про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2715/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ - 40108709)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
простягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 2260,79 грн.,-
Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 2260,79 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними)
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом становлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" позивач звернувся до суду 16.07.2020 року.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В даному випадку строки звернення до суду із даним адміністративним позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов'язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16.
Підстави, що дають право звернення з даним позовом до суду виникли у день ознайомлення відповідачем з наказом №152 о/с від 24.04.2020 року.
Позивачем не надано до суду доказів ознайомлення відповідача із наказом №152 о/с від 24.04.2020 року, а тому у суду відсутня можливість встановити межі строку звернення до суду із даним позовом.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази ознайомлення відповідача із наказом №152 о/с від 24.04.2020 року (із зазначенням відповідної дати), а у разі необхідності письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З огляду на приписи ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При цьому відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2102 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 21020,00 гривень;
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10510,00 гривень.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн.;
- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 гривень.
З огляду на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.
При зверненні до суду позивачем взагалі не надано доказів сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 2102,00 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.kr.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
На сайті суду містяться платіжні реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УК у м.Кроп./м.Кропивницький/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA398999980313191206084011002;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн., докази ознайомлення відповідача із наказом №152 о/с від 24.04.2020 року (із зазначенням відповідної дати) та у разі необхідності письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 2260,79 грн. залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук