21 липня 2020 року № 320/6430/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 93 від 06.09.2019 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період служби у Збройних Силах СРСР з 02.11.1978 по 06.05.1980 та здійснити його переведення на пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» з 29.08.2019 з урахуванням довідок Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 418 та № 419 від 28.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у проведенні перерахунку його пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» та безпідставно не зараховано до стажу державної служби позивача період проходження служби в Збройних Силах СРСР. На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
21 грудня 2019 року представником відповідача, через службу діловодства суду, подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що відповідно до записів трудової книжки позивача, робота на посадах віднесених до категорій посад державних службовців може рахуватися з 16 червня 2007 року. Станом на 1 травня 2016 року позивач має лише 8 років 10 місяців 15 днів роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача від 29.08.2019 № 2586, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.09.2019 № 63 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу». Зазначено, що станом на 01.05.2016 заявник має лише 8 років 10 місяців та 15 днів роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Крім того, станом на 29.08.2019 заявник продовжує працювати на посаді, яка віднесена до категорій посад державних службовців.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» через недостатність стажу державної служби.
01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі по тексту - Закон № 889-VІІІ), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Тобто, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIІІ передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р„ № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, після 1 травня 2016 року, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10,12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10,12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIІІ, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХП вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права висловлена у постановах Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 569/350/17, від 3 липня 2018 року у справі № 586/965/16- а та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а.
Суд наголошує, що стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону № 889-VІІІ та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок №229).
Пунктом 6 Порядку №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи (служби, навчання) до набрання чинності Законом № 889-VІІІ обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 01.05.2016 та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), додатку до нього та інших нормативно-правових актів.
Згідно п. 3 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення судом встановлено, що відмовляючи в переході на інший вид пенсії єдиною підставою відмови у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є недостатність в позивача стажу державної служби через не зарахування періоду проходження ним служби у Збройних Силах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2 листопада 1978 року по 6 травня 1980 року проходив службу в Збройних Силах на посадах рядового складу, що підтверджується довідкою Ставищенського районного військового комісаріату від 24 вересня 2019 року № 184.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, період проходження військової служби в Збройних Силах безпосередньо зараховується до стажу державної служби.
Отже, відповідачем помилково не було зараховано до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження ним військової служби в Збройних силах, а саме - з 2 листопада 1978 року по 6 травня 1980 року, тобто більше ніж 1 рік та 6 місяців.
Відтак, до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягає зарахуванню вищевказаний період.
У зв'язку з чим, загальний стаж державної служби позивача, враховуючи стаж визначений відповідачем в оскаржуваному рішенні, становить 10 років 8 місяців 19 днів.
Також із записів трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що з 16 червня 2007 року він був переведений на посаду начальника Державної інспекції захисту рослин Ставищенського району головного держаного інспектора захисту рослин Ставищенського району. У зв'язку з віднесенням посад начальників державних інспекцій захисту рослин районів Київської області до відповідних категорій посад державних службовців (розпорядження КМУ від 10.01.2007 № 4).
В подальшому, 14 грудня 2012 року Державна інспекція захисту рослин Київської області реорганізована шляхом злиття у Головну державну фіто санітарну інспекцію.
29 грудня 2012 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста державного фіто санітарного інспектора відділу державного нагляду управління державного нагляду, де останній і працював станом на 1 травня 2016 року.
Згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 4 січня 2019 року № 197 ОСОБА_1 з 11 травня 2016 року працює в управління на посаді провідного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин.
Як зазначено вище, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, що позивач станом на 1 травня 2016 року досяг певного віку та мав передбачений законодавством страховий стаж, а також мав стаж роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, а відтак, в даному випадку є всі підстави для переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII. З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 93 від 06.09.2019 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу», підлягають задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії 29 серпня 2019 року, то саме з цієї дати необхідно здійснити відповідне переведення на інший вид пенсії.
Також у даній справі предметом доказування є обставини щодо наявності підстав для врахування чи не врахування при переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII довідок про складові заробітної плати, виданих Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 28.08.2019 № 418 та № 419.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
На момент звернення позивача з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2017 року за № 180/30048.
Судом встановлено, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 28.08.2019 № 418, 419 видані за останньою займаною ОСОБА_1 посадою провідного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (державний службовець 8 ранг), надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 28.08.2019 № 419 містить дані про надбавку за інтенсивність праці, розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Всі відображені в довідках види оплати праці - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Отже, в даному випадку наявні правові підстави для врахування при переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII вищевказаних довідок Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 418 та № 419 від 28.08.2019.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768, 40 грн., що підтверджується квитанцією від 08.11.2019 № 1174286027, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) № 93 від 06.09.2019 про відмову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) період служби у Збройних Силах СРСР з 02.11.1978 по 06.05.1980 та здійснити його переведення на пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» з 29.08.2019, з урахуванням довідок Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 418 та № 419 від 28.08.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) судови й збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Згідно підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 21.07.2020
Суддя Я.В. Горобцова