18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 липня 2020 року Справа № 925/613/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - Костіков О.С. - начальник,
Сподобаєва О.В. - представник за довіреністю,
Мелентьєва М.М. - представник за довіреністю,
від відповідача - Грабовий І.П. - адвокат,
Грабовий П.С. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Ватутінського виробничого управління житлово-комунального
господарства Ватутінської міської ради, м. Ватутіне, Черкаська
область
до приватного акціонерного товариства “Спортек-Черкаси”,
м. Черкаси
про стягнення 20 124 грн. 41 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради до приватного акціонерного товариства “Спортек-Черкаси” про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 20 124 грн. 41 коп., а саме: 19 553 грн. 44 коп. основного боргу, 167 грн. 67 коп. пені, 124 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 278 грн. 64 коп. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 02 липня 2020 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 02 липня 2020 року суд оголосив перерву до 16 год. 00 хв. 14 липня 2020 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та вказували, що нежитлове приміщення, власником якого є відповідач, має окремий вхід і для його експлуатації не використовуються ліфти, підвальні приміщення, внутрішньобудинкові системи та газове обладнання багатоквартирного будинку. Відповідачем не використовується електроенергія на спільних з іншими співвласниками площах. Відповідач має автономне опалення, освітлення та водопостачання.
В зв'язку з чим відповідач вважає, що в даному випадку у нього відсутні зобов'язання співвласника спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідач також вказував, що ним укладено окремі договори з постачальними організаціями, які надають послуги з обслуговування належного відповідачу нежитлового приміщення.
Поточний ремонт, санітарно-технічні роботи, обслуговування внутрішньобудинкових систем проводяться за необхідності на підставі окремих угод.
Частина прибудинкової території, що знаходиться перед магазином обслуговується відповідачем самостійно (прибирання сміття, снігу, косіння трави).
Відповідач стверджував, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості розрахунків частки обов'язкових платежів на утримання та ремонт нежитлового приміщення.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними ним у відзиві.
В судовому засіданні, яке відбулося 14 липня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/613/20.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 28 грудня 2018 року між Ватутінським виробничим управлінням житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Ватутіне, будинок №17 по вул. Ювілейна (далі - співвласник) було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 28.
Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід'ємною його частиною (п. 2 договору).
Приватне акціонерне товариство “Спортек-Черкаси” є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Ватутіне, вул. Ювілейна, будинок №17, загальною площею 298,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №255 від 05 лютого 1996 року.
Згідно додатку 1 до договору “Список співвласників будинку №17 по вул. Ювілейна і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності” значиться і приватне акціонерне товариство “Спортек-Черкаси” (порядковий номер 97).
Відповідно до п. 1 вищевказаного договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: м. Ватутіне будинок №17 по вул. Ювілейна (далі - будинок), а співвласники зобов'язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Відповідно до п. 3 даного договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Послуга з управління включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем);
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною
Відповідно до положень п. 6 та п. 7 договору кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором, а управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та строки, встановлені цим договором.
Ціна послуги з управління становить 4,09 грн. в т.ч. ПДВ на місяць за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення в будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься в додатку 5 до цього договору; винагороду управителю (п. 10 договору).
Таким чином розмір щомісячної плати з управління за нежитлове приміщення складає 1 222 грн. 09 коп. в місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону).
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (в редакції чинній на момент укладення договору) житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 13 цього ж Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений пунктом 5 частини третьої цієї ж статті обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, а відсутність письмово оформленого договору не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Відповідно до ч.1 ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Отже, надання комунальних послуг є підприємницькою діяльністю для особи, яка надає такі послуги, натомість споживач комунальних послуг не здійснює при споживанні таких послуг підприємницької діяльності, оскільки вони спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів і не залежать від правового статусу споживача.
Тобто такі договори не є господарськими у розумінні ГК України.
При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року зі справи №920/50/19.
За період з 01 січня 2019 року по 12 травня 2020 року відповідачу нараховано плату з надання послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 19 553 грн. 44 коп.
В зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19 553 грн. 44 коп. боргу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на особові (розрахункові) рахунки співвласників (споживачів), відкритих у ВВУЖКГ, через банківські або поштові установи міста. За бажанням співвласника, оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 11 договору).
Таким чином строк оплати наданих позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком на день прийняття рішення настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору від 28 грудня 2018 року розрахунку з позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Стосовно доводів відповідача, що викладені ним у відзиві на позов суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Як вже зазначалося вище, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, а відсутність письмово оформленого договору не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Отже, у разі неукладення сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідне підприємство повинно довести фактичне надання таких послуг споживачу.
В даному випадку між сторонами було укладено відповідний договір і його умови є обов'язковими для сторін.
Даний договір не визнавався недійсним в судовому порядку і до нього не вносилося будь-яких змін, зокрема щодо ціни послуг.
Перелік послуг наведено також безпосередньо в договорі.
Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно чинного законодавства України співвласники багатоквартирного будинку не позбавлені можливості створити ОСББ, а також в односторонньому порядку відмовитися від договору укладеного з позивачем як управителем та укласти новий договір з іншою організацією, або самостійно управляти майном.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо своєчасності та якості наданих послуг, то у строки встановлені договором будь-яких зауважень від споживача послуг до управителя не надходило і якість отриманих послуг не є предметом розгляду даного спору.
Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підписання окремих актів приймання-передавання отриманих послуг із кожним споживачем договір не передбачає.
Водночас, періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання будинку та прибудинкової території встановлено в додатку №4 до договору.
Пунктом 12 договору передбачено, що управитель щороку не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до пункту 15 цього договору та подає співвласникам на погодження новий кошторис витрат.
Новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат.
Згідно п. 15 договору інформацію, пов'язану з виконанням цього договору, управитель доводить до відома співвласників шляхом розміщення відповідних інформаційних матеріалів на дошках оголошень біля кожного під'їзду. Під час розміщення інформаційних матеріалів управитель враховує вимоги законодавства про захист персональних даних.
Укладення відповідачем на свій розсуд та за власним бажанням будь-яких інших правочинів з третіми особами не є підставою для припинення зобов'язань, що виникли з договору №28 від 28 грудня 2018 року.
Крім того, предметом договору №28 від 28 грудня 2018 року не є надання послуг з охорони приміщення відповідача, спостереженню та технічному обслуговуванню засобів пожежної сигналізації відповідача, вивезення його твердих побутових відходів утворених за результатами його господарської діяльності.
Також не є предметом вказаного вище договору купівля-продаж (постачання) електричної та теплової енергії, водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення відповідача.
Договір передбачає, що послуга з управління включає обслуговування внутрішньобудинкових систем крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 19 553 грн. 44 коп. заборгованості за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Пунктом 24 договору передбачено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення, але не вище 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 167 грн. 67 коп. пені нарахованої за період з 11 червня 2019 року по 11 березня 2020 року на борг, який виник з травня 2019 року по січень 2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 278 грн. 64 коп. 3% річних та 124 грн. 66 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 11 лютого 2019 року по 11 березня 2020 року.
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що інфляційні, річні та пеня нараховано вірно, відповідачем не спростовано, а тому заявлені до стягнення суми підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Спортек-Черкаси”, вул. Корольова,7, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01555316 на користь Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради, вул. Звенигородська,6, м. Ватутіне, Черкаської області, ідентифікаційний код 03356884- 19 553 грн. 44 коп. основного боргу, 167 грн. 67 коп. пені, 124 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 278 грн. 64 коп. 3% річних та 2 102 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 21 липня 2020 року.
Суддя А.В.Васянович