"16" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1481/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» (вул. Педагогічна, 21, корп. 1, м. Одеса, 65009)
про стягнення 89957,25 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Крижевський А.С.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Акапулько-2”, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 89957,25 грн, з яких: 60496,85 грн пені, 15150,33 грн 3% річних та 14310,07 грн інфляційних втрат.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 20.12.2018 №703801/18-ТЕ-23 та додаткових угод до нього в частині своєчасної сплати за фактично отриманий від позивача природний газ.
22.06.2020 від відповідача за вх. № 15975/20 до канцелярії суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 15150,33 грн та інфляційних втрат в сумі 14310,17 грн визнав, водночас, не зважаючи на визнання відповідачем факту здійснення несвоєчасних оплат за природний газ, відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені на 90% від заявленої до стягнення суми, а саме до 6049,69 грн. В обґрунтування клопотання щодо зменшення розміру пені відповідач зазначив, що: ОСББ «Акапулько-2» є неприбутковою організацією та створено для здійснення функцій, визначених законом; природний газ, що поставляється позивачем використовується відповідачем виключно для опалення та постачання гарячої води мешканцям будинку; порушення відповідачем строків оплати природного газу обумовлено низькою платоспроможністю мешканців будинку; відповідач наголосив на тому, що позивачем не надано суду доказів погіршення фінансового стану внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з оплати природного газу, натомість згідно з інформацією, яка міститься на сайті АТ НАК «Нафтогаз України», позивач за підсумками діяльності у 2019 році отримав чистий прибуток в сумі 50658211 грн.
24.06.2020 від позивача до суду за вх. № 16432/20 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив про відсутність підстав для зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача, зазначивши, що: відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання; забезпечення виконання зобов'язання неустойкою сторонами погоджено умовами договору; відповідачем не доведено винятковості випадку для зменшення пені; позивач вказав, що АТ «НАК «Нафтогаз України» є підприємством державного сектору економіки та є об'єктом, що має стратегічне значення для держави, а відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ може спричинити значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї країни.
13.07.2020 від відповідача до суду за вх. № 18162/20 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наголосив на тому, що: основне зобов'язання перед позивачем ОСББ «Акапулько-2» виконало в повному обсязі; відповідач наголосив, що він не намагається уникнути відповідальності перед позивачем, визнає факт прострочення зобов'язання, але просить суд зменшити розмір пені у зв'язку з обставинами, щодо яких вказано у відзиві, зокрема, що: відповідач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку; основне зобов'язання відповідачем було виконано до подання позову позивачем; позивачем не надано суду доказів погіршення фінансового стану внаслідок прострочення відповідачем терміну виконання зобов'язання.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник відповідача підтримав викладену у відзиві та запереченнях позицію та просив суд зменшити розмір пені, заявлений позивачем до стягнення.
Позивач у судові засідання під час розгляду справи не з'являвся, водночас від представника позивача до суду 30.06.2020 та 15.07.2020 надходили клопотання, в яких він просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1481/20; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на "30" червня 2020 о 10год. 30хв.
30.06.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до "16" липня 2020 о 10год. 00хв.
У судовому засіданні 16.07.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
20.12.2018 між Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Акапулько-2” (споживач) було укладено договір постачання природного газу №703801/18-ТЕ-23 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.12.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 259 тис.куб.метрів.
Згідно з п. 3.8. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За умовами п. 3.11. договору споживач підтверджує, що підписаний між сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Відповідно до п/п 6 п. 6.2. договору споживач зобов'язується прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1. даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
У п. 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
За умовами п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
20.03.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої сторони виклали в новій редакції п.2.1. договору та якою погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.12.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 180,346 тис.куб.метрів.
Також, 20.03.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору, якою сторони погодили: пункти 2,3, 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз.2; підп. 3.9.2. п.3.9., 3.13, 5.7., абзац п'ятий підп. 5, п.6.2., підп. 8, п.6.2., підп.4, п.6.3, абзац третій підп. 2, п. 6.4. цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019; пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз.1, підп. 3.9.2. п.3.9., абзац четвертий підп. 5, п.6.2., абзац другий підп. 2 п.6.4. цього договору з 01.03.2019 втрачають чинність.
Додатковою угодою №3 до договору сторони погодили, що по тексту слова, зокрема, «Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» замінити на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
За період грудень 2018 - березень 2019 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1342537,71 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: від 31.12.2018 на суму 774068,72 грн; від 31.01.2019 на суму 490088,64 грн; від 28.02.2019 на суму 77819,16 грн; від 31.03.2019 на суму 561,19 грн. Факт передачі природного газу у зазначений період на вказану суму не заперечується відповідачем.
В підтвердження проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з грудня 2018 року по березень 2019 року природний газ, позивач надав суду виписку по операціях по підприємству ОСББ «Акапулько-2» з 01.12.2018 по 29.02.2020.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Вказане підтверджується вищевказаними доказами, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 60496,85 грн пені, 15150,33 грн 3% річних та 14310,07 грн інфляційних втрат.
Розрахунок спірних сум пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем за зобов'язаннями по кожному акту окремо в межах спірного періоду наступним чином:
- за зобов'язаннями грудня 2018: пеня з 26.01.2019 по 25.07.2019; 3% річних з 26.01.2019 по 26.09.2019; інфляційні нарахування за період лютий-вересень 2019;
- за зобов'язаннями січня 2019: пеня з 26.02.2019 по 25.08.2019; 3% річних з 26.02.2019 по 24.11.2019; інфляційні нарахування за період березень-листопад 2019;
- за зобов'язаннями лютого 2019: пеня з 26.03.2019 по 25.09.2019; 3% річних з 26.03.2019 по 24.11.2019; інфляційні нарахування за період квітень-листопад 2019;
- за зобов'язаннями березня 2019: пеня з 26.04.2019 по 25.10.2019; 3% річних з 26.04.2019 по 24.11.2019; інфляційні нарахування за період травень-листопад 2019.
Відповідач обставину несвоєчасної сплати коштів за поставлений позивачем природний газ визнає, щодо вірності розрахунків позивача не заперечує, натомість просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені на 90%. На підтвердження ознаки неприбутковості ОСББ відповідач надав суду рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2019 №1915534600222 про повторне включення підприємства до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також статут об'єднання; на підтвердження обставини щодо наявності заборгованості у мешканців будинку з оплати внесків та платежів відповідачем надано суду бухгалтерські довідки щодо руху внесків й платежів співвласників ОСББ «Акапулько-2» за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 та за період з 01.05.2020 по 31.05.2020. Також позивачем надано суду припис Приморського районного відділу у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області від 03.07.2019 №148 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також лист-звернення відповідача від 15.06.2020 №22, в якому відповідач повідомив, що виконання припису переноситься на кінець 2020-2021 року у зв'язку з систематичним недофінансуванням ОСББ з боку співвласників та обмежувальних заходів запроваджених державними органами України, у зв'язку з введенням на території України карантину через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позиція суду
Судом встановлена обставина невчасного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем у спірний період з грудня 2018 по березень 2019 природного газу. У зв'язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.
Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви, судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність умовам договору та нормам законодавства України. При цьому відповідачем вказані розрахунки не заперечені.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, що заявлена до стягнення позивачем, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.
Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Як встановлено судом відповідач є непідприємницьким товариством, створеним для здійснення функцій, визначених законом, не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а отже надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку на користь відповідача відповідних платежів.
Отже, з урахуванням цього, приймаючи до уваги неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, ступінь виконання основного зобов'язання (повне погашення заборгованості) та причини виникнення боргу, суд вважає доцільним зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 50%. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, заявлені до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Акапулько-2”, підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню в сумі 30248,43 грн, 3% річних в сумі 15150,33 грн, інфляційні втрати в сумі 14310,07 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Акапулько-2” в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 191,232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» (вул. Педагогічна, буд. 21, корп. 1, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 41804598) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 30248 /тридцять тисяч двісті сорок вісім/ грн 43 коп, 3% річних в сумі 15150 /п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят/ грн 33 коп, інфляційні втрати в сумі 14310 /чотирнадцять тисяч триста десять/грн 07 коп та судовий збір в сумі 2102 /дві тисячі сто дві/ грн 00 коп.
3. В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України, з врахуванням положень п. 4 Розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
Повний текст складено 21 липня 2020 р.
Суддя Д.О. Бездоля