Іменем України
09 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5038/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій, з урахуванням уточнених вимог (арк.спр.126-132), позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо відрахування суми військового збору з нарахованої позивачу при звільненні з військової служби компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати відповідача відшкодувати суму військового збору позивачу, яку утримано з нарахованої компенсації за недоотримання речового майна при звільненні з військової служби, як компенсацію за неотримане речове забезпечення в сумі 256 грн. 15 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- визнати протиправними дії відповідача, щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, індексацію грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року в розмірі 527 грн. 51 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- визнати протиправними дії відповідача, щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року;
- зобов' язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року в розмірі 9722 грн. 72 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05 червня 2019 року по день фактичного розрахунку;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05 червня 2019 року по день фактичного розрахунку включно у сумі 113118 грн 60 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що з 17.05.2017 по 04.06.2019 позивач проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України у званні старший солдат на посаді діловода відділення офіцерів запасу і кадрів Сватівського районного військового комісаріату Луганської області. Сватівський районний військовий комісаріат є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фінансова служба, яка здійснює розрахунки з військовослужбовцями, знаходиться в Луганському обласному військовому комісаріаті.
Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу Сватівського районного військового комісаріату Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 не провів з позивачем усіх розрахунків, зокрема, щодо індексації грошового забезпечення, виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки та грошової компенсації за неотримане речове майно, що є порушенням вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання(арк. спр. 1-2).
Ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче судове засідання, витребувано додаткові докази (арк.спр.100).
03.02.2020 відкладено підготовче засідання до 20.02.2020 (арк.спр.120).
20.02.2020 відкладено підготовче засідання до 25.02.2020 (арк.спр.123).
25.02.2020 відкладено підготовче засідання до 16.03.2020 (арк.спр.134).
Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.03.2020 (арк.спр.143-144).
Ухвалою суду від 31.03.2020 відкладено судове засідання до 14.04.2020 (арк.спр.151-152).
Ухвалою суду від 14.04.2020 відкладено судове засідання до 28.04.2020 (арк.спр.158-159).
Ухвалою суду від 28.04.2020 провадження у справі № 360/5038/19 зупинено до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17 (арк.спр.174-175).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №360/5038/19 - скасовано. Справу №360/5038/19 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (арк.спр.203-205).
Ухвалою суду від 08.07.2020 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 09.07.2020 (арк.спр.221).
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 08.01.2020 за вх. № 569/2020 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 78-81).
Утримання військового збору із суми грошової компенсації за речове майно було здійснено відповідно до вимог Бюджетного Кодексу України. Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до вимог Податкового Кодексу України не є видом доходів, який звільняється від оподаткування військовим збором.
Також відповідач вважає, що на дійсний час у позивача відсутня підстава для нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.06.2019. Зазначив, що грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки, а позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за неотриману додаткову відпустку, оскільки частиною 19 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» припинено надання військовослужбовцям додаткової відпустки.
Щодо не виплаченої позивачу під час звільнення з лав Збройних Сил України грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягає видачі особам рядового і начальницького складу, відповідач вважає, що вона не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак не підпадає під дію статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та статей 116, 117 КЗпП України. Крім того зазначив, що оскільки наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.03.2019 № 60 (по стройовій частині) яким позивача з 05 березня 2019 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, без проведення усіх необхідних розрахунків позивачем не оскаржувався, він фактично погодився на проведення з ним неповного розрахунку при виключенні зі списків особового складу військового комісаріату. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 вжито всіх можливих заходів для своєчасної виплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
16.01.2020 від позивача за вх. № 1878/2020 надійшла відповідь на відзив в якому, зокрема зазначив, що згоду на виключення його зі списків особового складу Сватівського районного військового комісаріату Луганської області не давав та не погоджувався на проведення з ним не повного розрахунку при виключенні зі списків особового складу (арк.спр. 86-94).
Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 17.05.2017 по 04.06.2019 проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України у званні старший солдат на посаді діловода відділення офіцерів запасу і кадрів Сватівського районного військового комісаріату Луганської області, що підтверджується копіє паспорта громадянина України, витягом з наказу від 04.06.2019 № 105 (арк.спр.15-17, 19).
04.10.2018 ОСОБА_1 отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (арк. спр. 18).
04.06.2019 наказом № 105 військового комісара Луганського обласного військового комісаріату старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , діловода відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_7 , звільненого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) № 28-РС у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, вважати, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до Сватівського районного військового комісаріату Луганської області. З 04.06.2019 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Наказано виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна, в розмірі 17076,83 грн, у зв'язку зі звільненням у запас. Виключено з котлового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 з 05.06.2019, у зв'язку із звільненням з військової служби (арк. спр. 19).
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 № 28 від 04.06.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі ст.солдату ОСОБА_1 загальна сума компенсації становить 17076,83 грн (арк.спр. 20).
Відповідно до виписки по надходженням по картковому рахунку від 23.11.2019 позивач 29.10.2019 отримав частину грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна в сумі 16820,68 грн з утриманням військового збору у розмірі 256,15 грн (17076,83 - 256,15 грн (1,5 %)) (арк.спр.22).
Згідно з довідкою Луганського ОВК від 20.08.2019 № ВФЗ-975 розмір грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2019 по 04.06.2019 складає 102055,31 грн (арк. спр. 23).
Згідно з відомостями державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, середньомісячне грошове забезпечення позивача за останні 2 календарних місяці перед звільненням складає 40687,00 грн, кількість фактично відпрацьованих днів - 61 (арк.спр.96).
Згідно грошового атестату, який видано на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2019 № 105 про звільнення позивача, грошове забезпечення складалось з: окладу за військовим званням - 80,00 грн; посадового окладу - 364,00 грн; надбавки за вислугу років (25%) - 111,00 грн; НОПС (65%) - 360,75 грн; премії (130%) - 473,20 грн; винагороди ООС - 866,67 грн (арк.спр.117).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2020 № ВФЗ-74 ОСОБА_1 (арк.спр.118):
- в квітні 2019 року за березень 2019 року нараховано та виплачено такі складові грошового забезпечення: оклад за військове звання - 600 грн; посадовий оклад - 2730,00 грн; надбавка за вислугу років - 832,50 грн; надбавка за особливості - 2705,63 грн; надбавка за секретність - 0,00 грн; премія - 3549,00 грн; індексація доходів громадян - 134,47 грн; винагорода за участь в ООС - 5500,00 грн; грошова допомога на оздоровлення за 2019 рік - 10417,13 грн, разом - 26468,73 грн;
- в травні 2019 року за квітень 2019 року нараховано та виплачено такі складові грошового забезпечення: оклад за військове звання - 600 грн; посадовий оклад - 2730,00 грн; надбавка за вислугу років - 832,50 грн; надбавка за особливості - 2705,63 грн; надбавка за секретність - 0,00 грн; премія - 3549,00 грн; індексація доходів громадян - 134,47 грн; винагорода за участь в ООС - 3666,67 грн; грошова допомога на оздоровлення за 2019 рік - 0,00 грн, разом - 14218,27 грн.
Разом за вказаною довідкою отримане позивачем грошове забезпечення за два місяці перед місяцем звільненням складає - 40687,00 грн.
З довідки Луганського ОВК від 17.04.2020 № ВФЗ - 362 вбачається нараховане грошове забезпечення із зазначенням складових нарахованих до виплати сум ОСОБА_1 за період військової служби, а саме: за листопад, грудень 2017 року; за січень, лютий, грудень 2018 року та за січень, лютий 2019 року (арк.спр.165).
На виконання вимог судового запиту відповідач листом від 27.04.2020 повідомив, що згідно пункту 7 телеграми директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 індексація грошового забезпечення не нараховувалась. З 01.03.2018 у зв'язку зі зміною порядку нарахування грошового забезпечення та зміненням базового місяця нарахування та індексу відновлено та здійснювалось згідно чинного законодавства в залежності від оголошеного урядом індексу інфляції. Нарахування та виплати індексації доходів громадян ОСОБА_1 за листопад 2017 року - 0,00 грн; за грудень 2017 року - 0,00 грн: за січень 2018 року - 0,00 грн; за лютий 2018 року - 0,00 грн; за грудень 2018 року - 71,08 грн; за січень 2019 року - 71,08 грн; за лютий 2019 року - 134,47 грн (арк.спр.178).
Вважаючи, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, щодо відрахування суми військового збору з нарахованої при звільненні з військової служби компенсації вартості за неотримане речове майно, щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 17.05.2017 року по 04.06.2019 рок, щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з жовтня 2018 року - червень 2019 року, щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Щодо вимог, які стосуються утримання військового збору із суми грошової компенсації за недоотримане речове майно, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно абзацу другого статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий статті 9-1 Закону № 2011-XII).
«Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).
Згідно пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку № 178).
Пунктом 3 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 № 1153/2008 поширено дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.
Згідно абзацу другого пункту 242 «Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- в редакції, яка діяла до 25.12.2019: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):…;
- в редакції Закону № 344-IX від 05.12.2019, яка діє з 25.12.2019: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):…;
Згідно пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір:
- платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;
- об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу;
- ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту;
- 1.7 звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що право на одержання спірної виплати виникає у військовослужбовця у зв'язку із звільненням, та грошова компенсація за неотримане речове забезпечення мала бути виплачена при здійсненні остаточного розрахунку із військовослужбовцем.
Суми компенсації неотриманого речового забезпечення не входять до складу грошового забезпечення, відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, є одноразовим компенсаційним платежем.
Відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПК України, у редакції до 25.12.2019, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку такі доходи як сума компенсацій, які отримує платник з бюджетів, при цьому перелік таких сум не є вичерпним.
Таким чином, позивач 04.06.2019 отримав право на виплату суми грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 17076,83 грн.
Станом на 04.06.2019 грошова компенсація за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна в розмірі 17076 грн. 83 коп. Луганським обласним військовим комісаріатом позивачу не була виплачена.
Відповідно до виписки по надходженням по картковому рахунку від 23.11.2019 позивач 29.10.2019 отримав частину грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна в сумі 16820,68 грн з утриманням військового збору у розмірі 256,15 грн (17076,83 - 256,15 грн (1,5 %)) (арк.спр.22).
Тобто відповідачем нараховано та утримано військовий збір з загального розміру грошової компенсації за неотримане речове майно, а саме з суми 17076,83 грн.
При цьому, як зазначено судом вище, суми компенсації неотриманого речового забезпечення не входять до складу грошового забезпечення, та не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що визнає також відповідач у відзиві.
З системного аналізу справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу протиправно утриману суму військового збору з виплаченої позивачу суми грошової компенсації за неотримане речове майно - в розмірі 256 грн. 15 коп.
Щодо вимог, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року в розмірі 527 грн. 51 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст.9 Закону)
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Згідно п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року становить:
за червень 2017 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за липень 2017 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за серпень 2017 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року становить 1,016 < 1,030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за вересень 2017 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року -1,016 * індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 = 1.018 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за жовтень 2017 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року - 1,016 * індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 * індекс інфляції за серпень 2017 року - 0,999 = 1.017 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за листопад 2017 року грошове забезпечення підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року - 1.016 * індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 * індекс інфляції за серпень 2017 року - 0,999 * індекс інфляції за вересень 2017 року - 1,02 = 1.037. Коефіцієнт індексації за листопад 2017 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за листопад 2017 року становить 1684 грн. Індексація грошового забезпечення за листопад 2017 року становить 62 грн. 31 коп. (1684 грн * 3,70%);
за грудень 2017 року грошове забезпечення підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року - 1.016 * індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 * індекс інфляції за серпень 2017 року - 0,999 * індекс інфляції за вересень 2017 року - 1,02 = 1.037; індекс інфляції за жовтень 2017 року - 1,012 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Коефіцієнт індексації за грудень 2017 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за грудень 2017 року становить 1762 грн. Індексація грошового забезпечення за грудень 2017 року становить 65 грн. 19 коп. (1762 грн * 3,70%);
за січень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року - 1.016 * індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 * індекс інфляції за серпень 2017 року - 0,999 * індекс інфляції за вересень 2017 року - 1,02 = 1.037; індекс інфляції за жовтень 2017 року - 1,012 * індекс інфляції за листопад 2017 року -1,009 = 1,021 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Коефіцієнт індексації за січень 2018 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за січень 2018 року становить 1762 грн. Індексація грошового забезпечення за січень 2018 року становить 65 грн. 19 коп. (1762 грн. * 3,70%);
за лютий 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: травень 2017 року. Індекс інфляції за червень 2017 року - 1,016* індекс інфляції за липень 2017 року - 1,002 * індекс інфляції за серпень 2017 року - 0,999 * індекс інфляції за вересень 2017 року - 1,02 = 1,037; індекс інфляції за жовтень 2017 року - 1,012 * індекс інфляції за листопад 2017 року -1,009 * індекс інфляції за грудень 2017 року - 1,01 = 1,031. 1,037 * 1,031 = 1,069. Коефіцієнт індексації за січень 2018 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за лютий 2018 року становить 1762 грн. Індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року становить 121 грн. 58 коп. (1762 грн. * 6,90%);
базовий місяць: березень 2018 року. Грошове забезпечення не підлягає індексації;
за квітень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за травень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за червень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за липень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 = 1.008 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за серпень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 = 1.008 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за вересень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 = 1,001 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за жовтень 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 * індекс інфляції за серпень 2018 року - 1,000 = 1.001 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за листопад 2018 року грошове забезпечення не підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року -1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 * індекс інфляції за серпень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за вересень 2018 року - 1.019 = 1.020 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Сума індексації грошового забезпечення становить 0 грн;
за грудень 2018 року грошове забезпечення підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 * індекс інфляції за серпень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за вересень 2018 року - 1.019 * індекс інфляції за жовтень 2018 року - 1,017 = 1.037. Коефіцієнт індексації за грудень 2018 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за грудень 2018 року становить 1921 грн. Індексація грошового забезпечення за грудень 2018 року становить 71 грн. 08 коп. (1921 грн * 3,70%);
за січень 2019 року грошове забезпечення підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року -1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 * індекс інфляції за серпень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за вересень 2018 року - 1.019 * індекс інфляції за жовтень 2018 року - 1,017 = 1.037; індекс інфляції за листопад 2018 року - 1.014 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Коефіцієнт індексації за січень 2019 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за січень 2019 року становить 1921 грн. Індексація грошового забезпечення за січень 2019 року становить 71 грн. 08 коп. (1921 грн * 3,70%);
за лютий 2019 року грошове забезпечення підлягає індексації. Базовий місяць: березень 2018 року. Індекс інфляції за квітень 2018 року - 1.008 * індекс інфляції за травень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за червень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за липень 2018 року - 0,993 * індекс інфляції за серпень 2018 року - 1,000 * індекс інфляції за вересень 2018 року - 1.019 * індекс інфляції за жовтень 2018 р о к у - 1,017 = 1.037; індекс інфляції за листопад 2018 року - 1.014 * індекс інфляції за грудень 2018 року - 1,008 = 1.022 < 1.030 (не перевищив поріг індексації - не застосовується). Коефіцієнт індексації за лютий 2019 року становить 3,70. Прожитковий мінімум за лютий 2019 року становить 1921 грн. Індексація грошового забезпечення за лютий 2019 року становить 71 грн. 08 коп. (1921 грн * 3,70%).
За період березень 2019 - червень 2019 року індексація грошового забезпечення, відповідно до довідки відповідача від 03 лютого 2020 року №ВФЗ-74 виплачувалася (а.с.118).
Також судом встановлено, що відповідно до довідки відповідача від 27.04.2020 № ЮК/165 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачу за період грудень 2018 року у розмірі 71,08 грн; січень 2019 року - 71,08 грн та лютий 2019 року - 134,47 грн (а.с.178).
Таким чином невиплачена сума індексації грошового забезпечення становить 314 грн. 27 коп., в тому числі:
- за листопад 2017 року - 62 грн. 31 коп.;
- за грудень 2017 року - 65 грн. 19 коп.;
- за січень 2018 року - 65 грн. 19 коп.;
- за лютий 2018 року - 121 грн. 58 коп.
Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Крім того, що стосується посилань представника відповідача на те, що коштів на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не було призначено, суд враховує, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Варто також додати, що в своїй діяльності Луганський обласний військовий комісаріат має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача на розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а роз'яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами.
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17.11.2017 по 04.06.2019, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 17.11.2017 по 04.06.2019.
Щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з наведеної вище грошової індексації, суд зазначає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки захисту підлягає виключно порушене право. На момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на отримання грошової індексації, при цьому, з урахуванням не проведення її виплати, відсутній факт утримання з неї відповідних податків, що виключає можливість прийняття судом рішення щодо правовідносин, які можуть мати місце в майбутньому.
Щодо вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року в розмірі 9722 грн. 72 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2018 року є учасником бойових дій, про що йому видано посвідчення від 04.10.2018 серії НОМЕР_2 , та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до ст.4 Закону України від 05.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504/96) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст.6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Згідно ст.16-2 Закону №504/96 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Статтею 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Учасникам бойових дій (ст.5 та ст.6) надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст.12 Закону №3551).
Згідно п.8 ст.10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абз.3 п.14 ст.10-1 Закону).
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів (п.17 ст.10-1 Закону).
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець (п.18 ст.10-1 Закону).
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється (п.19 ст.10-1 Закону).
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів (п.21 ст.10-1 Закону).
Статтею 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що у порівнянні із іншими особами, які набули статус учасника бойових дій і не проходили військову службу, позивач мав таке ж право на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки.
Системний аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов.
Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Тобто, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли в особливий період.
Так, в особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.
Відповідно до ч.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, як було вже зазначено, відповідно до ч.14 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Тому, суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019 рік.
Суд вважає, що припинення надання відпустки на час особливого періоду не означає позбавлення права на відпустку, яке може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
При ухваленні рішення у даній справі, судом, відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 16.05.2019, за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18 (№Пз/9901/4/19) за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Законом не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження військової служби.
Припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Однак обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.16-2 Закону України «Про відпустки».
Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, в тому числі на минулі роки, здійснюється відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.
Враховуючи наведене суд вважає, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, з 2018 року по 2019 рік.
Не здійснивши нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2019 рік за 28 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а не вчинив протиправні дії.
За встановлених судом обставин, обираючи ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується вимогами пункту 10 ч.2 ст.245 КАС України, що передбачає право суду у разі задоволення позову прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та ефективним, суд вважає за необхідне: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2018 по 2019 роки за 28 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 04.06.2019, а також зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 по 2019 роки за 28 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 04.06.2019.
Щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з наведеної вище грошової компенсації, суд зазначає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки захисту підлягає виключно порушене право. На момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на отримання грошової компенсації, при цьому, з урахуванням не проведення її виплати, відсутній факт утримання з неї відповідних податків, що виключає можливість прийняття судом рішення щодо правовідносин, які можуть мати місце в майбутньому.
Щодо вимог, які стосуються нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05 червня 2019 року по день фактичного розрахунку включно у сумі 113118 грн 60 коп. без утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За встановлених вище судом обставин, суд дійшов висновку, що на день звільнення позивача зі служби відповідач дійсно здійснив не в повному обсязі виплату належних позивачеві сум, щодо розміру та підстав виплати яких судом розглядався спір між сторонами при вирішенні цієї справи, в результаті розгляду якого суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Отже, керуючись вимогами частини 2 статті 117 КЗпП України суд вважає за необхідне самостійно визначити розмір відшкодування за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні, а саме: в сумі - 10000 гривень.
Розмір такої компенсації є достатнім, з урахуванням розміру невиплачених сум, а також підстав несвоєчасності їх виплати, що встановлені під час розгляду цієї справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з зазначених вище підстав.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.
З огляду на викладене, на підставі статей 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код: 07668758, місцезнаходження: 93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 38) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відрахування суми військового збору в сумі 256 грн. 15 коп з нарахованої ОСОБА_1 при звільненні з військової служби компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відшкодувати суму військового збору ОСОБА_1 , яку утримано з нарахованої компенсації за неотримане речове майно при звільненні з військової служби, як компенсацію за неотримане речове забезпечення в сумі 256 грн. 15 коп. (двісті п'ятдесят шість гривень 15 коп.).
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року у розмірі 314,27 грн.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 травня 2017 року по 04 червня 2019 року в розмірі 314 грн. 27 коп. (триста чотирнадцять гривень 27 коп.).
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 04.06.2019.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 04.06.2019.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 липня 2020 року.
Суддя В.С. Шембелян