16 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Степанової Л.В.
від 01.11.2018
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М., Разюк Г.П.,
від 14.03.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморочка плюс»
до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКАВА»,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
позивача: Кліменко Ю.І.
відповідача: Зубченко П.Л., Дорошенко Ю.В.
третьої особи-1: не з?явився
третьої особи-2: не з?явився
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського округу Малим Олексієм Сергійовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 2729 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 3.1., 3.2., 3.4., 3.5., глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, а саме:
- з порушенням встановленого чинним законодавством річного строку для його вчинення (з дня виникнення права вимоги);
- з порушенням вимог щодо безспірності заборгованості, за відсутності письмової вимоги банку, надісланої майновому поручителю, про усунення порушення виконання зобов'язання, та доказів безспірності заборгованості;
- вчинений щодо заборгованості, яка є спірною, оскільки є заборгованістю за процентами за користування кредитом, нарахованими за період після припинення договору кредитної лінії, які не підлягають нарахуванню, та тривають судові спори щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» та звернення стягнення на предмет іпотеки;
- вчинений щодо спірного предмета іпотеки, який не відповідає визначеному в Іпотечному договорі від 10.12.2012 опису та щодо чого існує судовий спір у іншій господарській справі № 916/3456/16.
Господарський суд Одеської області рішенням від 01.11.2018 у справі № 916/1315/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав виконавчий напис, вчинений 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2729 за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», таким, що не підлягає виконанню. Стягнув з відповідача на користь позивача 1 762,00 грн судового збору.
Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Як вбачається з матеріалів справи однією з підстав позову у цій справі є те, що спірний виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо заборгованості, яка не є безспірною, оскільки є заборгованістю за процентами за користування кредитом, нарахованими за період після настання (достроково) строку погашення кредиту, які не підлягають нарахуванню поза строком дії кредитного договору.
Верховний Суд ухвалою від 18.04.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 916/1315/18 та призначив її до розгляду на 18.06.2019.
Під час розгляду справи встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 21.11.2018 у справі № 916/3006/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С.; Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передав зазначену справу разом із касаційними скаргами приватного нотаріуса Малого О.С. та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому, колегія суддів вказала на необхідність відступу від висновків щодо застосування положень статті 88 Закону України "Про нотаріат", підпунктів 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.05.2018 у справі № 307/1580/17.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 було зупинено касаційне провадження у справі № 916/1315/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 916/3006/17.
У зв?язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, ухвалою від 04.09.2019 поновлено провадження у справі № 916/1315/18, призначено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на 19 вересня 2019 року.
Під час розгляду цієї справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 02.07.2019 у справі № 912/1120/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського підприємства «Орма-Олімп» до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського підприємства «АЙ.ТІ.ДЖІ-ІНВЕСТ» про банкрутство, передав зазначену справу разом із касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини п?ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, з підстав того, що справа містить виключну правову проблему, яка полягає у колізії щодо питання встановлення правової природи процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, відносно якого порушено і триває провадження у справі про банкрутство, та чи є такі проценти мірою відповідальності за порушення грошового зобов?язання в розумінні положень статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачений спеціальний вид відповідальності за прострочення виконання грошового зобов?язання.
Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/1120/16 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі № 916/1315/18, в яких також вирішується питання правомірності нарахування банком процентів за користування кредитом після настання (достроково) строку погашення кредиту, щодо яких був вчинений спірний виконавчий напис нотаріуса, у зв?язку з чим ухвалою від 10.10.2019 зупинив провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/1120/16.
Великою Палатою Верховного Суду 04.02.2020 прийнято постанову у справі № 912/1120/16, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 06.05.2020.
Ухвалою від 23.06.2020 поновлено касаційне провадження у справі №916/1315/18, призначено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на 16 липня 2020 року о 10:00 год у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 328.
Під час розгляду цієї справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 08.07.2020 у справі № 916/1269/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерне товариство "Ощадбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передав зазначену справу разом із касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерне товариство "Ощадбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2018 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав передбачених частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 08.07.2020 у справі № 916/1269/18 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначив про необхідність відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в раніше ухваленій постанові від 02.07.2019 у справі № 916/30006/17, стосовно строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, виходячи з висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 01.07.2020 №7-р(І)2020, а також щодо безспірності заборгованості та обрання способу звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на те, що факт звернення Банку до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки є свідченням існування спору між сторонами, а відтак, у даному випадку наявне недотримання умови щодо безспірності заборгованості.
Враховуючи що у цій справі № 916/1315/18 позовні вимоги обґрунтовуються вчиненням нотаріусом виконавчого напису з порушенням положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також вчинення нотаріусом напису щодо заборгованості, яка є спірною, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/1269/18 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі № 916/1315/18 та вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 916/1269/18.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 916/1315/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1269/18.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець