20 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2738/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач: Суботцівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області (27444, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Суботці, вул. Центральна, 24, код ЄДРПОУ 04365106)
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення п'ятдесятої сесії Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " №1002 від 11.02.2020 року;
- зобов'язати Суботцівську сільську раду Знам'янського району Кіровоградської області прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га, що розташована на території АДРЕСА_2 між земельними ділянками за кадастровими номерами 3522286300:51:000:0491 та 3522286300:51:000:0529, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення цього позову, в якому просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення заборони на вчинення Суботцівською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області здійснювати дії, приймати рішення, в тому числі індивідуальні дії, спрямовані на відчуження із комунальної власності земельної ділянки, розташованої на території села Суботці АДРЕСА_3 Шевченка між земельними ділянками за кадастровими номерами 3522286300:51:000:0491 та 3522286300:51:000:0529. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач допустив порушення закону щодо розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Так, відповідачем порушено його право на звернення, гарантоване статтями 1, 7 Закону України "Про звернення громадян", та порушено термін та порядок розгляду його заяви, установлений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про упереджене ставлення до нього щодо розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що в подальшому може унеможливити використання першочергового права на відведення йому у власність земельної ділянки, передбачене п.14 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Розглянувши заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. при цьому.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа чи до якого буде подано позов за встановленими правилами підсудності, заходів щодо охорони прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Заходи забезпечення адміністративного позову повинні відповідати і бути співмірними із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як установлено судом, оскаржуваним рішенням Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " №1002 від 11.02.2020 року позивачу на підставі відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Суд зауважує, що до повноважень Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області належить розпорядження землями комунальної власності, що належать Суботцівській сільській територіальній громаді, яка відповідно до статті 5 Земельного кодексу України є рівноправним суб'єктом земельних відносин і має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Натомість у ОСОБА_1 відсутні суб'єктивні права (володіння, користування, розпорядження) щодо земельної ділянки комунальної власності, розташованої на території села АДРЕСА_2 між земельними ділянками за кадастровими номерами 3522286300:51:000:0491 та 3522286300:51:000:0529.
Суд вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову, шляхом заборони Суботцівській сільській раді вчиняти дії щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, не відповідає порушеному інтересу заявника щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність, у зв'язку з яким він звернувся до суду з даним позовом.
Мотиви, наведені у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам чи інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору, і ґрунтуються виключно на припущеннях заявника без підтвердження того, що такі наслідки фактично настануть, а дії, про які він вказує, будуть вчинені.
Тож суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш