про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2020 року Справа № 340/2707/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 )
про відшкодування збитків нанесених державі,
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 звбитки, завдані державі в сумі 3479,76 грн.
Принагідно позивач просить суд поновити військовій частині НОМЕР_1 строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Також позивач просить суд сплату судового збору покласти на відповідача по справі.
Перевіряючи відповідність даної позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160,161,172 цього Кодексу, суддя вважає вказати наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму шкоди, завданої внаслідок неповного використання (зносу) отриманого речового майна під час несення військової служби.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №253 від 13 серпня 2018 року молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, довідка про вартість речового майна, за неповне використання якого утримуються кошти при звільненні №90, також датована 13 серпня 2018 року.
Отже, у відповідності до частини першої статті 120 КАС України перебіг шестимісячного строку для звернення позивача до суду розпочався 14 серпня 2018 року.
Звернувшись до суду 16 липня 2020 року, позивач пропустив строк звернення до суду.
Позивач такого пропуску не спростовує та просить поновити йому строк звернення до суду з огляду на наявність поважних підстав - розташування його у зоні проведення ООС. Однак, зважаючи на майже дворічний пропуск позивачем строку звернення до суду, суд не вважає сам лише факт розташування суб'єкта владних повноважень у зоні проведення ООС поважною у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України підставою, яка обумовлює поновлення строку звернення до адміністративного суду.
За змістом частини першої статті 123 КАС України, подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, які визнані судом неповажними, має своїм наслідком залишення позову без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини 3 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява містить тільки вимогу про покладення сплати судового збору на відповідача по справі, як не містить належного обґрунтування та не підкріплена жодним належним доказом.
Так, суд зауважує, що нормами адміністративного судочинства врегульовано тільки питання зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат, за відповідним обґрунтованим клопотанням.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, вимога позивача про покладення витрат зі сплати судового збору при поданні адміністративного позову на відповідача не відповідає вищевказаним приписам Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України “Про судовий збір”.
Також позивач не є суб'єктом, який підлягає звільненню від сплати судового збору у порядку статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-IX установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.
Зважаючи на те, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, 1,5% якої складає 52,19 грн. (3479,76 грн. х 1,5%), тобто менше законодавчо встановленого мінімального розміру судового збору для адміністративного позову майнового характеру, поданого суб'єктом владних повноважень, у даному випадку належить сплатити судовий у розмірі 2102,00 грн.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
Наразі позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 122, 160, 161, 171, 172, 169, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків залишити без руху.
Позивачу - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначення поважних підстав пропуску такого строку та доказами на підтвердження таких обставин;
- доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
Копію цієї ухвали надіслати (вручити) особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук