звернутися до уповноваженого органу. На документи, які були надані через скриню 23 квітня 2020 року, спеціалістом управління соціального захисту населення було надано письмову відповідь за №1707 від 05.05.2020 та надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом (а.с.45-46).
Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За приписами статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
Статтею 14 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Згідно абзаців першого, одинадцятого пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (далі - Порядок № 509) для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
На отримання довідки мають право особи, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), та неповнолітні діти, які отримали паспорт громадянина України, незалежно від наявності (відсутності) реєстрації місця проживання, якщо інформацію про них внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); 4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась 22.04.2020 до відповідача з заявою установленого зразка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, при цьому відповідач розглянув вказану заяву у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 05.05.2020 №1707/06 надав відповідь (а.с.40,44).
При цьому, чинним законодавством чітко передбачено, що при розгляді заяв про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суб'єкт владних повноважень повинен або видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або прийняти рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови.
Розгляд таких заяв у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» вказані нормативно-правові акти не передбачають.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що при розгляді заяви позивача від 22.04.2020 про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу відповідачем порушено порядок її розгляду, чим фактично допущено протиправну бездіяльність та порушено права позивача.
Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву від 22.04.2020 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у відповідності до вимог Закону № 1706-VII та Порядку № 509 та прийняти відповідне рішення.
Доводи відповідача про те, що ним правомірно було розглянуто вказану заяву саме у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки позивач не звернулась з такою заявою особисто, є неприйнятні, виходячи з наступного.
Так, відповідач підтвердив, що 23.04.2020 через скриню до управління соціального захисту позивачем було надано пакет документів разом із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та заявою про призначення щомісячної адресної допомоги.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що Указом Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яким з метою запобігання негативному розвитку епідемічної ситуації та забезпечення додержання статті 49 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України, введено ряд обмежувальних карантинних заходів.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 № 500) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на період з 12.03.2020 по 31.07.2020 введено карантин на всій території України.
Відтак, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, позивач звернулася до відповідача з відповідними документами саме через скриню, однак документи були подані нею особисто, а не через представника.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення з урахуванням того, що підстави для відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (відповідно до її заяви від 22.04.2020), передбачені пунктом 8 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», відсутні та видати відповідну довідку, суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу вимог Закону № 1706-VII та Порядку № 509 чітко передбачено, що при розгляді заяв про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суб'єкт владних повноважень повинен або видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або прийняти рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач має виключну компетенцію в цих питаннях. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
З урахуванням відсутності наразі відповідного рішення відповідача відносно розгляду заяви позивача від 22.04.2020, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення з урахуванням того, що підстави для відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (відповідно до її заяви від 22.04.2020), передбачені пунктом 8 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», відсутні та видати відповідну довідку є передчасними, як наслідок позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов'язавши управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.04.2020 у відповідності до вимог Закону № 1706-VII та Порядку № 509 та прийняти відповідне рішення.
Таким чином, позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 22.06.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі в сумі 840,80 грн (а.с.27-28).
Станом на дату розгляду справи по суті позивачем судовий збір не сплачений, а тому підлягає стягненню даним рішенням суду з позивача до Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, позивачу необхідно відшкодувати 420,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22 квітня 2020 року та не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду зазначеної заяви.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, площа Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 22 квітня 2020 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII і Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 та прийняти відповідне рішення.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, площа Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова