КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
01 липня 2020 року № П/320/577/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Лубянській Д.С.,
за участі:
представника позивача - Чумака О.В.,
представника відповідача - Васьовчика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства 03 жовтня 2019 року громадянину Ізраїлю ОСОБА_1 , прийняте СЗПН 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль - 1» Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» капітаном Дмитром Горбепком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2019, громадянину Ізраїлю ОСОБА_1 було протиправно відмовлено у перетині державного кордону України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про прикордонний контроль», з причини наявності рішення про заборону в'їзду на територію України. На думку позивача, у відповідача не було правових підстав відмовляти йому у перетині кордону, оскільки щодо нього не приймалось рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну.
Відповідач адміністративний позов не визнав, надав до суду письмовий відзив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 03.10.2019 близько 02 год. 50 хв. у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-1» під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну, відносно гр. Ізраїлю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулось спрацювання бази даних ДПСУ з індексом «Д» - доручення щодо заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом. Наголошено, що відповідачем було виконано алгоритм дій, передбачений Порядком № 535 та у зв'язку з підтвердженням інформації, СЗПН 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-1» Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», капітаном Дмитром Горбенком, було відмовлено у перетині державного кордону.
Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
21 квітня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
На підставі ухвали суду від 16.06.2020 витребувані докази у справі від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
У судове засідання, призначене на 01.07.2020, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином держави Ізраїль, що підтверджується копією паспортного документа № НОМЕР_1 , який видано 18.07.2019 (а.с.15).
Як убачається з матеріалів справи, 03.10.2019 близько 02 год 50 хв. у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-1», під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну відносно гр. Ізраїлю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулось спрацювання бази даних ДПСУ з індексом «Д» - доручення ДМС щодо заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.
Так, у зв'язку зі збігом інформації про особу, яка перетинає державний кордон, а саме гр. Ізраїлю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», було виконано алгоритм дій передбачений Порядком №535 та у зв'язку з підтвердженням інформації, СЗПН 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-1» Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» капітаном Дмитром Горбенком, було відмовлено у перетинанні державного кордону у відповідності до ч. 1 cт. 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
На думку позивача, зазначена відмова є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 № 1710-VI (далі - Закон №1710).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1710 прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно з частини 2 статті 2 Закону № 1710 прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Частиною 3 статті 2 Закону № 1710 передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1710 перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 1710 початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні (частина 3 статті 6 Закону № 1710).
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 1710 прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Згідно з частинами 1-3 статті 7 Закону № 1710 паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Статтею 8 Закону № 1710 визначено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1710 прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Частиною 2 статті 9 Закону №1710 передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Згідно пунктом 17 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280 виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби під час проведення перевірки документів осіб на право в'їзду в Україну або виїзду з України.
Пунктом 6 Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2017 № 535 (далі - Порядок № 535) визначено, що перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді «Перевірка документів», з використанням автоматизованих робочих місць «Інспектор» програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» під час прикордонного контролю.
У відповідності до пункту 2 Розділу II Порядок №535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану територію України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Н», уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:
інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:
- доповідає старшому прикордонних нарядів про виявлення особи, яку тимчасово обмежено в праві виїзду з України;
- передає її паспортний документ старшому прикордонних нарядів та не пропускає особу через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України;
старший прикордонних нарядів:
- повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про тимчасове обмеження в праві виїзду з України виявленій особі;
- невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;
- відмовляє виявленій особі в перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», або рішення про відмову особі у в'їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку в'їзду
- на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 367 (зі змінами);
- повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України;
- організовує та забезпечує вибуття особи за межі пункту пропуску;
- про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові зміни ВУС органу охорони державного кордону;
- начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону про факт виконання доручення доповідає начальникові зміни ВУС регіонального управління і начальникові органу охорони державного кордону;
- начальник зміни ВУС регіонального управління доповідає про факт виконання доручення начальникові зміни ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби та начальникові штабу регіонального управління.
Судовим розглядом встановлено, що під час перетину позивачем кордону, посадовою особою відповідача було встановлено наявність інформації у базі даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», а саме заборона в'їзду в Україну.
Вказана обставина підтверджується копією відомостей з бази даних ІТС "Гарт-1", у відповідності до яких, за пошуковими даними "ОСОБА_1", наявне доручення - заборона в'їзду в Україну, ініціатор доручення - Державна міграційна служба України, джерело інформації - УДМС у Хмельницькій області (а.с. 40-41).
За наведених обставин, суд констатує, що старшим зміни прикордонних нарядів 4-го відділу прикордонної служби "Бориспіль-1" капітаном Горбенком Дмитром, дотримано алгоритм дій передбачений Порядком № 535.
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 7-9 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2008 № 810, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.11.2008 за № 1086/15777 власником системи «Гарт-1» та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Держприкордонслужби. Користувачами системи «Гарт-1» є посадові та службові особи підрозділів і органів Державної прикордонної служби України, яким в установленому законодавством порядку надано право доступу до обробки інформації в цій системі. Право розпоряджатися системою «Гарт-1» надається розпоряднику системи - начальнику зв'язку Державної прикордонної служби України.
Тобто, відповідач є тільки користувачем інформації, наявній в системі «Гарт-1», Підтвердженням факту наявності заборони виїзду з України, відносно особи яка перетинає державний кордон України є повідомлення про збіг із зазначенням інформації про особу та індексу доручення правоохоронного органу. Надання іншої інформації посадовим особам міжнародного пункту пропуску «Київ» не передбачено.
Суд наголошує, що відповідач не здійснює перевірку доручень правоохоронних органів, а тільки виконує їх у пунктах пропуску через державний кордон України, у відповідності до обов'язків покладених пунктом 8 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Між тим, з'ясовуючи фактичні обставини справи, судом від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України витребовувалось рішення про заборону в'їзду в Україну Заржевському Талю, прийняте Управлінням ДМС України в Хмельницькій області та доручення на виконання зазначеного рішення.
На виконання вимог ухвали, до суду надійшли відповідні докази, зокрема рішення про заборону в'їзду в Україну від 16.09.2019 та доручення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1262/0/68.0.4.1-19, прийняті стосовно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 .
Дослідивши рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області про заборону в'їзду в Україну від 16.09.2019, судом виявлено, що громадянину Ізраїлю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік, заборонено в'їзд в Україну строком на 3 роки, тобто до 16.09.2022.
За таких обставин, суд зазначає, що відповідач, здійснюючи прикордонний контроль, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про правомірність та обґрунтованість рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 03.10.2019.
Відповідно до статті 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 21 липня 2020 р.